Справа № 594/586/23
Провадження №2/594/12/2024
10 червня 2024 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Кушнір Т.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Чудопалова Ю.Ю.
представника відповідача адвоката Когута О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Пікуль Зоряна Ярославівна, про встановлення юридичних фактів та визнання заповіту недійсним,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просить встановити, що ОСОБА_4 , 1930 року народження, уродженка с.Цигани Борщівського району Тернопільської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його матір'ю. Встановити факт спільного постійного його проживання з спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . Визнати заповіт ОСОБА_4 від 24.07.2012 року, посвідчений секретарем Циганської сільської ради Копалко В.П., зареєстрований у реєстрі №115, недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 є його матір'ю, однак у його свідоцтві про народження допущено помилку в написанні імені матері. На підтвердження факту родинних відносин вказує на те, що ОСОБА_4 в заповіті посвідченому приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. 08.04.2005 року, зареєстрованому у реєстрі за №882 визначила своїм спадкоємцем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача, оскільки абсолютно усі дані співпадають. Крім того позивач проживав без реєстрації разом із матір'ю в АДРЕСА_1 останні роки її життя, зокрема і на момент смерті. Щодо заповітів ОСОБА_4 , то за життя така склала заповіт посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. 08.04.2005 року, зареєстрований у реєстрі за №882. Відповідно до даного заповіту все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона буде мати право за законом заповіла йому. 23.03.2020 позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом було відкрито спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 65707970. В подальшому позивачу стало відомо, що 24.07.2012 року секретарем Циганської сільської ради Копалком В.П. було посвідчено заповіт ОСОБА_4 , який зареєстрований в реєстрі за № 115. Після ознайомлення з таким заповітом вважає, що він не відповідає вимогам дійсності заповіту встановленим законом. Із системного аналізу законодавства вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення щодо його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. Оспорюваний заповіт вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне. У заповіті не вказано час посвідчення, дата посвідчення, зокрема місяць дописано зверху рукою. Крім того волевиявлення заповідача не відповідає її волі не було вільним, так як вважає, що такий заповіт був підписаний не матір'ю, а іншою особою. Підпис вчинений у заповіті візуально відрізняється від інших підписів, вчинених ОСОБА_4 на інших документах.
31 травня 2023 року ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
27.07.2023 відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, вважає , що позовні вимоги в частині визнання заповіту недійсним та спільного постійного проживання позивача із мамою за адресою АДРЕСА_1 , безпідставними і такими, що до задоволення не підлягають, виходячи з наступного. У липні 2012 року їхній брат ОСОБА_5 перебував у с. Цигани у матері, яка їм повідомила, що вона раніше склала заповіт, яким все своє майно заповіла братові ОСОБА_6 . Однак, на тепер вона хоче розділити майно на всіх трьох синів, та має намір заповісти житловий будинок, в якому проживала, ОСОБА_6 , одну земельну ділянку (пай) заповісти ОСОБА_7 , а іншу земельну ділянку (пай) заповісти йому. Оскільки це була воля матері, то вони не перечили. За проханням матері, вони з братом ОСОБА_8 привезли останню в сільську раду і залишили її з секретаря ОСОБА_9 , а потім забрали маму додому. Куди вона поділа оригінал заповіту йому невідомо, очевидно залишила в себе. Тому вести мову про те, що волевиявлення матері не відповідало її волі і не було вільним, немає жодних підстав. Присутніми при підписанні цього заповіту вони з братом не були. Не може бути визнаний заповіт недійсним з тих підстав, що у ньому не вказано час посвідчення та місяць дописано зверху рукою. Із тексту заповіту, зокрема його нижньої частини, вбачається, що він складений двадцять четвертого липня 2012 року та вказано годину - 16.00. Окрім того, такий заповіт зареєстрований у реєстрі за № 115. Щодо постійного проживання ОСОБА_10 з мамою на час її смерті у АДРЕСА_1 , то ця обставина також не відповідає дійсності. Їхня мати постійно проживала у АДРЕСА_1 у будинку, який їй належав. ОСОБА_11 проживав у м. Тернополі. Час від часу він приїжджав до матері а також довгий час, близько 15 років був за кордоном на роботі. Він проживав у цьому ж селі в окремому будинку і постійно теж відвідував маму та допомагав їй у всьому, в чому була потреба. Надалі позивач приблизно у травні 2019 року, не повідомивши його, забрав маму за місцем свого проживання у м. Тернопіль, де вона і померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Потім тіло мами перевезли у с. Цигани, де похоронили. Матір у місті Тернополі він відвідував.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2023 року призначено в справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського НДІСЕ.
