Номер провадження: 11-сс/813/869/24
Справа № 521/4276/24 1-кс/521/1491/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №№12024162470000354 від 12.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.190 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2024 року було задоволено клопотання слідчого та до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.190 КК України, застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. в межах строку досудового розслідування до 27 червня 2024 року включно за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги .
Крім того на підозрюваного покладені наступні обов'язки:
- не залишати місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час з 23:00 год. до 06:00 год без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати до відповідних органів паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності).
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що ОСОБА_8 є студентом 4 го курсу Полтавського державного аграрного університету денної форми навчання та відстань між місцем проживання на навчанням становить більше 100 км, що створить додаткові незручності для навчання.
Підозрюваний не здійснював жодних дій направлених на переховування від органу досудового розслідування, а відтак запобіжний захід у виді особистого зобов'язання цілком зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Позиції учасників апеляційного провадження
Захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши суддю доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали за клопотанням слідчого та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Згідно з вимогами ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя-доповідач апеляційного суду вважає за необхідне застосувати Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.190 КК України, а саме: незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілій.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
15 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси до підозрюваного ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними доказами, а саме: показах потерпілої, протоколах обшуків, показах свідків, протоколах огляду електронних документів, письмових документах (протоколах слідчих (розшукових) дій), а також інших матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що, оскільки підозрюваний раніше не судимий, студент, має постійне місце проживання, визнає свою вину в інкримінованому йому правопорушенні та має намір відшкодувати шкоду потерпілій, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .
Також, апеляційний суд вважає вірними висновки суду слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення і менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вищезазначеним ризикам.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, тощо.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_8 є студентом денної форми навчання і навчається в іншому місті, тому запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту буде створювати додаткові незручності для навчання не знайшли свого підтвердження.
Захисник ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_8 є студентом 4 го курсу Полтавського державного аграрного університету денної форми навчання.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , і домашній арешт застосований за дійсною адресою реєстрації та проживання підозрюваного у нічний час з 23:00 до 06:00 год., що дає змогу ОСОБА_8 відвідувати навчальний заклад.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді, що підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_8 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Щодо інших доводів апеляційної скарги захисника про незаконність оскарженої ухвали апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
НОМЕР_1 ) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
За таких обставин апеляційний суд вважає, що слідчий суддя об'єктивно врахував всі обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного та дійшов правильного висновку про необхідність застосування під час досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що застосований до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, являється необхідним та достатнім в даному випадку для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 під час досудового розслідування.
Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 193, 194, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №№12024162470000354 від 12.03.2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3