Рішення від 04.06.2024 по справі 156/186/24

Справа № 156/186/24

Провадження № 2/156/124/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Бахаєва І. М.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду сел.Іваничі цивільну справу № 156/186/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Білецької Інни Миколаївни до ОСОБА_2 , третя особа - Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про визнання права власності на 1/2 частини нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Білецька Інна Миколаївна звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 , Павлівської сільської ради, про визнання права власності на 1/2 частини нерухомого майна.

Позов мотивований тим, що згідно даних з погосподарської книги №4 за 2021 рік Павлівської сільської ради, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, часом відкриття якої є його день смерті. За життя останній заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина за законом, часом відкриття якої є його день смерті. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки ОСОБА_3 , що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і спірний об'єкт. Після його смерті спадщину прийняла його дочка ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном за правилами ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.). Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР). Таким чином, ОСОБА_4 став належати житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Спадкові права на зазначений об'єкт нерухомості нею оформлено не було. ОСОБА_4 є рідною бабою позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірний об'єкт. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем, який прийняв та оформив спадщину за правилами ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) був батько позивача - ОСОБА_6 .. Після її смерті він здійснив її поховання, вступив в управління та володіння спадковим майном. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірний об'єкт Так, 13.03.2001 на підставі ст. 529 ЦК УРСР на його ім'я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_5 лише щодо права на земельну частку пай. Спадкова справа №98/2001. А спадкові права на спірний об'єкт нерухомості ОСОБА_6 не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача - ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на усе його майно. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлого, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і спірний об'єкт, який він успадкував після своєї матері ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, однак не оформив своїх спадкових прав. За життя він залишив заповіт, в якому зробив таке розпорядження: «… все моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, все те, що буде належати мені на лдень смерті і на яке я за законом матиму право по закону, я заповідаю в рівних частинах моїм синам ОСОБА_2 , 1999р.н, ОСОБА_1 , 2000р.н.» Заповіт від його імені посвідчувався секретарем Колонської сільської ради Іваничівського району Волинської області 22.04.2008 року Івановою Л.Ф .. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. В той же час вони обоє відмовились від прийняття спадщини за заповітом та просили видати свідоцтво про право на спадщину за законом, як спадкоємці першої черги, за ст. 1261 ЦК України та відповідно до договору про поділ спадкового майна від 19.07.2021. Згідно вказаного договору позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки площею 1,4155 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0044 та земельної ділянки площею 1,0 га, кадастровий номер: 0721182300:06:000:0212, а відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки площею 1,8004 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0109 та земельної ділянки площею 1,8005 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0108. Спірний об'єкт, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не увійшов до договору поділу спадкового майна, а тому спадкується на загальних підставах (тобто по частині кожному із спадкоємців). Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом після смерті ОСОБА_6 , які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, або ж які б прийняли спадщину фактично, відсутні. Пережилого подружжя немає. Оскільки, правовстановлюючий документ на спірний об'єкт нерухомого майна не видавався, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спірної частини майна. Так, вказаною постановою встановлено, що після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно, в тому числі і житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 .. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняв її син ОСОБА_6 , який оформив спадщину на земельну частку (пай). Спадкова справа щодо майна ОСОБА_5 заведена Іваничівською ДНК №98/2001. На житловий будинок свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , - у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право на власність. Позивач не має можливості оформити спадщину в позасудовому порядку, оскільки відомості щодо права власності на спірний житловий будинок, в Державному реєстрі речових прав відсутні. Окрім того, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлових і господарських будівель та споруд, на якій і розміщено вищевказаний житловий будинок, не була оформлена належним чином та ніколи не належала на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_6 , а тому, надати нотаріусу документи, які стосуються цієї земельної ділянки, на якій побудовано спірний будинок та які передбачені п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданих до 01.01.2013, неможливо. Проведення державної реєстрації за позивачем права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом відповідно до пункту 66 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є неможливим, оскільки у позивача відсутні документи про право власності спадкодавця на земельну ділянку, на якій розміщений спірний будинок, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім'я спадкодавця до

01.01.2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката. Таким чином, позивачем були вичерпані всі можливості позасудового врегулювання спору.

В судове засідання позивач та його представник не прибули, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, подали до суду заяву, в якій вказали, що позов підтримують із викладених у ньому підстав та просять розглядати справу без їхньої участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не прибув, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності.

