79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" червня 2024 р. Справа №914/3026/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Галушко Н.А.
суддів Бонк Т.Б.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання - Кишенюк Н.Т.
за участю представників учасників процесу:
від позивача - Савко Н.В.-представник;
від відповідача - Смолинець Я.І.-представник;
від третьої особи - Бень Т.Т. - представник;
розглянув апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів №14-11-01511 від 10.04.2024 (Вх. № ЗАГС 01-05/1054/24 від 11.04.2024)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 (повний текст складено 21.03.2024,суддя Мазовіта А.Б.)
у справі №914/3026/23
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Назарук Христини Іванівни, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Львів» імені Данила Галицького», м. Львів
про стягнення 35 849,30 грн
та за зустрічним позовом:Фізичної особи-підприємця Назарук Христини Іванівни, м. Львів
до відповідача:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
про зобов'язання до вчинення дій
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Назарук Христини Іванівни про стягнення 35 849,30 грн.
Позивач за первісним позовом зазначає, що 31.10.2017 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір оренди нерухомого державного майна №137 (нова редакція від 28.09.2022), по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 31 195,44 грн. У зв'язку з порушенням строків сплати орендної плати відповідачу нараховано пеню в сумі 4 653,86 грн. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35 849,30 грн.
Фізична особа-підприємець Назарук Христина Іванівна звернулася суду із зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про звільнення від плати за користування майном згідно договору оренди державного нерухомого майна від 31.10.2017 №137 (в новій редакції від 28.09.2022) до моменту відновлення авіаційної діяльності ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», посилаючись на те, що оскільки в Україні введено воєнний стан та в силу положень ч. 6 ст. 762 ЦК України та пп. 4-2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 позивач за зустрічним позовом має право на звільнення від сплати орендної плати, проте відповідач за зустрічним позовом і надалі здійснює нарахування позивачу за зустрічним позовом орендної плати.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 у справі №914/3026/23 в задоволенні первісного позову відмовлено. Судові витрати за первісним позовом залишено за позивачем за первісним позовом. Зустрічний позов задоволено. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звільнити від орендної плати Фізичну особу-підприємця Назарук Христину Іванівну згідно договору оренди державного нерухомого майна №137 від 31.10.2017 (в новій редакції від 28.09.2022) відповідно до підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 до моменту відновлення авіаційної діяльності Державного підприємства ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Стягнено з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на користь фізичної особи-підприємця Назарук Христини Іванівни 2 684,00 грн судового збору.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що сам факт проведення 12.09.2022 аукціону щодо оренди не свідчить про неможливість застосування у спірних правовідносинах підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, оскільки за результатами вказаного аукціону сторонами новий договір не укладався, а лише продовжено дію договору №137 від 31.10.2017 шляхом укладення нової редакції такого договору, предмет оренди, який був переданий орендарю згідно акту прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.10.2017 до моменту проведення аукціону орендарем не повертався та за результатами укладення договору в новій редакції повторно орендарю не передавався, чинним законодавством (Порядком) не передбачено іншого способу реалізації переважного права діючого орендаря на продовження договору оренди, ніж участь в аукціоні. Договір №137 від 31.10.2022 був чинним станом на 24.02.2022, а його дія продовжена шляхом укладення 28.09.2022 договору в новій редакції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/3026/23 від 11.03.2024 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано пояснення третьої особи - Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького", а натомість вказано, що жодні докази, які б підтверджували неможливість здійснення відповідачем (Позивачем за зустрічним позовом) господарської діяльності не надані. У своїх поясненнях ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" повідомило, що орендар не обмежений у праві на доступ до орендованого майна, а також про те, що в орендованому приміщенні знаходиться майно орендаря.
Скаржник вважає, що висновок суду, що відповідач з 24.02.2022 позбавлений можливості використовувати орендоване майно як торгівельний об'єкт для продажу непродовольчих товарів - доступ клієнтів (покупців тощо) відсутній взагалі, його доступ до орендованого приміщення є утрудненим внаслідок пропускного режиму та відповідного погодження із третьою особою, а зберігання в цих приміщеннях майна не було та не є метою винаймання приміщення в будівлі аеровокзалу, не відповідає обставинам справи.
