Справа № 761/10600/24
Провадження № 2/761/6359/2024
21 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючогосудді: Пономаренко Н.В.,
з участю секретаря: Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У березні 2024 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, щоміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. У шлюбі у них дітей не народилось.
У позовній заяві зазначено, що останніми роками, стосунки з чоловіком розладились, зникло почуття взаєморозуміння і взаємоповаги. Кожен живе окремим життям та своїми інтересами у різних державах. Фактично сім'я припинила своє існування. Вони з відповідачем сімейного життя не ведуть з серпня 2022 року, шлюбних стосунків не підтримують, а отже збереження шлюбу неможливе.
Позивачем вказано, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе, крім того, перебування у шлюбі суперечить її інтересам.
У зв'язку із викладеним, позивач вважає, що позов підлягає задоволенню.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від08.04.2024 року було відкрито провадження в цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивачка не з'явилася, про дату час та місце повідомлена належним чином, 21.05.2024 до суду надійшла заява у якій позивач просила проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_2 у якій він зазначає, що він не проти розірвання шлюбу в Шевченківському районному суді м. Києва по місцю реєстрації позивача, а також підтвердив обставини викладені у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 листопада 2020 року,зареєстрований Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1951, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони не заперечували, від шлюбу у сторін дітей немає.
Вимогами ст. 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, з матеріалів справи, та з встановлених судом обставин в судовому засіданні, суд не вбачав виявлення бажання у подружжя надання їм строку на примирення, враховуючи і те, що в судовому засіданні не було заявлено відповідних клопотань з цього приводу.
Як встановлено судом, подружнє життя між сторонами дійсно не склалося, тривалий час подружжя не проживає разом, фактично між ними припиненіі шлюбні стосунки, ведення спільного господарства і взагалі спілкування. Шлюб існує формально і його збереження не відповідає інтересам сторін.
Оскільки відповідач фактично визнав позов, про що вказав безпосередньо в наявній в заяві, і це визнання не порушує законних прав та інтересів сторін, суд відповідно до ст. 206 ЦПК України приймає таке визнання позову.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач позов визнав, суд прийшов до висновку, що сім'я сторін розпалась і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд , -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: остання відома адреса проживання в Україні: АДРЕСА_1 , зареєстрований 17 листопада 2020 року Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1951, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.05.2024 року.
Суддя: