Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6256/24
30 травня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100070000690 від 01.04.2024 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із базовою середньою освітою, студента політико-правового коледжу «АЛСКО», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України,-
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася із вищезазначеним клопотанням до суду, вказавши, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100070000690 від 01.04.2024 за підозрою неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.03.2024 приблизно о 21 год. 40 хв. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходилися на бетонній конструкції по АДРЕСА_3 , де в цей час неподалік знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_8 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спровокував конфлікт, під час якого спричинив ОСОБА_8 декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя.
У цей час до них підійшла ОСОБА_7 з метою зупинення конфлікту та припинення дій ОСОБА_5 щодо ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, що раптово виник та був спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , знаходячись за вище вказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, підійшов до останньої та наніс один удар правою рукою в область живота ОСОБА_7 .
У результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки з множинними ураженнями тонкого кишківника, гемоперитонеум.
Вказані тілесні ушкодження відповідно до п. «к)» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я № 6 від 17.01.1995 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12.04.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із забороною залишати місце його проживання за адресою АДРЕСА_2 у період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год.00 хв. в межах строку досудового розслідування, а саме до 02.06.2024.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Таким чином, з огляду на вказані обставини, а також на те, що передбачені ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, прокурор просить продовжити відносно підозрюваного строк тримання його під нічним домашнім арештом із встановленими відносно нього відповідними обов'язками у межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала із наведених у ньому підстав.
Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на відсутність доказів, які б вказували на наявність ризиків, про які зазначено у клопотанні, а також на те, що підозрюваний наміру переховуватися від слідства та суду не має. Крім того, захисник просила врахувати, що підозрюваний є неповнолітнім, навчається, проживає з бабусею та дідусем, які зможуть забезпечити його належну поведінку, а також зазначила, що ними на даний час вживаються заходи щодо примирення з потерпілою та повного відшкодування завданої їй шкоди.
Підозрюваний та його законний представник підтримали позицію захисника.
Заслухавши доводи сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070000690, внесене до ЄРДР 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12.04.2024 відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із забороною залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 у період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год.00 хв. строком до 02.06.2024, із покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як передбачено ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
При вирішенні питання про обрання та зміну запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України, та які не викликають обґрунтованих сумнівів у цьому.
Так, із даних, що містяться в долучених до клопотання письмових доказах, вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому підозра є обґрунтованою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Разом із цим, оцінюючи наведені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, санкцією ч. 1 ст. 121 КК України передбачено покарання за вчинення цього кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Таким чином, з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості у вчиненні такого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, з огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що заявлені стороною обвинувачення ризики незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень на даний час втратили свою актуальність.
При вирішенні даного клопотання слідчим суддею також враховується вік підозрюваного, який є неповнолітнім, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, а також його процесуальна поведінка під час досудового розслідування.
Так, із пояснень захисника та законного представника у судовому засіданні встановлено, що стороною захисту вживаються заходи щодо примирення із потерпілою та відшкодування завданої їй шкоди.
Крім того, з'ясовано, що після застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту він чітко виконував покладені на нього судом обов'язки та жодних порушень не допускав.
Вказані обставини підтвердила у судовому засіданні і прокурор.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, врахувавши зазначені вище обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також приймаючи до уваги те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, про застосування якого подано клопотання, а саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На думку слідчого судді, вказаний запобіжний захід є достатнім на даному етапі досудового розслідування та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та своєчасне проведення основних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою без дозволу слідчого, прокурора або суду; продовжити зберігання у відповідних органах державної влади документів, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Встановлено також, що постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 від 24.05.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 02.07.2024.
Із урахуванням наведеного, запобіжний захід застосовується в межах вказаного строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 193, 194, 196 - 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100070000690 від 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 121 КК України, відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України на нього обов'язки:
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади документів, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Підозрюваному ОСОБА_5 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 02.07.2024, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого слідчого, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1