Справа № 601/240/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/199/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ст.128 КПК України
29 травня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6
представника - ОСОБА_7
цивільного відповідача - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР за № 12022210000000021 від 07.02.2022 року за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ОСОБА_8 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року, -
Встановила:
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадяни України, раніше не судимого, із вищою освітою,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання призначеного цим вироком з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі статті 76 КК України покладено на ОСОБА_9 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробацїі про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_10 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про стягнення з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відшкодування шкоди заподіяної смертю потерпілої, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, - задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: вулиця Дегтярівська, 62, місто Київ, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_10 , шкоду заподіяну смертю потерпілої, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, в розмірі - 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: вулиця Дегтярівська, 62, місто Київ, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_15 , шкоду заподіяну смертю потерпілої, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, в розмірі - 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: вулиця Дегтярівська, 62, місто Київ, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_12 , шкоду заподіяну смертю потерпілої, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, в розмірі - 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: вулиця Дегтярівська, 62, місто Київ, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_13 , шкоду заподіяну смертю потерпілої, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, в розмірі - 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: вулиця Дегтярівська, 62, місто Київ, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_14 , шкоду заподіяну смертю потерпілої, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, в розмірі - 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень.
В частині позовних вимог ОСОБА_10 , який діє в інтересах ОСОБА_11 , до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди,- відмовлено.
Вироком суду також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Згідно вироку суду, 06.02.2022 року близько 19:10 години водій ОСОБА_9 керуючи технічно справним автомобілем марки «SEAT IBIZA», р.н. НОМЕР_1 , рухався автодорогою «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече», що в межах с. Горинка Кременецької ОТГ Кременецького району Тернопільської області, зі сторони м. Тернопіль у напрямку м. Кременець Тернопільської області.
Під час руху ОСОБА_9 , в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями й пунктів: 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення поняття «дорожні умови», «дорожня обстановка», «безпечна швидкість»), 2.3. «б», Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не ураховував дорожні умови і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Рухаючись в межах населеного пункту с. Горинка Кременецької ОТГ Кременецького району Тернопільської області та маючи об'єктивну можливість завчасно виявити дорожні знаки 5.35.1 та 5.35.2 (пішохідний перехід) ПДР, водій ОСОБА_9 не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля та рухався зі швидкістю 89 км/год. чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР, а саме те, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Унаслідок порушення вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху, ОСОБА_9 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що допустив наїзд на пішохода ОСОБА_16 , яка будучи в стані алкогольного сп'яніння та в порушення вимог пункту 4.7 ПДР перетинала проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу, з ліва на право відносно руху транспортного засобу.
У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_16 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, часткове руйнування речовини головного мозку та просторим крововиливом під оболонку і у речовину головного мозку від яких померла на місці пригоди.
Порушення водієм ОСОБА_9 вимог 12.4. ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_16 .
Своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене частиною 2 статті 286 КК України.
В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити в частині вирішення цивільного позову та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 та ОСОБА_15 .
Мотивує тим, що при вирішенні цивільного позову судом в повній мірі не враховано, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту, що ОСОБА_16 утримувала дітей та чоловіка і її заробіток був основним джерелом їхнього існування, а ОСОБА_10 є непрацездатним.
Крім того відсутні підстави для виплати страхового відшкодування ОСОБА_15 , що досяг повноліття у 2021 році, а доказів, що останній має статус студента, що є умовою для отримання виплати у зв'язку із втратою годувальника матеріали справи не містять.
У запереченні на апеляційну скаргу представника цивільного відповідача представник потерпілих ОСОБА_7 просить залишити її без задоволення, а вирок суду без змін.
Свої доводи мотивує тим, що вирок суду є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі належного дослідження обставин справи.
Вказує, що ОСОБА_10 перебував на утриманні своєї дружини ОСОБА_16 , її дохід був єдиним джерелом доходу сім'ї, поки чоловік опікувався вихованням та доглядом за дітьми, тому суд вірно вирішив питання про стягнення страового відшкодування у сумі 39 000 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника цивільного відповідача, що просить задовольнити апеляцію, з мотивів викладених у ній, представника потерпілих та прокурора, що вважають вирок суду законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно статті 392 КПК України рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності і обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими, а також призначена міра покарання, вирішення цивільного позову відносно потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, тому відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Що ж стосується вирішення цивільного позову в частині стягнень з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , шкоду заподіяну смертю потерпілої, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, в розмірі по 39 000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень кожному, то в цій частині вирішення цивільного позову суд дійшов вірного висновку виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст.128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст 22.1. ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників власників наземних транспортних засобів" ( надалі Закону) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 19.07.2021 року ОСОБА_9 уклав із ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» договір обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників власників наземних транспортних засобів, що підтверджується Полісом №ЕР.205024573.
Відповідно до ст.27.2 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується:
1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;
4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;
5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
Як встановлено судом, ОСОБА_10 , який є чоловіком потерпілої та ОСОБА_15 , який є сином потерпілої не працюють і здійснюють догляд за неповнолітніми дітьми та сестрами відповідно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
Таким чином, на думку колегії суддів, стягнення на користь ОСОБА_15 та ОСОБА_10 страхового відшкодування не суперечить вимогам п.4 ч.1 ст.1200 ЦК України та ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників власників наземних транспортних засобів".
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав до скасування вироку в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_15 та ОСОБА_10 та відмови їм у задоволенні їх позовних вимог, як про це просить апелянт, оскільки доводи про це в апеляційній скарзі не впливають на правильність висновків місцевого суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 березня 2024 року стосовно ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Головуючий
Судді