19.04.2024 представник позивача адвокат Чудопалов Ю.Ю. надіслав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій вказав, що у позовній заяві помилково вказано адреса за якою проживала мати позивача до моменту її смерті. Просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2024 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Чудопалов Ю.Ю. в залі судового засідання позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити в повному обсязі. Уточнили позовні вимоги в частині часу відкриття спадщини, а саме не 16.10.2024, а 12.10.2024 - день смерті матері.
Відповідач ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибув.
Представник відповідача адвокат Когут О.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 08.03.2014.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Пікуль З.Я. в зал судового засідання не прибула.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Цигани Борщівського району померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданим Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Згідно свідоцтва про народження позивача серія НОМЕР_3 , виданого повторно 12 грудня 2019 року Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 , батьками зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_4 .
08 квітня 2005 року ОСОБА_4 склала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. за реєстровим №882, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно змісту заповіту, посвідченого секретарем Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області Копалко В.П. 24 липня 2012 року, зареєстрований в реєстрі №115 ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження:
- ОСОБА_1 - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в с.Цигани;
- ОСОБА_3 - державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) серії ІУ-ТР №000912 загальною площею 0,97 га;
- ОСОБА_2 - державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) серії ЯД №207060 загальною площею 0,97 га.
Заповіт прочитано вголос о 16.00 годині і відповідає волі спадкодавця, міститься підпис « ОСОБА_13 ».
23.03.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Пікуль З.Я. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .
Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59889067 від 23.03.2020, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 65707970, номер у нотаріуса 7/2020.
Згідно висновку експерта №1048/23-22 від 20.03.2024 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи:
1. підпис від імені ОСОБА_4 на заповіті, посвідченому секретарем Циганської сільської ради Копалко В.П. 24.07.2012 року, зареєстрованому в реєстрі №115 виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.
2. Підпис від імені ОСОБА_4 у графі «Підпис особи, які звернулися за вчин. нотар. дії» на аркуші 15 реєстру нотаріальних дій Циганської сільської ради навпроти запису про посвідчення заповіту за №115 від 24.07.2012 виконано не ОСОБА_4 , а іншою особою.
В ході розгляду справи по суті судом допитано свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які підтвердили той факт, що померла ОСОБА_4 є матір'ю позивача ОСОБА_1 , який постійно приїжджав до матері та допомагав їй, а коли мати захворіла він забрав проживати ОСОБА_4 до себе у м. Тернопіль, де вона і померла. Поховали ОСОБА_4 в с.Цигани.
Згідно зі статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно із частиною першою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтею 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Відповідно до статті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини; у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
За своєю юридичною природою заповіт є одностороннім правочином, який дійсний за умови додержання встановленої законом форми та змісту. Отже, на заповіт як односторонній правочин розповсюджуються загальні норми цивільного законодавства стосовно підстав та наслідків визнання недійсності правочинів.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Враховуючи вищенаведене, висновок судової почеркознавчої експертизи № 1048/23-22 від 20.03.2024, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 від 24.07.2012, посвідчений секретарем Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області ОСОБА_9 , зареєстрованим під №115реєстру нотаріальних дій Циганської сільської ради.
Що стосується позовних вимог про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд враховує пояснення свідків, визнання відповідачем позовних вимог в цій частині та судом встановлено, що у свідоцтві про народження позивача допущено помилку у написані імені матері, а томуфакт родинних відносин, а саме, що заявник ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а також що вони спільно проживали на день смерті останньої за адресою АДРЕСА_2 і встановлення такого факту обумовлено необхідністю оформлення спадкових прав позивача, а тому суд вважає, що дані факти підлягає встановленню.
Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Приписами п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх, як кожен зокрема так і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Оскільки позов задоволено, з відповідача в користь позивача відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору за позовну вимогу про визнання заповіту недійсним в сумі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 259 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України ст. ст.203, 204, 215, 233, 1216, 1217, 1223, 1233, 1234, 1247, 1257 ЦК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Цигани Борщівського району Тернопільської області, є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати заповіт, посвідчений секретарем Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області Копалко В.П. 24 липня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 115, від імені ОСОБА_4 , недійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення буде складено 14 червня2024 року.
Головуючий: Чир П.В