Справа: № 953/3890/23 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-сс/818/660/24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: відмова у відкритті провадження
06 06 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого заявника ОСОБА_6 , належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 05 2024 року,
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 про здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів, у порядку ч.1 ст. 206 КПК України.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя вказав, що оскільки заявником не надано відомостей, які б свідчили про розповсюдження на нього положень статті 206 КПК України, то підстави для відкриття провадження за його скаргою відсутні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій наголошує на безпідставності постановлення ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 05 2024 року.
Крім того, в апеляційній скарзі заявник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07 05 2024 року, з посиланням на поважність причин його пропуску.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_6 та прокурор не з'явилися. Про дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Жодних заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від останніх не надходило.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності заявника та прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законим є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальний процесуальним законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
Зі змісту оскарженої ухвали вбачається, що вона відповідає приписам вказаної норми кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. При цьому, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду».
Отже, слід констатувати, що ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, наведені вище положення ст. 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому, вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Разом із тим, положення ст. 206 КПК України визначають, що слідчий суддя має розглянути скаргу, подану в порядку зазначеної норми закону, лише в разі знаходження особи, щодо якої наявні відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що вона позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, в межах територіальної юрисдикції суду.
Під час розгляду справи, апеляційним судом встановлено, що, заявник ОСОБА_6 , звертаючись до слідчого судді зі скаргою у порядку ст. 206 КПК України, не надав відомостей щодо розповсюдження на нього положень статті 206 КПК України.
Будь яких достовірних доказів, які б свідчили про позбавлення ОСОБА_6 свободи за відсутності судового рішення або не звільнення останнього з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, до апеляційної скарги також надано не було.
На підставі викладеного, на переконання колегії суддів, у розрізі повноважень, наданих слідчому судді нормами, передбаченими ст. 206 КПК України, вимоги, які містить скарга ОСОБА_6 від 06 05 2024 року не мають правового підґрунтя.
Висновок же слідчого судді щодо необхідності відмови заявнику ОСОБА_6 у відкритті провадження за його скаргою є законними та вмотивованими, в той час, як доводи апеляційної скарги заявника не відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою, належним чином мотивованою, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 303-306, 309, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити цей строк як пропущений з поважних причин.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 07 05 2024 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 про здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів, у порядку ч.1 ст. 206 КПК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу заявника, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
____________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4