Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6901/24
06 червня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12024100070001235 від 04.06.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Василівка Тиврівського району Вінницької області, громадянки України, із незакінченою вищою освітою, офіційно не працюючої, неодруженої, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також на те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав.
Підозрювана та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність доказів, які б вказували на наявність ризиків, про які зазначено у клопотанні, а також на те, що підозрювана має стійкі соціальні зв'язки та не має наміру переховуватися від слідства та суду. При цьому захисник просив, у випадку прийняття слідчим суддею рішення про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070001235, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжено та який діє на даний час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13 год. 56 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні закладу «Дилетант», що розташований за адресою АДРЕСА_2 , поруч із вбиральнею помітила шафи для зберігання особистих речей працівників вказаного закладу, після чого у останньої виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна із зазначених шаф.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, відчинила шафу для зберігання особистих речей працівників закладу, де виявила сумку чорного кольору, всередині якої знаходились грошові кошти у сумі 2400 грн., банківська картка банку «Монобанк» № НОМЕР_1 та інші речі, що не становлять матеріальної цінності, які належать ОСОБА_8 . Крім цього, у зазначені шафі вона виявила взуття бежевого кольору «Crocs» вартістю 3000 гривень, що належить ОСОБА_9 та, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла зазначені речі із шафи та поклала до свого пакету, з яким прийшла до закладу.
Після цього ОСОБА_5 вийшла із вказаного закладу та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 5400 гривень.
04.06.2024 о 17 год. 50 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 05.06.2024 їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та які не викликають обґрунтованих сумнівів у цьому.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Ризик переховування від органів досудового слідства та суду підтверджується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, суворістю покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою.
Крім того, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини та приймаючи до уваги особу підозрюваної, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказують слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення та тяжкість злочину, слідчий суддя вважає, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
Вивченням особи підозрюваної ОСОБА_5 встановлено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Василівка Тиврівського району Вінницької області, має незакінчену вищу освіту, офіційно не працює, неодружена, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судима.
Зважаючи на вищенаведені обставини, оцінивши доводи прокурора у судовому засіданні, слідчий суддя вважає за доцільне обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем її проживання, в період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. щоденно.
На думку слідчого судді, такий запобіжний захід зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, покладає на підозрювану наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Обов'язки покладаються на підозрювану строком на два місяці з дати фактичного її затримання 04.06.2024, тобто до 04.08.2024, однак в межах строку досудового розслідування.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12024100070001235, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 в період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. щоденно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Звільнити підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 04.08.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1