Справа № 945/1232/24
Провадження № 1-кс/945/259/24
14 червня 2024 року слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ; прокурора ОСОБА_3 ; слідчого ОСОБА_4 ; підозрюваного ОСОБА_5 ; захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
20.06.2023 Миколаївським районним судом Миколаївської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив:
Слідчий СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти громадської безпеки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно підозрюється у незаконному зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу. У невстановлені в ході досудового розслідування дату, місці та час, ОСОБА_5 , але не пізніше 12.06.2024, не маючи передбаченого законом дозволу, незаконно знайшов (придбав) боєприпас: гранату типу «Ф-1», з маркувальними позначеннями «386 302-85 T», укомплектовану підривачем типу УЗРГМ-2 з маркувальними позначеннями «174-79 УЗРГМ-2 583».
Після чого, реалізуючи свій умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання боєприпасу без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , не маючи на меті відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України видачі органам влади знайденої ним гранати, з метою подальшого незаконного зберігання, переніс її до свого місця мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яку помістив до кишені сумки, що знаходиться в підсобному приміщенні на території вказаного домоволодіння та став незаконно зберігати.
12.06.2024 під час проведення працівниками поліції санкціонованого обшуку домоволодіння виявлено та вилучено гранату типу «Ф-1», з маркувальними позначеннями «386 302-85 T», укомплектовану підривачем типу УЗРГМ-2, з маркувальними позначеннями «174-79 УЗРГМ-2 583».
12.06.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
13.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У ході досудового розслідування слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в клопотанні, і доведеність їх існування відповідними доказами, а також особу підозрюваного.
Заслухавши в судовому засіданні слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного ОСОБА_5 , який вважав застосування саме такого запобіжного заходу занадто суворим та просив обрати відносно нього нічний домашній арешт, оскільки йому треба утримувати сім'ю та взагалі він мав намір здати гранату до поліції, однак обшук відбувся раніше, захисника, який підтримав позицію ОСОБА_5
Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з пунктами 126-128 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кавала проти Туреччини” від 10 грудня 2019 року для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий відповідно до пункту 1 (с) статті 5 не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою (див. Броган та інші проти Сполученого Королівства, 29 листопада 1988 р., § 53, серія A № 145-B). Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Об'єктом затримання для допиту є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (див. Мюррей проти Сполученого Королівства, 28 жовтня 1994, § 55, серія A № 300-A). 127. Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також Ільгар Мамедов проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та Расул Джафаров проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи «обґрунтованість» підозри, Суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, уряд відповідач повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні задовольнити Суд, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину (там само, п. 34). 128. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень. Як правило, проблеми в цій галузі виникають на рівні фактів. Тоді питання полягає в тому, чи арешт та затримання ґрунтувалися на достатньо об'єктивних елементах, щоб повідомити про "обгрунтовану підозру" засновану на фактах справи справді відбулися (див. Влох проти Польщі, № 27785/95, §§ 108-09, ЄСПЛ 2000-XI). Окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні пункту 1 (с) статті 5 вимагає, щоб факти, на які посилаються, можна було вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку у Кримінальному кодексі. Таким чином, явно не могло бути «обґрунтованої підозри», якби діяння чи факти, які висунуто проти затриманої особи, не були злочином на момент їх вчинення (див. Канджов проти Болгарії, № 68294/01, § 57, 6 листопада 2008 р.; Маммадлі проти Азербайджану, № 47145/14, § 52, 19 квітня 2018 р., та ОСОБА_9 , цитоване вище, § 152).
Так, матеріалами кримінального провадження підтверджена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину. Так, з копії протоколу обшуку, який проведено на підставі ухвали слідчого судді, за участю понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , слідує, що на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході якого окрім іншого, в підсобному приміщенні виявлено та вилучено гранату типу «Ф-1», з маркувальними позначеннями «386 302-85 T», укомплектовану підривачем типу УЗРГМ-2, з маркувальними позначеннями «174-79 УЗРГМ-2 583». Відомості, що містяться у цих документах, дають слідчому судді можливість стверджувати про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризиків вказаних слідчим та прокурором у клопотанні, то суд враховує, особу підозрюваного, щодо якого у судовому засіданні встановлено та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що ОСОБА_5 є повнолітнім, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався та не лікувався, має зареєстроване місце проживання, де наразі не проживає.
Також, слідчий суддя враховує і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, за який, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, і відповідно до ст. 12 КК України, злочин є тяжким. Крім цього, ОСОБА_5 20.06.2023 судимий за ч. 1 ст. 263 КК України та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком. Наразі іспитовий строк ще не сплив.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя вважає вказаний ризик є неконкретним, не деталізованим та таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Так, слідчим та прокурором не доведено факт існування інших свідків, на показання яких може впливати ОСОБА_5 . Також, ніщо не вказує на те, що ОСОБА_5 має намір впливати на свідків, які вже допитані, а отже і достатніх доказів “поза розумним сумнівом” на підтвердження того, що вказаний ризик взагалі існує у підозрюваного ОСОБА_5 , не подано.
За викладених обставин, слідчий суддя вважає, що з боку підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені ризики є суттєвими і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою.
У зв'язку з викладеним слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , відносно останнього слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням підозри ОСОБА_5 , а також майнового стану підозрюваного, відсутності доказів на підтвердження родини і утриманців, даних про особу підозрюваного, суд вважає за можливе призначити підозрюваному заставу у мінімальному розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Отже, необхідно визначити можливість внесення застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, замість обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), що складає 60560 грн., з покладенням таких обов'язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися у будь-який спосіб зі свідками та понятими у кримінальному провадженні, які були присутні під час проведення слідчих дій; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.
Строк дії ухвали закінчується 10 серпня 2024 року о 19 годині 15 хвилин.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп., після внесення якої підозрюваний звільняється з під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якого він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що застава може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26299835; банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA688201720355229002000016294).
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з під варти, в зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави у поєднанні з такими обов'язками строком до 10 серпня 2024 року (включно):
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися у будь-який спосіб зі свідками та понятими у кримінальному провадженні, які були присутні під час проведення слідчих дій;
- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
14.06.2024