Номер провадження: 22-ц/813/1057/24
Справа № 523/7191/20
Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.
Доповідач Карташов О. Ю.
22.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.
за участю секретаря судового засідання - Долгової В.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство «Одесагаз»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дорошенко Сергій Олександрович
на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 28 липня 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз» в якому просила визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Одесагаз», щодо проведення донарахування позивачу природного газу з квітня 2019 року по жовтень 2019 року у розмірі 18 768 гривень 02 копійки, визнати незаконними дії відповідача щодо складання акту-розрахунку не облікованого об'єму газу з квітня по жовтень 2019 року № 00310 від 29.11.2019 року, визнати протиправним та скасувати протокол № 00310 розгляду акту про порушення побутовим споживачем № 00310 від 03.10.2019 року, визнати протиправним та скасувати акт-розрахунок не облікованого об'єму та обсягу природного газу з квітня 2019 року по жовтень 2019 року № 00310 від 29.11.2019 року складеного АТ «ОДЕСАГАЗ» в особі Чорноморського УЕГГ по особливому рахунку споживача № 20028259.
Позивач посилається на порушення її прав через недотримання працівниками АТ «Одесагаз» порядку складання актів, проведення експертизи та розгляду комісією визначеного Кодексом газорозподільних систем.
03 жовтня 2019 року представниками відповідачів ПАТ «ОДЕСАГАЗ», в особі - Чорноморського УЕГГ, було здійснено контрольний огляд комерційного вузла обліку газу на базі лічильника газу типу Elster ВК G-4T, заводський № 10658942 у домогосподарстві позивача за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого було виявлено порушення, а саме: виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) з боку ОСОБА_1 , про що було складено Акт про порушення побутовим споживачем № 00310 від 03.10.2019 р., де зазначалось, що 29.11.2019 року о 14.00 за адресою: м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 13 буде проводитись засідання комісії Оператора ГРМ з розгляду цього Акта.
У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз» за захистом своїх порушених прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 28 липня 2022 року ухвалено відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.
Рішення суду мотивовано тим, що заявлений ОСОБА_1 позов про визнання неправомірними дії Акціонерного товариства «Одесагаз», щодо проведення донарахування позивачу природного газу, про визнання незаконними дії відповідача щодо складання акту-розрахунку не облікованого об'єму газу, про визнання протиправним та скасування протоколу розгляду акту про порушення побутовим споживачем, про визнання протиправним та скасування акту-розрахунку не облікованого об'єму та обсягу природного газу не підлягає судовому розгляду, оскільки оспорюваний акт-розрахунок є внутрішнім документом АТ «Одесагаз» і не належить до актів у розумінні ст. 16 ЦК України. Він не є обов'язковим до виконання ненормативним актом, а лише фіксацією виявленого порушення. Отже певних обов'язків на позивача він безпосередньо не покладає, а відтак не порушує його права та інтереси, тим більше, що постачання природного газу позивачу не припинилось з цих підстав.
Таким чином, оскарження дій лише щодо факту проведення розрахунку заборгованості, як і самого акту-розрахунку, які не встановлюють для позивача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав, а тому суд відмовив в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 28 липня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не дослідив всі вимоги позовної заяви, зокрема: щодо визнання нарахування необлікованого (донарахованого) природного газу абоненту ОСОБА_1 , які були здійснені ПАТ «Одесагаз» згідно Акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об?єму та обсягу природного газу з квітня 2019 року по жовтень 2019 р. М600310 від 29.11.2019 року складеного АТ «ОДЕСАГАЗ» в особі - Чорноморського УЕГГ у розмірі 18768 гривень 02 копійки - неправомірним; визнання незаконними дій ПАТ «Одесагаз» щодо складання Акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об?єму та обсягу природного газу з квітня 2019 року по жовтень 2019 р. М600310 від 29.11.2019 року складеного АТ «ОДЕСАГАЗ» в особі Чорноморського УЕГГ у розмірі 18768 гривень 02 копійки; визнання протиправним та скасування Протоколу N00310 розгляду Акту про порушення побутовим споживачем No00310 від 03.10.2019 року; стягнення з АТ «ОДЕСАГАЗ» в особі - Чорноморського УЕГГ на користь ОСОБА_1 витрат, пов?язаних з проведенням експертизи у розмірі - 3768,00 грн.
Крім того, позивачка зазначає в апеляційній скарзі, що до складу комісії, яка проводила експертизу ЗВТ входить особа - фахівець з економічної безпеки ОСОБА_2 , який не є членом інженерно-технічного персоналу, та в обов'язки якого не входить присутність на проведені інженерно-технічної експертизи.