Враховуючи, що в судовому засідання всі учасники судового розгляду не прибули, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно даних з погосподарської книги №4 за 2021 рік Павлівської сільської ради, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , належав ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, часом відкриття якої є його день смерті. За життя останній заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина за законом, часом відкриття якої є його день смерті. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки ОСОБА_3 , що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і спірний об'єкт. Після його смерті спадщину прийняла його дочка ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном за правилами ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.). Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР). Таким чином, ОСОБА_4 став належати житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Спадкові права на зазначений об'єкт нерухомості нею оформлено не було. ОСОБА_4 є рідною бабою позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірний об'єкт. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем, який прийняв та оформив спадщину за правилами ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) був батько позивача - ОСОБА_6 .. Після її смерті він здійснив її поховання, вступив в управління та володіння спадковим майном. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірний об'єкт Так, 13.03.2001 на підставі ст. 529 ЦК УРСР на його ім'я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_5 лише щодо права на земельну частку пай. Спадкова справа №98/2001. А спадкові права на спірний об'єкт нерухомості ОСОБА_6 не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача - ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на усе його майно. До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки померлого, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і спірний об'єкт, який він успадкував після своєї матері ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, однак не оформив своїх спадкових прав. За життя він залишив заповіт, в якому зробив таке розпорядження: «… все моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, все те, що буде належати мені на лдень смерті і на яке я за законом матиму право по закону, я заповідаю в рівних частинах моїм синам ОСОБА_2 , 1999р.н, ОСОБА_1 , 2000р.н.» Заповіт від його імені посвідчувався секретарем Колонської сільської ради Іваничівського району Волинської області 22.04.2008 року Івановою Л.Ф .. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. В той же час вони обоє відмовились від прийняття спадщини за заповітом та просили видати свідоцтво про право на спадщину за законом, як спадкоємці першої черги, за ст. 1261 ЦК України та відповідно до договору про поділ спадкового майна від 19.07.2021. Згідно вказаного договору позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки площею 1,4155 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0044 та земельної ділянки площею 1,0 га, кадастровий номер: 0721182300:06:000:0212, а відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину щодо земельної ділянки площею 1,8004 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0109 та земельної ділянки площею 1,8005 га, кадастровий номер: 0721182300:05:000:0108. Спірний об'єкт, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не увійшов до договору поділу спадкового майна, а тому спадкується на загальних підставах (тобто по частині кожному із спадкоємців). Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом після смерті ОСОБА_6 , які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, або ж які б прийняли спадщину фактично, відсутні. Пережилого подружжя немає. Оскільки, правовстановлюючий документ на спірний об'єкт нерухомого майна не видавався, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спірної частини майна. Так, вказаною постановою встановлено, що після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно, в тому числі і житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 .. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняв її син ОСОБА_6 , який оформив спадщину на земельну частку (пай). Спадкова справа щодо майна ОСОБА_5 заведена Іваничівською ДНК №98/2001. На житловий будинок свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , - у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право на власність. Позивач не має можливості оформити спадщину в позасудовому порядку, оскільки відомості щодо права власності на спірний житловий будинок, в Державному реєстрі речових прав відсутні. Окрім того, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлових і господарських будівель та споруд, на якій і розміщено вищевказаний житловий будинок, не була оформлена належним чином та ніколи не належала на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_6 , а тому, надати нотаріусу документи, які стосуються цієї земельної ділянки, на якій побудовано спірний будинок та які передбачені п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданих до 01.01.2013, неможливо. Проведення державної реєстрації за позивачем права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом відповідно до п. 66 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є неможливим, оскільки у позивача відсутні документи про право власності спадкодавця на земельну ділянку, на якій розміщений спірний будинок, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім'я спадкодавця до

01.01.2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, до правовідносин щодо спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Ст. 524 ЦК УРСР визначає можливість спадкоємства за законом і за заповітом, та вказує, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини, відповідно до ст.525 ЦК УРСР визнається день смерті спадкодавця, а місцем, згідно ст. 526 ЦК УРСР - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно до положень ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Діями, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, що свідчать про прийняття спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подання державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 554 ЦК УРСР встановлено, що в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

В свою чергу, до правовідносин щодо спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_6 , підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України в редакції 2004 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст.1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на 1/2 частину житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, ст. 526, 529, 548, 549, 554 Цивільного кодексу УРСР, ст. 5, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1269, 1297 та керуючись ст.247, 263, 264, 265, 268, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Білецької Інни Миколаївни до ОСОБА_2 , третя особа - Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про визнання права власності на 1/2 частини нерухомого майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13.06.2024.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .)

відповідач: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .)

відповідач: Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, (вул. Незалежності, 12, с. Павлівка, Володимирського району Волингської області, 45342, ЄДРПОУ 04333342.)

Суддя - І. М. Бахаєв

Попередній документ
119771540
Наступний документ
119771542
Інформація про рішення:
№ рішення: 119771541
№ справи: 156/186/24
Дата рішення: 04.06.2024
Дата публікації: 19.06.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іваничівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.06.2024)
Дата надходження: 14.02.2024
Предмет позову: про визнання права власності на 1/2 частини нерухомого майна
Розклад засідань:
15.03.2024 10:00 Іваничівський районний суд Волинської області
17.04.2024 10:00 Іваничівський районний суд Волинської області
24.04.2024 09:30 Іваничівський районний суд Волинської області
08.05.2024 11:30 Іваничівський районний суд Волинської області
04.06.2024 10:00 Іваничівський районний суд Волинської області