29.11.07
Справа №АС10/518-07.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді -Малафеєвої І.В.
розглянувши справу
За позовом: Інституту луб'яних культур Української академії аграрних наук м.Глухів
до відповідача: Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень
Представники сторін:
від позивача: Лисенко С.В.
від відповідача: Мамаєв О.М. (доруч.№668/10/10-018 від 27.01.2007 р.),
КравецьМ.І.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.11.2007 р. до 15.11.2007 р. до 12 год. 20 хв., з 15.11.2007 р. до 22.11.2007 р. до 10 год. 30 хв., з 22.11.2007 р. до 29.11.2007 р. до 12 год. 30 хв.
Суть спору: Позивач просить суд визнати нечинним податкові повідомлення-рішення №0000062331/0 від 21.08.2007 р. про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79208,14 грн. та №0000062301/0 від 21.08.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15531,02 грн.
Протягом розгляду справи позивачем доповнювалися та змінювалися позовні вимоги. Згідно останньої заяви про зміну позовних вимог від 19.11.2007 р. №597 він просить визнати частково нечинним рішення № 0000062331/0 від 28.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79 208 грн. 14 коп., визнати нечинним рішення № 0000062331/0 від 28.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72959 грн. 14 коп., визнати нечинним рішення № 0000062301/0 від 21.08.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 531 грн. 02 коп., зобов'язати Глухівську міжрайонну державну податкову інспекцію припинити з 19.04.2007р. нарахування пені за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента відповідно до ст. 4 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на юридичну допомогу в розмірі 11 000 грн.
Відповідач проти позову заперечує, свої рішення вважає такими, що відповідають діючому законодавству, у відзиві на позов просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.
03.04.2006 року між позивачем та Китайською національною корпорацією уіздних та сільських підприємств було укладено Контракт № CTEC06WM-002 згідно п. 1.1. якого Інститут зобов'язався поставити Китайській корпорації на умовах СРТ то «Правил Інкотермс» редакція 2000р.) до порту Тіаn Jin Xin Gang (Китай) 50 000 кг репродукційного (Р-1) насіння конопель сорту ЮСО-31, яке відповідає вимогам ДСТУ 2240-93. Ціна насіння згідно п. 2 Контракту складала 2,75 доларів США за 1 кг, враховуючи транспортні затрати. Загальна вартість Контракту на день його укладення складала 1 37500 доларів США.
Згідно п. 6.1. Контракту сума в розмірі 35 000 доларів США повинна бути перерахована Китайською корпорацією на розрахунковий рахунок Інституту в строк до 15 квітня 2006 року.
14 квітня 2006 року Китайська корпорація своє зобов'язання виконала та перерахувала Інституту через Bank of New York (USA) та АППБ «Аваль» (Київ) аванс в розмірі 34985,00 доларів США, що еквівалентно 176674 грн. за офіційним курсом Національного банку України.
19.10.2006 р. інститутом було укладено договори №19/106М, та № 2-19/106М та додаткову угоду № 1 до договору № 19/106М з експедитором ТОВ «Мультімодальна транспортна Компанія» щодо транспортного експедитування та надання послуг по організації перевезення вказаного вище вантажу з м. Глухова, Україна до порту Тіаn Jin Xin Gang (Китай),
01.11.2006 року Інститутом було здійснено митне оформлення та мигну очистку товару на експорт, що підтверджується відміткою у відповідних вантажно-митних деклараціях та передано товар перевізникові.
Листами по електронній почті від 15.01.2007р., 02.02.2007р, та 09.02.2007р. Китайська корпорація повідомила, що 12.01.2007 року вона прийняла в порті Тіаn Jin Xin Gang контейнери з насінням конопель, яке не відповідало умовам укладеного Контракту: 770 мішків були вологими, 16 - пошкодженими, багато насіння проросло.
Як наслідок - сторони контракту дійшли до домовленості щодо зниження ціни товару з 137500 доларів США до 120312,5 доларів СІІІА, про що і уклали 26.02.2007 року додаткову угоду № 1 до Контракту № СТЕС06WM-002 від 03.04.2006р. Ця додаткова угода підписана обома сторонами та діє з моменту її укладення, тобто з 26 лютого 2007 року.
Згідно п. 1 Додаткової угоди сторони Контракту домовилися змінити вартість 1 кг насіння з 2, 75 дол. США за 1 кг на 2,406 дол. СІІІА за 1 кг.
Згідно п, 2 цієї Додаткової угоди сторони відповідно змінили і загальну ціну Контракту з 137500 доларів США до 120312,5 доларів США
Таким чином ціна Контракту змінилася і станом на 26.02.2007р. складає 120312,5 доларів США.
Згідно ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічній договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Контракт № CTEC06WM-002 та додаткова угода № 1 від 26.02.2006р. до нього було укладено в м. Глухові, Україна і тому, згідно вищевикладеного, до правовідносин визначених в Контракті застосовується матеріальне право України в тому числі Закон Україні «Про зовнішньоекономічну діяльність» з урахуванням міжнародних договорів України.
Згідно ст. 50 Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11.04.1980р., яка набула чинності для України 01.02.1991р.. якщо товар не відповідає договору й незалежно від того, чи була вартість вже оплачена, покупець може знизити ціну в тій пропорції, в якій вартість, котру фактично поставлений товар мав на момент поставки, співвідноситься з вартістю, яку на той момент мав би товар, відповідний договору.