Також позивачка вказує на відсутність підписів усіх членів комісії Протоколу №00310 від 29.11.2019 року щодо розгляду Акту про порушення, а саме - Юрисконсульт Чорноморського УЕГГ ПАТ «Одесагаз» ОСОБА_3 відмовилась ставити підпис.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Одесагаз» Слауцька І.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Пояснення учасників справи
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Представник ОСОБА_4 надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія САК №369710 належить дачний будинок № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , що розташований за адресою АДРЕСА_2 .
Також, позивач є споживачем природного газу згідно заяв приєднання відповідача, якими позивачу присвоєно особовий рахунок НОМЕР_3 із встановленням лічильника газу типу Elster ВКТ G-4, заводський №10658942.
03.10.2019 року представниками відповідачів ПАТ «ОДЕСАГАЗ», в особі - Чорноморського УЕГГ, було здійснено контрольний огляд комерційного вузла обліку газу на базі лічильника газу типу Elster ВК G-4T, заводський №10658942 у домогосподарстві позивача за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого було виявлено порушення, а саме: виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) з боку ОСОБА_1 , про що було складено Акт про порушення побутовим споживачем № 00310 від 03.10.2019 р., де зазначалось, що 29.11.2019 року о 14.00 за адресою: АДРЕСА_3 буде проводитись засідання комісії Оператора ГРМ з розгляду цього Акта.
08.10.2019 року Позивачу було надано представниками ПАТ «ОДЕСАГАЗ» Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу до ПАТ «ОДЕСАГАЗ» вул.. Одарія,1, м. Одеса, згідно Акта про порушення №00310 від 03.10.2019року, ЗВТ та/або пломба споживача демонтується представником Оператора ГРМ та в присутності споживача ОСОБА_1 встановлюється інший ЗВТ типу Elster ВК G-4T заводський №4666610 та пломба №227768519.
25.10.2019 р. Позивач звернулася до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України із заявою про проведення експертного дослідження пломби та лічильника газу Elster BK-G4T №10658942, та разом із сейф- пакетом А0043899 з лічильником газу. Пакет був додатково опломбований двома одноразовими полімерними контрольними пломбами з реквізитами: «R27768523 АТ ОДЕСАГАЗ ЧУЕГГ» та «R27768507 АТ ОДЕСАГАЗ ЧУЕГГ».
За результатами проведення судової експертизи було складено висновок експертного дослідження №19-6910 пломби та лічильника газу від 12.11.2019 року. Згідно висновку даної експертизи свинцева пломба та пломби-наклейки з реквізитами «9135791 ПАТ ОДЕСАГАЗ ЧУЕГГ» та «9685031 БЕЗПЕКА ОДЕСАГАЗ 0002491», які були встановлені на лічильнику газу Elster BK-G4T №10658942 - не знімалися.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає наступний перелік житлово-комунальних послуг:
комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до статті 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу. Таким є як власник, так і наймач житла, а також всі, хто отримує ці послуги, проживаючи у конкретному приміщенні.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розд. Розділу І Кодексу ГРС, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Позивачка ОСОБА_1 у виниклих правовідносинах є споживачем послуг АТ «Одесагаз» з розподілу природного газу.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини, які регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
Згідно із частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «предметом позову у справі № 522/12901/17-ц є скасування протоколу засідання комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» від 29 червня 2017 року № 67 щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 16 травня 2017 року № 036296 та визнання дій комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» щодо розгляду зазначеного акта неправомірними. При розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Оскільки у справі № 910/17955/17 предметом позову є скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду, то підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відсутні. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача».
Позивач звернулась до суду із позовом щодо визнання незаконними дій відповідача щодо складання акта-розрахунку, яким донараховано об'єм спожитого природного газу.
Проте, вимога про скасування акту-розрахунку об'єму та вартості необлікованого природного газу є різновидом претензії, що чинним законодавством як спосіб захисту не передбачено, а споживачі вправі, в разі пред'явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань, заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості. Також, скасування заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 591/5619/17, постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц, постанові КГС ВС від 31 серпня 2021 року у справі № 910/931/20.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги про визнання протиправним та скасування акту-розрахунку об'єму та вартості необлікованого природного газу не відповідають способу захисту, передбаченому ст. 16 ЦК України, оскільки, як вказувалось вище, оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, та не визначено механізму списання такої заборгованості, а тому відповідна заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості, що надає споживачам право спростовувати її лише у в разі пред'явлення до них вимог про стягнення відповідних нарахувань.
Саме до такого висновку прийшов 08 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/5889/16-ц.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при пред'явленні позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту-розрахунку об'єму та вартості необлікованого природного газу, позивачка ОСОБА_1 скористалася неналежним способом захисту прав, виходячи зі змісту ст. 16 ЦК України, а тому, такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дорошенко Сергій Олександрович, залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 28 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Судді О.Ю. Карташов
В.А. Коновалова
М.В. Назарова