Скаржник зазначає, що аукціон на продовження договору оренди державного нерухомого майна 31.10.2017 № 137 проведено після 24.02.2022 і Фізична особа-підприємець Назарук Христина Іванівна, як орендар, при підписанні нової редакції договору 28.09.2022 була обізнана з ситуацією, яка склалася в державі. На даний час нормами чинного законодавства не врегульовано питання сплати орендної плати по договорах оренди державного майна, які продовжені після 24.02.2024 на аукціоні. РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях правомірно звернулося до суду про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та пені.
Узагальнені доводи відзиву та пояснення на апеляційну скаргу.
ФОП Назарук Х.І. у відзиві на апеляційну скаргу просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024, посилаючись на те, що ФОП Назарук Х.І., починаючи з 31.10.2017 безперервно використовує орендоване майно для розміщення торгівельного об'єкту (продаж непродовольчих товарів), яке розташоване у будівлі аеровокзалу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». У відповідача за первісним позовом на підставі підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 виникло з 24.02.2022 право на звільнення від сплати орендної плати за договором №137 від 31.10.2017.
ФОП Назарук Х.І вважає, що сам факт проведення 12.09.2022 аукціону щодо оренди не свідчить про неможливість застосування у спірних правовідносинах підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, оскільки за результатами вказаного аукціону сторонами новий договір не укладався, а лише продовжено дію договору №137 від 31.10.2017 шляхом укладення нової редакції такого договору, предмет оренди, який був переданий орендарю згідно акта прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.10.2017 до моменту проведення аукціону орендарем не повертався та за результатами укладення договору в новій редакції повторно орендарю не передавався, чинним законодавством не передбачено іншого способу реалізації переважного права діючого орендаря на продовження договору оренди, ніж участь в аукціоні.
Враховуючи, що сторонами не укладено нового договору, а виключно продовжено договір, про що зазначено у самому договорі (Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.10.2017 №137 (нова редакція)), враховуючи приписи законодавства, відповідач вважає, що він звільнений від сплати орендної плати.
ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» подано пояснення на апеляційну скаргу, в яких підтримало у повному обсязі апеляційну скаргу Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 у справі №914/3026/23 та зазначає, що наявна дискримінація суб'єктів господарювання, які приймали або будуть приймати участь в аукціоні з продовження договору оренди майна, яке розташоване в приміщенні аеропорту державної форми власності, після 24.02.2022 і до моменту відновлення авіаційної діяльності аеропортів державної власності, адже діючі орендарі приймали/будуть приймати участь на аукціоні як господарюючі суб'єкти, які звільнені від орендної плати, а інші учасники того ж аукціону зобов'язані сплачувати орендну плату.
Третя особа вважає, що дія пункту 4-2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. №634 не регулює спірні правовідносини у даній справі. Первісні позовні вимоги є обгрунтованими та підставними.
Третя особа також зазначає, що листом від 01.11.2023 №1383/01.01-16 балансоутримувач орендованого приміщення повідомив ФОП Назарук Х.І. (орендар) про те, що персонал орендарів, що має діючі постійні перепустки на територію аеропорту, а саме: до будівлі під літерою «Б-3» нового аеровокзалу за адресою: м.Львів, вул.Любінська, 168, має право доступу до орендованих приміщень за попереднім погодженням із адміністрацією ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». З огляду на зазначене орендар не обмежений у праві на доступ до орендованого майна, а також станом на день подання даного пояснення в орендованому приміщенні знаходиться майно орендаря.
