Справа № 0417/9850/2012
Провадження № 6/202/321/2024
29 квітня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Доценко С.І.,
за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 0417/9850/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання договору поруки недійсним, -
18 квітня 2024 року заявник звернувся до суду з вищезазначеною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що у Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебуває виконавче провадження № 46032937 від 15 січня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 0417/9850/2012 від 25 березня 2014 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № SM70/BC2 від 26 лютого 2008 року в розмірі 87 337,33 Євро - заборгованість по кредиту, 27 858,71 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 65 717,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання за договором та 10 000,00 грн. за договором поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року, а також судового збору в розмірі 804,75 грн., з кожного.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що 17 січня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та позивальником ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № SM70/BC2 від 26 лютого 2008, з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Так, п. 1.2 Додаткової угоди сторони погодили, що на дату укладення даної угоди заборгованість за кредитним договором становить 17 439,83 євро, що еквівалентного складає 720 000,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 17 439,83 євро, процентами - 0,00 євро, процентами за ст.. 625 ЦК України - 0,00 євро, комісіє. - 0,00 євро, пенею - 0,00 євро та судовими витратами - 0,00 євро.
Пунктом 1.3 цієї угоди сторони погодили, що позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором, визначену п. 1,2 цієї угоди до 18 січня 2024 року.
Так, 17 січня 2024 року зобов'язання за кредитним договором № SM70/BC2 від 26.02.2008 року з урахуванням Додаткової угоди № 1 до нього від 17.01.20024 року виконані в повному обсязі, що підтверджується квитанціями від 17 січня 2024 року на суму 390 000,00 грн. та 330 000,00 грн.
З огляду на те, що заборгованість позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором відсутня, то виконавчий лист по цивільній справі № 0417/9850/2012 від 25 березня 2014 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, не підлягає виконанню.
У зв'язку з чим, заявник звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2024 року було прийнято до провадження зазначену заяву.
Учасники справи належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду питання про видачу дубліката виконавчого документа, в судове засідання не з'явилися, будь-які документи суду не надавали.
Неявка учасників не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебуває виконавче провадження № 46032937 від 15 січня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 0417/9850/2012 від 25 березня 2014 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № SM70/BC2 від 26 лютого 2008 року в розмірі 87 337,33 Євро - заборгованість по кредиту, 27 858,71 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 65 717,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання за договором та 10 000,00 грн. за договором поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року, а також судового збору в розмірі 804,75 грн., з кожного.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Захист прав в порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема у спосіб вирішенням процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (розділ VI ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції .
Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 432 ЦПК України).
Визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказане дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Словосполучення «або з інших причин» стосується словосполучення «якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).
Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 2-3558/2010 дійшов висновку про те, що на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Відповідно до статей 12, 77 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що 17 січня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та позивальником ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № SM70/BC2 від 26 лютого 2008, з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Так, п. 1.2 Додаткової угоди сторони погодили, що на дату укладення даної угоди заборгованість за кредитним договором становить 17 439,83 євро, що еквівалентного складає 720 000,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 17 439,83 євро, процентами - 0,00 євро, процентами за ст.. 625 ЦК України - 0,00 євро, комісіє. - 0,00 євро, пенею - 0,00 євро та судовими витратами - 0,00 євро.
Пунктом 1.3 цієї угоди сторони погодили, що позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором, визначену п. 1,2 цієї угоди до 18 січня 2024 року.
Встановлено, що 17 січня 2024 року зобов'язання за кредитним договором № SM70/BC2 від 26.02.2008 року з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 17.01.20024 року виконані в повному обсязі, що підтверджується квитанціями від 17 січня 2024 року на суму 390 000,00 грн. та 330 000,00 грн.
За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення заяви, оскільки заборгованість позичальника ОСОБА_2 (солідарного боржника) за кредитним договором № SM70/BC2 від 26 лютого 2008 року відсутня, а тому виконавчий лист по цивільній справі № 0417/9850/2012 від 25 березня 2014 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 260-261, 354, 432, ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 0417/9850/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання договору поруки недійсним, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист у справі № 0417/9850/2012 від 25 березня 2014 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № SM70/BC2 від 26 лютого 2008 року в розмірі 87 337,33 Євро - заборгованість по кредиту, 27 858,71 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 65 717,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання за договором та 10 000,00 грн. за договором поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року, а також судового збору в розмірі 804,75 грн., з кожного.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. І. Доценко