Справа № 459/2349/23 Головуючий у 1 інстанції: Дем'яновська Ю.Д.
Провадження № 22-ц/811/3719/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
04 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справиапеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15 грудня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.
Просив стягнути з відповідача 100 000 гривень моральної шкоди та понесені на правову допомогу витрати у розмірі 10000 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що 15.10.2022 інспектором ВРПП Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №173105 за ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 30.01.2023 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП було закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Відтак вважає, що дії працівників Головного управління Національної поліції у Львівській області є підставою для відшкодування моральної шкоди. Тривалий розгляд справи та переживання з приводу можливості притягнення його до відповідальності за діяння, яке він не скоював, завдали йому сильних душевних страждань.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 15 грудня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 000 (одну тисячу) гривень заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп судових витрат.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що судом не враховано доводи позивача, що він змушений був доводити свою правоту в судовому порядку стосовно незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, витрачати час та кошти для доведення незаконності дій та рішення працівника відповідача, вимушений був змінити звичний спосіб життя, був позбавлений можливості керувати автомобілем, у зв'язку з чим повсякденно зазнавав незручностей, зазнав душевних страждань та переживань, постійної тривоги. У зв'язку з вищенаведеними обставинами, а саме, складанням та розглядом щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, позивач зазнав моральних переживань та страждань, причиною яких є нервове напруження, погіршення відносин з оточуючими людьми, порушення нормальних життєвих зв'язків. З урахуванням характеру правопорушення, тривалості вимушених змін для позивача: з 15.10.2022 (складення протоколу про адміністративне правопорушення) і до 30.01.2023 (скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності із закриттям провадження у справі) необхідності докладання позивачем зусиль по доказуванню незаконності складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та для відновлення порушених прав, що призвело до моральних страждань та переживань, з врахуванням вимог розумності та справедливості вимоги позивача були підставні та підлягали до задоволення.
Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Рішення суду також оскаржило Головне управління Національної поліції у Львівській області.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що у разі закриття адміністративного провадження особі відшкодовується не будь-яка шкода, а лише та, яка передбачена ст.1 вказаного Закону, тобто завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна або незаконного накладення штрафу, що в даному випадку відсутнє.Інша завдана особі шкода також підлягає відшкодуванню, однак за загальною процедурою, зокрема, передбаченою положеннями ст. 1173, 1174 ЦК України. У даній справі доводи позивача зводяться до незгоди з протоколом про адміністративне правопорушення, натомість у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення особистих немайнових чи процесуальних прав позивача, завдання шкоди його здоров'ю та душевних страждань, а отже заподіяння йому внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди. Тобто, матеріали справи не містять доказів, достатніх для доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого можна було б встановити наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди.Позивач посилається на наявність постанови судді Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2023 року у справі № 459/2801/22, якою провадження в справі за порушення ч. 1 ст. 130 КпАП України щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та зазначає про те, що така постанова є доказом неправомірності дій працівників патрульної поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також підставою для відшкодування моральної шкоди.Адміністративне стягнення до позивача не застосовано.Сам факт складення працівником поліції відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, провадження по якій було закрите постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 30 січня 2023 року у справі № 459/2801/22, не доводить заподіяння йому шкоди та не підтверджує наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та настанням шкоди. Жодного адміністративного стягнення, передбаченого статтею 24 КУпАП, до позивача відповідачем не застосовано, оскільки провадження у справі було закрито. Факт закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені рішенням суду.Докази того, що діями відповідача заподіяно позивачу моральну шкоду відсутні. Позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій працівників поліції, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до статей 221, 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом.
Відзиви на апеляційні скарги до суду не подані.
Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що 15.10.2022 інспектором Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №173105, відповідно до змісту якого, водій ОСОБА_1 15.10.2022 о 09:45 год. у м.Червонограді по вул. Львівська, керував автомобілем «Renalut Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння проводився у КП «Центральна міська лікарня ЧМР», висновок №185 від 15.10.2022, чим порушив п. 2.9.а ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі про адміністративне правопорушення №459/2801/22, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказана постанова набрала чинності 10.02.2023.
Як слідує зі змісту постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі про адміністративне правопорушення №459/2801/22, висновок КП «ЦМЛ ЧМР» від 15.10.2022, складений лікарем ОСОБА_2 є неналежним доказом перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, оскільки при освідуванні порушника був порушений порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Вважаючи, що інспектором Головного управління Національної поліції у Львівській області допущено протиправні та незаконні дії, що пов'язано із складенням протоколу про адміністративне правопорушення та розглядом справи про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд виходив з того, що позивачем доведено факт заподіяння йому неправомірними діями працівників поліції моральної шкоди, та що завдана йому моральна шкода полягає у моральних переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, а тому з урахуванням тривалості провадження у справі про адміністративне правопорушення, вимог розумності та справедливості на користь позивача відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 1000 грн, яка буде належною та достатньою для її покриття.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, на підставі статті 1174 ЦК України, відшкодовується державою.
Відповідно передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Статтями 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року у справі № 726/837/20 зазначено, що у справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18) зроблено висновок про те, що на підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження.
Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки внаслідок незаконних дій працівників патрульної поліції, які ініціювали та здійснювали вказане провадження, позивач зазнав душевних страждань у зв'язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд керувався принципами розумності, справедливості та співмірності та прийшов до вірного висновку, що такий відповідає характеру, обсягу та тривалості моральних (немайнових) страждань, пов'язаних з незаконним притягненням позивача до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для задоволення скарг та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено: 17.06.2024
Головуючий
Судді