04 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/7008/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (колегія суддів: Іоннікова І. А. - головуючий, Тищенко А. І., Шаптала Є. Ю.) і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 (суддя Андреїшина І. О.) у справі
за позовом Корпорації "ТСМ ГРУП"
до Державного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступник Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом")
про стягнення 3 760 676,31 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2023 року Корпорація "ТСМ ГРУП" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення з відповідача на користь позивача 3 760 676,31 грн, з яких 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.
1.2. Позовні вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП" обґрунтовані неналежним виконанням ДП "НАЕК "Енергоатом" взятих на себе зобов'язань за договором на виконання комплексу робіт від 05.08.2019 № 05/19 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 задоволено в повному обсязі позовні вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП" до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення з відповідача на користь позивача 3 760 676,31 грн, з яких 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 частково задоволено клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23.
Вирішено стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
2.3. Частково задовольняючи клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, господарський суд першої інстанції з урахуванням доводів відповідача установив, що позивач подав до суду ряд однотипних позовів, а представництво позивача здійснюється одним адвокатом. Такі обставини, за висновком місцевого господарського суду, не потребують великих затрат часу при підготовці однотипних документів.
2.4. З огляду на викладене господарський суд першої інстанції, розглянувши заперечення відповідача на клопотання позивача про стягнення судових витрат, враховуючи предмет та підстави позову у цій справі № 910/7008/23, виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягу матеріалів позовної заяви, дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 000,00 грн є явно завищеним порівняно зі складністю справи. а тому такий розмір, за висновком суду, слід зменшити.
2.5. Таким чином, ураховуючи неспівмірність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу зі складністю цієї справи № 910/7008/23, господарський суд першої інстанції з огляду на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про часткове покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнув з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 910/7008/23, зокрема, замінено відповідача - ДП "НАЕК ""Енергоатом" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК ""Енергоатом").
2.7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 про задоволення позовних вимог Корпорації "ТСМ ГРУП" щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн.
2.8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 залишено без змін додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 про часткове задоволення клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23.
2.9. Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку додаткове рішення місцевого господарського суду, погодився з висновками господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, та зазначив, що позивач підтвердив співмірність витрат на професійну правничу допомогу тільки в розмірі 10 000,00 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/7008/23, до Верховного Суду звернулося Акціонерне товариств "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція") із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат Корпорації "ТСМ ГРУП" на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 03.05.2018 у справі 372/1010/16-ц.
3.4. Крім того, за доводами скаржника, заявлена Корпорацією "ТСМ ГРУП" сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності. Як вважає відповідач, позивач відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України не подав докази, які би довели, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін. За таких обставин, на думку скаржника, витрати позивача на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередній інстанцій норм права, колегія зазначає таке.
4.3. Предметом касаційного перегляду є додаткове рішення господарського суду першої інстанції у справі № 910/7008/23, яким частково задоволено клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, та постанова апеляційного господарського суду, що ухвалена за результатами апеляційного перегляду цього додаткового рішення.
4.4. Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
4.5. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
4.6. Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
4.7. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.8. Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
4.9. Колегія суддів зазначає, що впровадження наведеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23, від 10.01.2024 у справі № 910/1692/23, від 01.11.2023 у справі № 911/4670/13.
4.10. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
4.11. Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
4.12. Верховний Суд зазначає, що практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23, від 27.06.2023 у справі № 910/8510/21.
4.13. Наведені приписи статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України в сукупності з положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України дають підстави дійти висновку про те, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі суд може вирішити питання щодо розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву, суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.
4.14. Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
4.15. Ухвалюючи додаткове рішення та частково задовольняючи клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, господарський суд першої інстанції з урахуванням доводів відповідача, установив, що позивач подав до суду ряд однотипних позовів, а представництво позивача здійснюється одним адвокатом. Такі обставини, за висновком місцевого господарського суду, не потребують великих затрат часу при підготовці однотипних документів.
4.16. З огляду на викладене господарський суд першої інстанції, розглянувши заперечення відповідача на клопотання позивача про стягнення судових витрат, враховуючи предмет та підстави позову в цій справі № 910/7008/23, виходячи з характеру спірних правовідносин та обсягу матеріалів позовної заяви, дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 000,00 грн є явно завищеним порівняно зі складністю справи, а тому, за висновком суду, такий розмір слід зменшити.
4.17. Таким чином, ураховуючи неспівмірність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу із складністю цієї справи № 910/7008/23, господарський суд першої інстанції з огляду на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про часткове покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнув з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4.18. Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку додаткове рішення місцевого господарського суду, погодився з висновками господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення судових витрат у справі № 910/7008/23, та зазначив, що позивач підтвердив співмірність витрат на професійну правничу допомогу тільки в розмірі 10 000,00 грн.
4.19. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.20. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 03.05.2018 у справі 372/1010/16-ц.
4.21. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"30. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності".
4.22. У постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі 372/1010/16-ц викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень:
"Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення".
4.23. Із посиланням на наведені висновки скаржник зазначає, що заявлена Корпорацією "ТСМ ГРУП" сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності. Як вважає відповідач, позивач відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України не подав докази, які би довели, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін. За таких обставин, на думку скаржника, витрати позивача на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача.
При цьому у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат Корпорації "ТСМ ГРУП" на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн.
4.24. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, на які посилається АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція", перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, зазначає, що чинне процесуальне законодавство визначає критерії, які повинен застосовувати суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
4.25. Згідно з положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.26. Отже, відповідно до наведених норм для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 та постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23.
4.27. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
4.28. Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
4.29. Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що узгоджується із принципом змагальності сторін.
4.30. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23.