На думку третьої особи, посилання позивача за зустрічним позовом на форс-мажорні обставини як на підставу неможливості виконання договору оренди нерухомого державного майна №137 від 31.10.2017 є безпідставними. Договір оренди №137 від 31.10.2017 укладено в новій редакції 28.09.2022 за результатами аукціону, проведеного 12.09.2022. Станом на час проведення аукціону, а також на момент укладення договору оренди в новій редакції обставини, які на думку ФОП Назарук Х.І. є форс-мажорними, вже існували. Орендодавець розпочав проведення аукціону та провів його із визначенням переможця ФОП Назарук Х.І. в обставинах запровадженого в Україні воєннного стану та за умов закритого повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору та призупинення надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України. Зазначені обставини були відомі ФОП Назарук Х.І. як учаснику аукціону, проведеного 12.09.202 №LLP001-UA-20220815-080252, а також як орендарю, який орендував теж саме нежитлове приміщення, що було об'єктом оренди за аукціоном, а саме: в період з 24.02.2022 (початку військової агресії РФ проти України) до моменту укладення договору оренди в новій редакції 28.09.2022.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 справу №914/3026/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2024 (колегія суддів у складі головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.) відкрито апеляційне провадження у справі №914/3026/23 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2024 о 12:40
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 задоволено заяву від 09.05.2024 судді Західного апеляційного господарського суду Орищин Г.В. про самовідвід у справі № 914/3026/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.05.2024 змінено склад колегії суддів у справі №914/3026/23, розподілено колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Бонк Т.Б., Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкладено розгляд справи на 04.06.2024.
Представники сторін та третьої особи в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.
Обставини справи.
31.10.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавець) та ФОП Назарук Христиною Іванівною (орендарем) укладено договір оренди нерухомого державного майна №137.
За цим договором орендодавець (позивач за первісним позовом) передає, а орендар (відповідач за первісним позовом) приймає в строкове, платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення площею 7,0 кв.м, що розташоване на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою “Б-3” - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, що перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (балансоутримувач).
Факт передачі об'єкта оренди відповідачу підтверджується актом прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.10.2017 )(том І а.с.114).
Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 31.10.2017 по 30.10.2018 включно.
05.11.2018 та 07.08.2019 сторони уклали договори про внесення змін до договору, яким встановили строк дії договору з 31.10.2018 по 30.10.2019 та з 31.10.2019 по 29.10.2021.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан (Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022), який неодноразово продовжувався та продовжує діяти станом на дату розгляду даної справи.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України 24.02.2022 повідомило про закриття повітряного простору України у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» листом за вих. №31/05 від 31.05.2023 повідомило, що відповідно до Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. Через високий ризик авіаційній безпеці для цивільної авіації з 00:45 год. (2.45 за київським часом) 24.02.2022 ОЦВС України, згідно з вимогами Повітряного кодексу та Положення про використання повітряного простору, вжило термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання послуг з обслуговування повітряного руху цивільними користувачами повітряного простору України призупинилося. Відтак з 05.30 год. 24.02.2022 по теперішній час ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» не здійснює господарську діяльність, а доступ до території аеропорту (в т. ч. до будівлі під літерою “Б-3” нового аеровокзалу за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168) обмежено військовими підрозділами з метою безпеки.
12.09.2022 відбувся електронний аукціон щодо продовження договору оренди, за результатами якого 28.09.2022 сторони уклали договір №137 в новій редакції.
Відповідно до пункту 1.1 договору в новій редакції, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Згідно п. 9 Умов місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, складає 4 180,00 грн без ПДВ (протокол електронного аукціону №LLP001-UA-20220815-08025). Витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5 договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (70% до державного бюджету, 30% на рахунок балансоутримувача) щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
Згідно з пунктом 3.7 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині належній балансоутримувачу).
Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір укладено строком на 5 років, з 28.09.2022 по 27.09.2027 включно.
Як зазначає позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом допустив прострочення сплати орендної плати за період з січня 2023 по вересень 2023. Згідно розрахунку заборгованість відповідача становить 31 195,44 грн орендної плати, 4 653,86 грн пені
Згідно довідки 20-ОПП від 15.07.2019 та витягу з реєстру магазинів безмитної торгівлі, фізична особа-підприємець Назарук Христина Іванівна здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення “Львів”.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до ФОП Назарук Х.І. про стягнення 31 195,44грн заборгованості з орендної плати та 4 653,86грн пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків щодо оплати орендної плати.
