Справа № 234/14193/16-ц
Провадження № 2/202/1458/2024
03 травня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Доценко С.І.
секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,-
19 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради, Прокуратура м. Краматорська про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 19 вересня 2015 року Таганським відділом запису актів громадянського стану Москви був зареєстрований шлюб між нею і відповідачем, актовий запис про шлюб № 2032.
Від даного шлюбу вони мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначила, що відповідач сином не цікавиться, у його вихованні участі не приймає, матеріальної допомоги на утримання дитини та її, як дружини, не надає. Вважає, що відповідач самоусувався від виконання своїх батьківських обов'язав по відношенню до сина, а тому повинен бути позбавлений батьківських прав.
В зв'язку з наведеним, позивач просила суд: позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 29 вересня 2016 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
02 листопада 2023 року зазначена цивільна справа надійшла за підсудністю із Краматорського міського суду Донецької області на підставі Розпорядження Верховного Суду №8/0/9-22 від 15.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2024 року зазначену цивільну справу прийнято до свого провадження, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року уточнені анкетні дані позивача, в частині прізвища позивача у зв'язку з реєстрацією шлюбу із ОСОБА_5 .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року позовну заяву в частині вимог про позбавлення батьківських прав було залишено без розгляду за заявою позивача.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року закрито провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.
Таким чином, судом розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, згідно заяви представника останній просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, у разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані стороною позивача докази, приходить до наступного.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 19 вересня 2015 року Таганським відділом запису актів громадянського стану Москви був зареєстрований шлюб між позивачем і відповідачем, актовий запис про шлюб № 2032, після реєстрації шлюбу позивач залишила своє прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 30 серпня 2016 року.
Сторони від даного шлюбу мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 3188 від 30 жовтня 2015 року, складений Таганським відділом запису актів громадянського стану Москви, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 30 серпня 2016 року.
Судом встановлено, що на теперішній час шлюб між сторонами розірвано.
17 серпня 2019 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований шлюб, актовий запис про шлюб № 445. Після реєстрації шлюбу позивачу було присвоєне прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 17 серпня 2019 року.
Встановлено, що дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її повному утриманні. Батько дитини, тобто відповідач проживає на території російської федерації.
Позивач стверджує, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Вирішуючи питання по суті заявлених вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, суд застосовує наступні норми права.
Згідно до ст. ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набув чинності 08 липня 2017 року були внесені зміни до частини 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку(доходу)матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, ним не надано доказів наявності в нього на утримання, окрім спільної дитини з позивачем, інших дітей або непрацездатних батьків, що мають істотне значення для вирішення сопору по суті.
Як зазначалося вище, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки позивачами не надано доказів сум заробітку (доходу) відповідача, суд позбавлений можливості визначити, чи має відповідач достатній заробіток (дохід).
Крім того, відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а вразі подання заяви про видачу судового наказу -із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що розмір аліментів на утримання дитини на користь позивача повинен становити 1/4 частку доходів відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, в зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання по суті заявлених вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд застосовує наступні норми права.
Як вже встановлено, дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її повному утриманні. Батько дитини, тобто відповідач проживає на території російської федерації.
Позивач стверджує, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на її утримання як дружини до досягнення дитиною 3 -х років, не надає.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно статті 84 СК України - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
У відповідності до ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.
На підставі ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати такі обставини, як стан здоров'я і матеріальний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина, а також інші обставини, які мають істотне значення.
Згідно з положеннями ст. 272 СК України, розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.
Як вже встановлено, відповідач є особою працездатного віку, ним не надано доказів наявності в нього на утримання, окрім спільної дитини з позивачем, інших дітей або непрацездатних батьків, наявності інших обставини, які б свідчили про його неможливість надавати позивачу таке утримання.
Таким чином, при визначенні розміру стягуваних аліментів, з урахуванням усіх встановлених обставин, суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу на рівні достатньому для повноцінного утримання дитини, а тому з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 19 вересня 2016 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років - до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач при звільненні до суду згідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» була звільнення від сплати судового збору в сумі 551,20 грн., зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141-142, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП невідомий, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП невідомий, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 19 вересня 2016 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП невідомий, на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , російська федерація.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повне судове рішення складене 03 травня 2024 року.
Суддя С. І. Доценко