604/855/24
1-кс/604/117/24
14 червня 2024 року сел. Підволочиськ
Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого СВ ВП №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Підволочиського відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Волочиськ Хмельницької області, місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, з середньою освітою, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, одруженої, має на утриманні двоє малолітніх дітей, чоловік якої відбуває покарання в місцях позбавлення волі, не депутата, раніше судимої Волочиським районним судом Хмельницької області 10.05.2024 за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання із встановленням іспитового строку терміном два роки.
Клопотання надійшло до суду 14 червня 2024 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по матеріалах, заслухавши слідчого, прокурора, підозрювану ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя -
У клопотанні слідчого вказано, що 13 червня 2024 року о 13 год 20 хв працівниками відділення поліції №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області на території АЗС ТОВ «ЛЮКС», що за адресою АДРЕСА_3 , було виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_2 , яка раніше судима, і яка шляхом розміщення трьох закладок в смт. Підволочиськ з наркотичними речовинами, збула вказані наркотичні речовини, окрім цього незаконно зберігала при собі, з метою збуту, ще дві закладки з наркотичними речовинами.
13 червня 2024 року відомості по даному факту внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024211100000115 та розпочато проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України - незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, попередньо незаконно придбані нею психотропні речовини вирішила збути методом «закладок» на території смт. Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області, який полягав у тому, що остання прикопувала в ґрунті пакети із психотропною речовиною, після чого за допомогою мобільного телефону «Redmi» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , який перебував у її користуванні, фіксувала місцезнаходження вищевказаних речовин та пересилала вищевказану інформацію в додатку «Телеграм» невстановленим досудовим розслідуванням особам. Так, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, 13 червня 2024 року близько 12 год 30 хв, перебуваючи в парку смт. Підволочиськ біля ріки Збруч розклала три поліетиленових пакетики, запакованих ізолюючою стрічкою синього кольору з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Крім цього, ОСОБА_5 , за допомогою мобільного телефону «Redmi» здійснила фотознімок вказаного місця та здійснила по даному фотознімку напис із зазначенням його місця розташування з фіксацією геоданих.
Надалі, 13 червня 2024 року, близько 13 год 20 хв, перебуваючи на території АЗС ТОВ «ЛЮКС», що за адресою АДРЕСА_3 , по приїзду слідчо-оперативної групи відділення поліції №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_5 було запропоновано видати предмети (речі), які вилучені законом з обігу, тому, розуміючи, що її викрито у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 добровільно видала із предметів одягу два поліетиленових пакетики, запакованих ізолюючою стрічкою синього кольору з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
13 червня 2024 року о 13 год 20 хв ОСОБА_5 затримано поліцейськими в порядку ст. 208 КПК України.
14 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
На думку слідчого, вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Прокурор вважає, що на даний час, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявність певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підставою застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
В ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6 просив суд врахувати соціальні зв'язки ОСОБА_7 , наявність у неї на утриманні двох неповнолітніх дітей, які відвідують садок. Також просив врахувати, що підозрювана самостійно виховує дітей, оскільки її чоловік відбуває покарання у виді позбавлення волі.
Підозрювана проти задоволення клопотання заперечила, просила обрати щодо неї домашній арешт.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка визначається з урахуванням тяжкості вчиненого злочину чи кримінального проступку та характеристики підозрюваного, обвинуваченого. Для цього встановлюється наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення й відповідно їй повідомляється про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може перешкоджати будь-яким чином здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення того, у якому він підозрюється, обвинувачується. Зазначене повинно підтверджуватися матеріалами кримінального провадження, зокрема, показаннями свідків, потерпілих, отриманою інформацією в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положенням ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Окрім того, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються та довести, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Надаючи оцінку доводам органу досудового розслідування в частині обґрунтованості підозри, слідчий суддя виходить з наступного.
З рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, №182 убачається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити правопорушення, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів та отримані у порядку встановленому Кримінальним процесуальним Кодексом України.
В свою чергу, як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зазначені у клопотанні ризики слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимою за ст. 307 КК України, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі строком від 4 до 8 років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Частиною 2 статті 177 КПК України регламентовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, слідчий суддя враховує, що фактичні підстави застосування запобіжних заходів - це наявність системи незаперечних доказів вчинення відповідною особою кримінального правопорушення.
В той же час, системний аналіз положень Глави 18 КПК України в поєднанні з практикою Європейського суду з прав людини вказують на те, що на достатність доказів про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України може вказувати наступне: про намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду можуть свідчити такі дані, як придбання проїзних документів, зняття з різного роду реєстраційних обліків, раптове звільнення з роботи, розпродаж майна тощо; наявність попередніх судимостей, зв'язки з антигромадськими елементами, надходження до правоохоронних органів заяв та повідомлень про те, що особа здійснює підготовку до нового кримінального правопорушення.
Натомість, як пояснила підозрювана, у неї є міцні соціальні зв'язки в м. Волочиську, від слідства та суду не ухиляється, має 2 малолітніх дітей, які потребують постійного догляду, відвідують садок.
Разом з тим, органом досудового розслідування не надано суду достатньо відомостей щодо особи підозрюваної задля можливості оцінити в сукупності обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Крім того, суд звертає особливу увагу учасників процесу, що ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тобто, фактичною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність сукупності неспростовних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжних заходів обставин про те, що підозрюваний, намагається чи намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або вчиняти нові правопорушення недостатньо. Зазначене повинне підтверджуватися відповідними матеріалами.
Cлідчий суддя, не сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи слідчого в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення «менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам», що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування наявності ризику переховування від органів досудового розслідування, та неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявності об'єктивних даних, які свідчать про те, що підозрювана може вчинити інше правопорушення, та недоведеності у суді інших ризиків, які зазначені у клопотанні та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), вважає за необхідне у задоволенні клопотання про тримання під вартою підозрюваної відмовити, та обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на два місяці, оскільки саме цей запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленому судом ризику та забезпечити виконання нею покладених процесуальних обов'язків.
Враховуючи вище викладене, керуючись вимогами ст.ст.1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 183, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Волочиськ Хмельницької області, місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до СВ ВП №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на кожну вимогу слідчого, для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а також на кожну вимогу прокурора чи суду;
- не залишати місце проживання, що за адресою АДРЕСА_2 , в період доби з 9:00 год до 15:00 год та з 18:00 год до 07:30 год наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, на час досудового розслідування та судового розгляду. Місце проживання можна залишати в заборонений період під час Повітряної тривоги на території м. Волочиськ для прямування та перебування в укритті.
Строк дії вказаного запобіжного заходу - два місяці з моменту постановлення цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нею обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання Національній поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Підволочиського відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод її виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1