14.06.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/227/24
Провадження № 2/533/104/24
(за правилами спрощеного позовного провадження)
14 червня 2024 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
11.03.2024 позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до Козельщинського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 пр, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 555158457226 від 22.10.2021 року у розмірі 30 739,80 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22 жовтня 2021 року між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 на підставі заявки на позику, підписаної відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений договір позики № 555158457226. За умовами договору кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12 000,00 грн.; строк кредитування - 30 календарних днів; знижена процентна ставка - 1,53% за день; стандартна процентна ставка, фіксована - 2,60 % за день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув у повному обсязі отримані кошти за договором, навіть після спливу строку кредитування. Внаслідок чого станом на 21.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 30 739,80 грн, яка складається з:
-12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту);
-18 739,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
18 грудня 2023 року між ТОВ КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 18/12-2023 про відступлення права вимоги, у тому числі за договором позики № 555158457226 від 22.10.2021 на суму 30 739,80 грн.
Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість перед новим кредитором, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Згідно ухвали суду справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
22.03.2024 представник відповідача ОСОБА_2 направила до суду відзив з якого вбачається, що довідка LIOPAY не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки з вказаної довідки неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненій операції, а також даних стосовно кредитного договору, за якими здійснювалися перекази. Також позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта в електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Також представник відповідача звертає увагу суду на те, що проведений розрахунок заборгованості не відповідає нормам закону та договору позики. Крім того представник позивача зазначає, що розмір витрат на правову допомогу є значно завищеним. Отже в задоволенні позову необхідно відмовити (а.с. 52-63).
11.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача адвоката Морозової В.В. з яких вбачається, що відповідачем був підписаний кредитний договір і додатки до нього електронним підписом / одноразовим ідентифікатором, який було надіслано СМС-повідомленням на номер телефону вказаний у відзиві. Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладенням договору йому була надана вся необхідна інформація, він ознайомився з умовами правил надання коштів у позику, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Також представник позивача звертає увагу суду, що розрахунок заборгованості відповідача здійснений у відповідності до вимог кредитного договору, погоджених сторонами, діючого законодавства України. У випадку незгоди з ним, відповідач непозбавлений можливості надати свій контррозрахунок (а.с.68-70).
У зв'язку з неодноразовою неявкою відповідача та представника відповідача розгляд справи відкладався.
14.06.2024 представник позивача у судове засідання не з'явився, але направив заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення.
14.06.2024 відповідач та представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомили.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд встановив, що 22.10.2021 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 555158457226, відповідно до умов якого на підставі заявки на позику, підписаної відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму в загальному розмірі - 12 000 грн, строк кредитування - 30 календарних днів; знижена процентна ставка - 1,53% за день; стандартна процентна ставка, фіксована - 2,60 % за день, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом (а.с.6-8).
Загальними умовами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною договору, встановлюється порядок укладення договору позики, а саме: заявник на сайті ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», здійснює заповнення заявки на отримання позики, позикодавець розглядає заявку на позику тільки після реєстрації позичальника в системі та перевірки даних (п. 3.1 Умов) (а.с.14-23).
Після прийняття рішення про надання позики та акцепта, системою автоматично створюється проект договору позики, який позичальник скріплює одноразовим ідентифікатором (п.4.1-4.2 Умов).
Договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення позикодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається позикодавцем електронним повідомленням (смс-повідомлення) на мобільний телефонний номер (фінансовий номер) позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність для підписання договору /електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) (п. 4.3 Умов), що є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно до ч. 5 вказаної статті, включає умови, викладені у цих правилах, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до довідки LIOPAY видано кредитні кошти на картковий рахунок отримувача НОМЕР_1 у розмірі 12 000,00 грн (а.с.24 на звороті), що підтверджується довідкою №20.1.0.0.0/7-240411/62097 від 16-04-2024 та випискою за договором № б/н за період з 22.10.2021-22.10.2021 виданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яких вбачається, що кредитна картка № НОМЕР_2 була відкрита на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 . На карту № НОМЕР_2 були зараховані грошові кошти в сумі 12000,00 грн від 22.10.2021. Власник картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , електронний паспорт НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_5 (а.с.91-93).
18.12.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 18/12-2023 про відступлення права вимоги за кредитними договорами (а.с. 28 - 30).
Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників.
22.12.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було підписано Реєстр боржників до договору факторингу № 18/12-2023 (додаток № 3), відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступив на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами згідно реєстру, у тому числі, за договором позики № 555158457226 від 22.10.2021, укладеним між ТОВ КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 (а.с. 31-32).
Відповідно до реєстру боржників (витяг з додатку № 3) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 30 739,00 грн., з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 18 739,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором позики, укладеним в електронній формі.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті товариства.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору № 555158457226 від 22.10.2021 узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними. Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, на підставі договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло прав кредитора у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору № 555158457226 від 22.10.2021, укладеним між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
На виконання зобов'язань за договором позики № 555158457226 від 22.10.2021 ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн.
Проте, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість, яка станом на 21.02.2024 становить 30 739,00 грн., з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту); 18 739,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (а.с. 25).
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ні на рахунки попереднього кредитора.
ОСОБА_1 належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором не надав.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано договір № 15-02/2024 про надання правової допомоги від 15.02.2024 укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об'єднання «Лігал Ассістанс» про надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах цього договору; заявка на надання юридичної допомоги № 2 від 22.02.2024; витягом з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024, відповідно до яких входить: надання усної консультації з вивченням документів - на що витрачено 2 години на суму 3 000 грн, складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - протягом 3 годин в розмірі 6 000,00 грн (а.с. 40-44).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати напрофесійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) суму заборгованості за договором позики № 555158457226 від 22.10.2021 в загальному розмірі 30 739,00 грн., з яких:
-12 000,00 грн - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту);
-18 739,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, а всього у розмірі 6 028,00 грн.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя М.М. Оксенюк