Фізична особа-підприємець Назарук Христина Іванівна звернулася суду із зустрічним позовом про звільнення від плати за користування майном згідно договору оренди державного нерухомого майна від 31.10.2017 №137 (в новій редакції від 28.09.2022) до моменту відновлення авіаційної діяльності Державного підприємства “Міжнародний аеропорт Львів” імені Данила Галицького”, посилаючись на те, що оскільки в Україні введено воєнний стан та в силу положень ч. 6 ст. 762 ЦК України та пп. 4-2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 позивач за зустрічним позовом має право на звільнення від орендної плати.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями Цивільного кодексу України та статями 283- 291 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом правомірно встановлено, що на підставі договору №137 від 31.10.2017 ФОП Назарук Х.І. з 31.10.2017 винаймає частину нежитлового приміщення площею 7,0 кв.м, що розташоване на третьому поверсі нежитлової будівлі під літерою “Б-3” - новий аеровокзал ДП “Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького” за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168.
12.09.2022 відбувся електронний аукціон щодо продовження договору оренди, за результатами якого 28.09.2022 сторони уклали договір №137 в новій редакції.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за оренду вищевказаного майна нараховано та заявлено до стягнення орендну плату за період часу з січня 2023 по вересень 2023 у розмірі 31 195,44 грн та 4 653,86 грн пені.
Згідно з ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 ЦК України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Відтак, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №914/1248/18 від , №914/2264/17, №910/13158/20).
При цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.
Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, з 24.02.2022 по теперішній час внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та внаслідок цього введення на усій території України воєнного стану, ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» не здійснює господарську діяльність, а доступ до території аеропорту (в т.ч. до будівлі під літерою “Б-3” нового аеровокзалу за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168), зокрема і до приміщення, яке орендується відповідачем за первісним позовом, обмежено військовими підрозділами з метою безпеки.
Згідно листа третьої особи за вих. №31/05 від 31.05.2023 персонал орендарів, що має діючі постійні перепустки на територію аеропорту, а саме до будівлі під літерою “Б-3” нового аеровокзалу за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, має право доступу до орендованих приміщень за попереднім погодженням із адміністрацією ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».
Отже, зважаючи на наведене, відповідач з 24.02.2022 позбавлений можливості використовувати орендоване майно як торгівельний об'єкт для продажу непродовольчих товарів - доступ клієнтів (покупців тощо) відсутній взагалі, його доступ до орендованого приміщення є утрудненим внаслідок пропускного режиму та відповідного погодження із третьою особою, а зберігання в цих приміщеннях майна не було та не є метою винаймання приміщення в будівлі аеровокзалу.
З огляду на викладене помилковим є твердження скаржника, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанціїї, що відповідач з 24.02.2022 позбавлений можливості використовувати орендоване майно як торгівельний об'єкт для продажу непродовольчих товарів - доступ клієнтів (покупців тощо) відсутній взагалі, його доступ до орендованого приміщення є утрудненим внаслідок пропускного режиму та відповідного погодження із третьою особою.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2022 №1026, яка набрала чинності 16.09.2022) визначено, що за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022, або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розташоване в аеропортах державної форми власності, починаючи з 24.02.2022 і до моменту відновлення авіаційної діяльності таких аеропортів (підпункт 4-2 пункту 1 постанови).
Матеріалами справи підтверджується та встановлено судовою колегією, що ФОП Назарук Х.І., починаючи з 31.10.2017 безперервно використовує орендоване майно для розміщення торгівельного об'єкту (продаж непродовольчих товарів), яке розташоване у будівлі аеровокзалу ДДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».
З огляду на наведене, у ФОП Назарук Х.І. на підставі підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 виникло з 24.02.2022 право на звільнення від сплати орендної плати за договором №137 від 31.10.2017.
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 (далі - Порядок) визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
У відповідності до п. 148 Порядку проведення електронного аукціону на продовження договору оренди здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 149 цього Порядку.
Пунктом 149 Порядку передбачено, що чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди в ході аукціону на продовження договору оренди за умови, що він бере участь в такому аукціоні та зробив закриту цінову пропозицію, яка є не меншою, ніж розмір стартової орендної плати.
У разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна, додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди (п. 151 Порядку).
Якщо переможцем став інший учасник аукціону, договір з чинним орендарем припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено. При цьому, якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого п. 152 цього Порядку.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що сам факт проведення 12.09.2022 аукціону щодо оренди не свідчить про неможливість застосування у спірних правовідносинах підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, оскільки за результатами вказаного аукціону сторонами новий договір не укладався, а лише продовжено дію договору №137 від 31.10.2017 шляхом укладення нової редакції такого договору, предмет оренди, який був переданий орендарю згідно акта прийому-передачі державного нерухомого майна від 31.10.2017 до моменту проведення аукціону орендарем не повертався та за результатами укладення договору в новій редакції повторно орендарю не передавався, чинним законодавством (Порядком) не передбачено іншого способу реалізації переважного права діючого орендаря на продовження договору оренди, ніж участь в аукціоні.
