Номер провадження: 11-сс/813/923/24
Справа № 947/10650/24 1-кс/947/6964/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку дії домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024160000000388 від 27 березня 2024 року, -
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури та до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, продовжений строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 27 травня 2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, а також на підозрюваного покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурору, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м.Житомир без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні, поза межами проведення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури та застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що ОСОБА_8 до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягався, він має постійне місце роботи, родину, яка перебуває на його утриманні, позитивно характеризується, має гарну репутацію, від органів досудового розслідування не переховується, на потерпілого та свідків вплив не здійснював.
Незважаючи на викладене, слідчий суддя не встановив існування ризиків та не розглянув можливість застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
На переконання захисника запобіжний захід у виді особистого зобов'язання цілком зможе запобігти всім ризикам, на які прокурор посилається у своєму клопотанні.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційний суд залишити оскаржену ухвалу без змін.
Заслухавши доповідь головуючого судді, учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя-доповідач апеляційного суду вважає за необхідне застосувати Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за обставин викладених у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
27 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується долученими до клопотання слідчого доказами, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.03.2024 року, схемою до нього та фототаблицею; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ; оглянутими та залученими до провадження речовими доказами, іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі доведеності його вини, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що, оскільки підозрюваний з пред'явленою йому підозрою частково погоджується, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце проживання та місце роботи, мінімізує ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування чи суду.
Також, апеляційний суд вважає вірними висновки суду слідчого судді про те, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_8 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже останній наразі підозрюється у вчиненні злочину, який призвів до загибелі людини, свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, тощо.
Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги твердження сторони захисту про міцність соціальних зв'язків ОСОБА_8 , наяність на його утриманні неповнолітнього сина, старшої доньки та онука, матері, які є внутрішньо переміщеними особами з міста Красний Лиман Донецької області та матеріально залежними від підозрюваного, а також те що він офіційно працевлаштований та працює з 28.06.2022 року водієм автотранспортних засобів у ТОВ «ОЙЛ-ІКС» та запобіжний захід у вигляді домашнього арешту унеможливить подальше виконання ним своїх професійних обов'язків, а відтак позбавить його та всю родину засобів до існування.
Щодо інших доводів апеляційної скарги захисника про незаконність оскарженої ухвали апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
НОМЕР_1 ) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що застосований до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту підлягає скасуванню, а запобіжний захід у виді застави є необхідним та достатнім в даному випадку для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 під час досудового розслідування.
Апеляційний суд погоджується із тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яким пішоходам спричинено тілесні ушкодження, внаслідок чого ОСОБА_12 загинув на місці пригоди, а ОСОБА_11 госпіталізований до КНП «Любашівська БЛІЛ», застава може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, відповідно до ч.11 ст.182 КПК України.
Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу підозрюваного та ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).
Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання прокурора, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК.
Апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_8 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, апеляційний суд вважає за необхідне визначити йому заставу відповідно до п. 2 ч.5 ст.182 КПК України - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (3028грн. * 1000).
На переконання апеляційного суду такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, не буде для нього завідомо непомірним та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на які посилається детектив у клопотанні про обрання запобіжного заходу.
Відповідно до п.4) ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно до п.2) ч.3 ст.407 КПК України, апеляційний суд, скасувавши ухвалу слідчого судді, постановляє нову ухвалу.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - частково задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 продовжений строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024160000000388 від 27 березня 2024 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_13 про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_8 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (3028грн. * 1000).
Підозрюваний або заставодавець зобов'язаний внести визначену заставу на відповідний рахунок Одеського апеляційного суду не пізніше 5 днів із дня обрання запобіжного заходу у виді застави та надати документ що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.
Отримувач: Одеський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42268321.
Рахунок отримувача UA308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку 820172. Призначення платежу: згідно ухвали суду від 11.06.2024 року, заставна сума за ОСОБА_8 , (номер провадження №11-сс/813/923/24; судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1. прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2. повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч.8,10,11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію резолютивної частини ухвали вручити захиснику та направити підозрюваному ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4