Справа № 474/656/24
Провадження № 2-о/474/20/24
Іменем України
13.06.24р. селище Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
встановив:
11.06.2024р. ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення для проведення державної реєстрації народження дитини у відповідних органах реєстрації актів цивільного стану України, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бахчисарай Автономної Республіки Крим Україна (тимчасово окупована територія України) народилася дитина жіночої статі громадянин України ОСОБА_3 , матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та батьком громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заява обґрунтована тим, що 14.03.2023р. між громадянами України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділом запису актів цивільного стану м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим було зареєстровано шлюб, за результатами реєстрації якого дружині було присвоєно прізвище " ОСОБА_4 ".
Від фактичних шлюбних відносин у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополі Автономна Республіка Крим дитина жіночої статі ОСОБА_3 , про народження якої батькам було видано 19.01.2024р. виписний епікриз ГБУ РК "Сімферопольський клінічний пологовий будинок № 1" та Бахчисарайським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції республіки Крим також було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 110249910001500054009.
Однак вказані документи щодо народження дитини відповідно до діючого законодавства України є недійсними та не створюють жодних юридичних наслідків, однак зазначені у них дані об'єктивно та достовірно підтверджують факт народження дитини саме на тимчасово окупованій території України.
Тож у заявника на даний момент відсутні документи, які б дозволяли йому зареєструвати народження дитини згідно національного законодавства та отримати свідоцтво про народження встановленого українського зразка.
Автономна Республіка Крим є тимчасово окупованою територією.
Законом України "Про забезпечення прав, свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території, їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а будь-який акт (рішення, документ) виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території.
Встановлення факту народження дитини необхідне заявнику для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України та реалізацією дитиною в подальшому всіх належних їй прав та свобод громадянина України.
А тому, посилаючись на ст. 317 ЦПК України, практику Європейського суду з прав людини. Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000р. за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), заявник просив заяву задовольнити.
Заявник та його представниця (адвокатка) Мартинюк Ю.С. у судове засідання 13.06.2024р. не з'явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, у позовній заяві представниця заявника просила розглядати справу у її відсутність та у відсутність заявника.
Представниця заінтересованої особи Врадіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танасюк О.В. в судове засідання 13.06.2024р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, 12.06.2024р., звернулася до суду з заявою, в якій просить розглянути справу за її відсутності та винести рішення згідно чинного законодавства.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання 13.06.2024р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомила, з заявами про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність не зверталася.
З огляду на приписи ст.ст. 211, 223 та 294 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учасників судового розгляду, які не з'явилися в судове засідання, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідив письмові докази, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого у серпні 2013р. Бахчисарайським РВ ГУДМС України в АР Крим заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, який народився у м. Бахчисарай Бахчисарайського району Автономна Республіка Крим та з 25.06.1997р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 21.11.2019р. органом 6512 заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, яка народилася в м. Бахчисарай Бахчисарайського району Автономна Республіка Крим, місцем проживання якої є адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до виписного епікризу (із акушерського стаціонару) № 139 ОСОБА_2 у віці 23 роки народила дівчинку 15.01.2024р.
Установою на тимчасово окупованій території України (99100015 Бахчисарайським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим) 24.01.2024р. видано свідоцтво про встановлення батьківства, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний батьком дитини, якій при реєстрації народження присвоєні прізвище, ім'я та по батькові, як ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь Республіки Крим російської федерації, матір'ю якої є ОСОБА_2 .
Установою на тимчасово окупованій території України (99100015 Бахчисарайським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим) 24.01.2024р. видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь Республіки Крим російської федерації, про що складено актовий запис про народження № 110249910001500054009. Батьком дитини вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частинами 1 та 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказує, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення заявника до суду), якою запроваджено спрощений порядок встановлення таких фактів.
Положеннями ч. 1 ст. 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеною такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків (ч. 3 ст. 317 ЦПК України).
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи. (ч.ч. 4-5 ст. 317 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-УІІ від 15.04.2014р. (далі - Закон № 1207-УІІ) правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону №1207-УІІ державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Частинами 3-4 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398-УІ від 01.07.2010р. (далі - Закон № 2398-УІ) державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Підставою для здійснення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження (ч. 4 ст. 13 Закону Закон № 2398-УІ).
У п. 8 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000р. за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами 5, 6 п. 3 глави 1 розділу II цих Правил.
Згідно з п. 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 у разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батьків дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані.
Наведені положення Закону №1207-УІІ дають підстави для висновку про те, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт народження.
Водночас Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правила № 52/5 не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту народження та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971р. "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави-члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".
Зазначений висновок враховував також ЄСПЛ у справах "Лоізіду проти Туречини" (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1996 року), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року), "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23.02.2016р.).
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, медичним документам, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт народження дитини.
Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку ст. 317 ЦПК України, а не органами державної реєстрації актів цивільного стану. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду (див. висновок Верховного Суду від 23.11.2022р. у справі № 759/7001/22).
Зазначене узгоджується зі змістом ч. 2 ст. 319 ЦПК України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309 затверджено "Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", до якого включено всю територію Автономної Республіки Крим, початком окупації якої значиться 20.02.2014р. та дата завершення окупації - відсутня.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, сприяти їх залученню до процесів утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.
У ст. 2 Закону України "Про громадянство України" зазначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
У справі, що розглядається, заявник на підтвердження факту народження дитини надав свідоцтво про встановлення батьківства та свідоцтво про народження дитини, виписний епікриз, що видані органами окупаційної влади, які діють на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим.
За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що викладені у заяві обставини щодо народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.
З огляду на те, що у свідоцтві про народження дитини ОСОБА_3 місцем народження визначено м. Сімферополь Республіки Крим російської федерації, а не м. Бахчисарай Республіки Крим російської федерації, заява підлягає частковому задоволенню із зазначенням місця народження дити - м. Сімферополь.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 223, 258-268, 273, 294, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити частково.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, а саме у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (народилася у м. Бахчисарай Бахчисарайського району Автономна Республіка Крим, Україна, паспорт громадянки України № НОМЕР_3 , виданий 21.11.2019р. органом 6512, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та батьком якої є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (народився у м. Бахчисарай Бахчисарайського району Автономна Республіка Крим, Україна, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Бахчисарайським РВ ГУДМС України в АР Крим, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
В задоволені інших вимог заяви - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України оскарження рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення складений та підписаний "17" червня 2024 року.
Суддя Ф.Г. Соко