У підпункті 5.1 п. 5 умов договору №137 від 31.10.2017 (нова редакція) зазначено: процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - (В) продовження - за результатами проведення аукціону.
З огляду на наведене вище, правомірним є висновок суду першої інстанції, що договір №137 від 31.10.2017 був чинним станом на 24.02.2022, а його дія продовжена шляхом укладення 28.09.2022 договору в новій редакції.
Щодо посилання скаржника та третьої особи на те, що дія пункту 4-2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022. №634 не регулює спірні правовідносини у даній справі, судова колегія зазначає, що незважаючи на те, що підпункт 4-2 пункту 1 було доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2022, яка набрала чинності 16.09.2022, згідно вказаної норми звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розташоване в аеропортах державної форми власності, починаючи з 24.02.2022, тобто у самій нормі визначено її зворотню дію у часі - поширення чинності на правовідносини, які виникли до її прийняття та набрання чинності.
З огляду на те, що відповідач за первісним позовом орендує майно, яке розташоване в приміщенні аеропорту державної форми власності, він звільняється від сплати орендної плати починаючи з 24.02.2022 і до моменту відновлення авіаційної діяльності таких аеропортів, а тому вимога за первісним позовом про стягнення орендної плати за період часу з січня 2023 по вересень 2023 є безпідставною та до задоволення не підлягає.
Оскільки судом відмовлено у стягненні орендної плати, безпідставною є вимога про стягнення пені, яка нарахована на таку орендну плату, яка також не підлягає до задоволення.
Щодо зустрічного позову судова колегія зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Проаналізувавши та оцінивши викладені вище обставини в їх сукупності, зокрема, введення з 24.02.2022 на території України воєнного стану, закриття повітряного простору України і, відповідно, зупинення діяльності аеропортів та суб'єктів, які надають послуги в сфері цивільної авіації на території аеропортів, в тому числі і ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», враховуючи місце розташування орендованого приміщення та режим доступу до приміщення (приміщення аеропорту), а також цільове призначення орендованого приміщення (розміщення торгівельного об'єкту), враховуючи норми частини 6 статті 762 ЦК України, положення підпункту 4-2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану”, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про доведеність обставин щодо неможливості використання позивачем за зустрічним позовом з 24.02.2022 орендованого за договором №137 від 31.10.2017 приміщення для здійснення господарської діяльності в розумінні ст. 283 ГК України, внаслідок чого правомірним та обґрунтованим вбачається висновок про наявність підстав для звільнення ФОП Назарук Х.І. від плати за користування орендованим майном за договором №137 від 31.10.2017, до відновлення авіаційної діяльності ДП “Міжнародний аеропорт Львів” імені Данила Галицького”.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження факту можливості використовувати відповідачем орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності (торгівлі непромисловими товарами), а також наявність безперешкодного доступу до орендованого приміщення, чи доказів, що такий доступ не був надмірно утруднений, наявність можливості вільно знаходитись в спірному приміщенні, зберігати свої речі, здійснювати в орендованому приміщенні іншу господарську діяльність тощо.
З огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.
За договором орендодавцем державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, отже забезпечити нарахування орендної плати на період воєнного стану може тільки орендодавець.
Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення від орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.
Відтак позовна вимога про визнання у ФОП Назарук Христини Іванівни права на звільнення від орендної плати згідно з договором №137 від 31.10.2017 (в новій редакції від 28.09.2022), підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З врахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення у даній справі та задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.
Керуючись, ст. ст. 129, 269, 270, 273 275, 276, 282, 284 ГПК України,-
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів №14-11-01511 від 10.04.2024 (Вх. № ЗАГС 01-05/1054/24 від 11.04.2024) залишити без задоволення .
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2024 у справі №914/3026/23 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.06.2024.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Желік М.Б.