4.31. Водночас у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
4.32. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
4.33. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку, дії чи бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
4.34. Отже, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, - керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 та постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 926/2551/23.
4.35. Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано критерії визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку про те, що вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
4.36. Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування чи заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд і ухвалює рішення в цій частині.
4.37. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що в травні 2023 року Корпорація "ТСМ ГРУП" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення з відповідача на користь позивача 3 760 676,31 грн, з яких 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.
4.38. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 задоволено в повному обсязі позовні вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП" до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення з відповідача на користь позивача 3 760 676,31 грн, з яких 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.
4.39. 27.11.2023 до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП", в якому позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у справі № 910/7008/23 в розмірі 41 000,00 грн.
4.40. 01.12.2023 до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" надійшло заперечення відповідача на клопотання Корпорації "ТСМ ГРУП" про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/7008/23.
4.41. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 06.09.2021 між Корпорацією "ТСМ ГРУП" (клієнт) з однієї сторони та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Сидоренко і Партнери" в особі керуючою партнера Сидоренка Валентина Вадимовича (адвокатське об'єднання) з іншої сторони укладено договір про надання послуг № 06/09/21, за умовами якого адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати клієнту юридичну допомогу (послуги) щодо стягнення заборгованості з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь клієнта за договором на виконання комплексу робіт № 05/19 (пункт 2.1 договору).
4.42. У пункті 2.1.3 договору сторони погодили, що для виконання умов цього договору адвокатське об'єднання уповноважує адвоката Сидоренка Валентина Вадимовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.12.2006 № 2726, видане Радою адвокатів м. Києва).
4.43. Відповідно до пунктів 4.1- 4.4 договору послуги, надані адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування грошових сум на поточний рахунок адвокатського об'єднання.
4.44. Вартість послуг, визначених у пункті 2.1 договору, розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатом адвокатського об'єднання, який надавав юридичну допомогу клієнту, на вартість ставки однієї години роботи адвоката адвокатського об'єднання, визначеної в пунктів 4.3 договору.
4.45. Вартість ставки почасової роботи адвоката адвокатського об'єднання складає 3000,00 (три тисячі) грн без ПДВ.
4.46. Детальний перелік наданих послуг та час витрачений адвокатом адвокатського об'єднання зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується представниками кожної із сторін договору.
4.47. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на підтвердження витрат у сумі 41 000,00 грн представник позивача надав копію акта приймання-передачі наданих послуг від 23.11.2023 № 1 та копію ордера на надання правничої (правової) допомоги АА№ 1299472, виданого адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Сидоренко і Партнери" адвокату Сидоренку Валентину Вадимовичу.
4.48. Крім того, господарські суди встановили, що в матеріалах справи наявні копія договору про надання юридичних послуг від 06.09.2021 № 06/09/21 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2726.
4.49. З урахуванням викладеного колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що заявлена Корпорацією "ТСМ ГРУП" сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, оскільки господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням заперечення відповідача на клопотання позивача про стягнення судових витрат, дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 000,00 грн є явно завищеним порівняно зі складністю справи. Тому, за висновком місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, такий розмір витрат слід зменшити до 10 000,00 грн.
4.50. При цьому апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку додаткове рішення місцевого господарського суду, констатував, що позивач підтвердив співмірність витрат на професійну правничу допомогу тільки в розмірі 10 000,00 грн.
4.51. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що позивач відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України не подав доказів, які би довели, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін.
4.52. Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги посилання скаржника на те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 03.05.2018 у справі 372/1010/16-ц, оскільки зазначені скаржником постанови Верховного Суду не містять протилежної позиції щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, порівняно з позицією судів попередніх інстанцій у справі № 910/7008/23, що переглядається. Водночас висновки, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, лише передбачають, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 910/8089/23, від 14.05.2024 у справі № 910/11275/23, від 09.04.2024 у справі № 910/6316/23, від 16.05.2024 у справі № 910/12058/23, які ухвалені за позовами Корпорації "ТСМ ГРУП" до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення грошових коштів за договором на виконання комплексу робіт, у тому числі за наслідками перегляду додаткових рішень місцевих господарських судів та постанов апеляційного господарського суду, що ухвалені за результатами апеляційного перегляду таких додаткових рішень.
4.53. Водночас, як установили господарські суди попередніх інстанцій, позивач надав документальне підтвердження надання правової допомоги. При цьому зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що господарські суди попередніх інстанцій дослідили докази, які подав позивач, здійснили їх оцінку з огляду на предмет і підстави позову, необхідність, складності, доцільності таких дій, співмірності, обґрунтованості та розумності, з дотриманням вимог процесуального законодавства.
4.54. Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 910/8089/23, від 14.05.2024 у справі № 910/11275/23, від 09.04.2024 у справі № 910/6316/23, від 16.05.2024 у справі № 910/12058/23.
4.55. З урахуванням викладеного Верховний Суд зазначає, що процесуальні дії господарського суду першої інстанції, перевірені апеляційним господарським судом, відповідають вимогам процесуального законодавства та висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, які колегія суддів враховує відповідно до положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
4.56. Водночас висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 03.05.2018 у справі 372/1010/16-ц, на які посилається скаржник.
4.57. Крім того, посилаючись на необхідність зменшення заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн, скаржник не навів жодного обґрунтованого доводу для такого зменшення.
4.58. За таких обставин колегія суддів визнає необґрунтованими доводи скаржника про порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
4.59. Отже, АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" в поданій касаційній скарзі не спростувало висновків господарських судів попередніх інстанцій та не довело порушення норм процесуального права цими судами як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.
4.60. Верховний Суд також зазначає, що деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом під час розгляду клопотання позивача про стягнення судових витрат, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення наведеного клопотання та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/7008/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак