13.06.2024
Справа №489/4304/24
Провадження №2/489/1782/24
про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом
встановив.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 .
Згідно із вимогами Цивільного процесуального кодексу України звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст.ст. 175-177 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права власності на квартиру в порядку спадкування. При цьому зазначив, що не має можливості оформити свої спадкові права оскільки, офіційне місце реєстрації позивача відрізняється від фактичного місця проживання позивача, а також відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Однак, позивачем всупереч вимогам п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України в позовній заяві не в повному обсязі зазначено докази, що підтверджують вказані обставини, а саме: позивачем в позовній заяві не зазначено докази, підтверджуючі наявність спору, тобто не зазначено про наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину саме з підстав, зазначених позивачем в позові.
Відповідно до ч.4 ст.49 Закону України "Про нотаріат", на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом вмотивовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.
Крім того, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Також, слід зазначити, що відповідно до інформаційного листа від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, судам слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Тому, позивачу в даному випадку необхідно зазначити докази, підтверджуючі наявність спору (зазначити про наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії про видачу свідоцтва про право на спадщину).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Проте, позивачами не зазначено ціну позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачами не сплачено судовий збір та не надано до суду доказу на підтвердження його сплати.
Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносини у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Позивачами, не додано звіту про оцінку майна, тому суд позбавлений можливості визначити вартість майна та правильність суми сплати судового збору під час звернення до суду.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим, в поданій позивачем позовній заяві в порушення вищевказаних вимог не зазначено інформацію, щодо наявності у неї чи іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен подати до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У тексті позовної заяви відсутнє зазначене підтвердження, окремим документом доданим до позовної заяви, воно не оформлене.
Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження по даній цивільній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 4, 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом- залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня отримання ними копії ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
У разі не виконання вимог ухвали в установлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Рум'янцева