Згідно п. 1 ст. 652 Глави 53 «Укладення, зміна і розірвання договору» Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно п. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору.
Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 632 Глави 52 «Загальні поняття та умови договору» Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 678 Глави 54 «Купівля-продаж» Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця, в тому числі пропорційного зменшення ціни.
Виходячи з вищевикладеного Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук та Китайська національна корпорація уїзних та сільських підприємств, як контрагенти за Контрактом № CTEC06WM-002 мали право шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 26.02.2006р. до цього Контракту змінити умови цього Контракту, а саме зменшити ціну в зв'язку з істотною зміною обставин невідповідністю обставин умовам договору.
Однак оспорювані рішення прийняті без врахування зазначених норм Закону, Конвенції та Цивільного кодексу України.
Так, на підставі акту № 484/23/00497845 від 23.03.2007 р. про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по виконанню контракту № CTEC06WM-002 від 03.04.2007 р. відповідачем прийнято рішення №0000062331/0 від 28.03.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79208,14 грн.
Відповідно до додатку № 2 до Акту № 484/23/00497845 штрафні санкції за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки Інституту враховувалися виходячи з суми неодержаної виручки в розмірі 517700,75 грн., що еквівалентно 102515 доларів США, але ж згідно з Додатковою угодою № 1 від 26.02.2007р. до Контракту № CTEC06WM-002 від 03.04.07р. ціна Контракту змінилася і складає 120312,5 доларів США, враховуючи отриманий 14.04.2006р. Інститутом аванс в розмірі 35 000,00 доларів США, що еквівалентно 176 750 грн. і офіційним курсом НБУ. сума неодержаної виручки складає 85 312,5 доларів США.
Отже, з моменту укладення додаткової угоди № 1, тобто з 26 лютого 2007р. пеня повинна розраховуватися виходячи з суми неодержаної виручки в розмірі 85312,5 доларів США, що еквівалентно 430828, 12 грн., а з моменту уплати Китайською корпорацією ціни Контракту (валютної виручки) в розмірі 85312,5 дол. США, тобто з 19.04.2007 р. нарахування пені за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки Інституту повинно бути припинено.
Враховуючи, що відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону 90 днів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті відповідачем правомірно нарахована пеня в сумі 72959,14 грн. і оспорюване рішення підлягає визнанню нечинним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6249 грн.
Друге оспорюване рішення № 0000062301/0 від 21.08.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 531 грн. 02 коп. прийнято на підставі акту № 1241/23/00497845 від 14.08.2007 р. про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.07.2007 р. В акті перевірки відповідачем зазначено про додаткову угоду до контракту, але вона не врахована з посиланням на те, що питання митної вартості насіння не врегульовано з митницею та банком. Тому пеня нарахована за подальший період до 31.03.2007 р.
Відповідач, зокрема, посилається на те, що згідно п.1.8 «Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. №338/3631) сума валютної виручки (лізингових платежів) або вартість товарів (об'єктів лізингу) може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:
а) відбувається перегляд ціни товарів (об'єктів лізингу) у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів (об'єктів лізингу). Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
б) відбувається перегляд ціни товарів (об'єктів лізингу) унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару (об'єкта лізингу), - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів (об'єктів лізингу). Зміна ціни товару (об'єкта лізингу) має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
в) товари (об'єкти лізингу) знищено, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості якщо право власності на товар (об'єкт лізингу) відповідно до умов договору належить резиденту. Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;
г) відбувається відповідним чином оформлене повернення товару (об'єкта лізингу) або його частини експортеру - на суму вартості такого товару (об'єкта лізингу);
ґ) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів;
д) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента;
є) відбувається оплата резидентом комісійних винагород, що утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним, лізинговим договорами та/або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода за кожним окремим платежем за договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).
Але, виходячи з преамбули Інструкції Національний банк України цією Інструкцією визначає порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.
А згідно п. 9 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи.
Позивачем же, як зазначено вище, виконані вимоги Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Тому позов в частині визнання нечинним рішення № 0000062301/0 від 21.08.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 531 грн. 02 коп. підлягає задоволенню.
З огляду на викладене задовольняється також вимога щодо припинення нарахування пені Інституту луб'яних культур Української академії аграрних наук за зазначеним зовнішньоекономічним контрактом.
Вимоги по стягненню 11000 грн. витрат на юридичну допомогу задоволенню не підлягає як необґрунтовані - надані позивачем договір та підтвердження спати цієї суми не підтверджують їх будь-яке відношення до даної справи
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000062331/0 від 28.03.2007р. в частині застосування до Інституту луб'яних культур Української академії аграрних наук (м.Глухів, вул. Терещенків,45) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6249 грн.
3. Визнати нечинним рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000062301/0 від 21.08.2007р. про застосування до Інституту луб'яних культур Української академії аграрних наук (м.Глухів, вул. Терещенків,45) штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 531 грн. 02 коп.
4. Зобов'язати Глухівську міжрайонну державну податкову інспекцію припинити нарахування пені за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки Інституту луб'яних культур Української академії аграрних наук (м.Глухів, вул. Терещенків,45).
5. В частині стягнення з державного бюджету на витрати на користь Інституту луб'яних культур Української академії аграрних наук (м.Глухів, вул. Терещенків,45) юридичної допомоги в розмірі 11 000 грн. - відмовити.
6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
7. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
8. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписаний 03.12.2007 р.