Справа № 403/547/14-к
Номер провадження 1-о/383/1/24
11 червня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (далі - заявника) - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву ОСОБА_4 про перегляд постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.10.2014 року за нововиявленими обставинами, -
До Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.10.2014 року, якою звільнено її від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закрито кримінальну справу, у якій вона просить відновити справу №403/547/14-к, провадження №1/383/4/1 у зв'язку з нововиявленими обставинами та провести розслідування за результатами якого направити справу у встановленому порядку до суду.
Вказує, що при розгляді даної кримінальної справи не були відомі ряд обставин, які вважає нововиявленими, а саме: постанова від 07.04.2014 року про закриття кримінального провадження №12013120150001106 від 06.11.2013 року за заявою ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України; ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2019 року та Черкаського апеляційного суду від 14.01.2020 року по справі №393/1157/13, відповідно до яких задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України закрито.
До заяви додала клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що вказану постанову не отримувала.
11 червня 2024 року ОСОБА_4 подала доповнення до заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що ухвала Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2019 року по справі №393/1157/13-к, залишена без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14.01.2020 року, якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, має преюдиційне значення для розгляду даної справи.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, просила її задовольнити. Вважає, що кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі ст.284 КПК України 2012 року, оскільки існує нескасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. Також стверджує, що надала згоду на закриття справи у зв'язку із закінченням строку давності із звільненням її від кримінальної відповідальності під тиском правоохоронної системи України.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви, оскільки відсутні нововиявлені обставини, які могли бути підставою для перегляду постанови суду про закриття справи.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином (Т4 а.с.98), неприбуття якої у відповідності до ч.2 ст.466 КПК України 2012 року не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами слід відмовити, виходячи з наступного.
Приписами ст.459 КПК України 2012 року визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, за частиною 2 зазначеної норми, є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність ухваленого судом рішення по суті.
Крім того, тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст.459 КПК України 2012 року, має здійснюватися в системному зв'язку і з іншими положеннями Кримінального процесуального кодексу України, у першу чергу з положеннями ст.91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У той же час відповідно до пунктів 4, 5 ч.2 ст.462 КПК України 2012 року у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Таким чином, системне тлумачення положень ст.459, пунктів 4, 5 ч.2 ст.462, ст.91 КПК України 2012 року вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, яка має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч.2 ст.459 КПК України 2012 року обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Судом встановлено, що в провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебувала кримінальна справа №403/547/14-к, провадження №1/383/4/14 за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_6 по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
За заявою ОСОБА_4 від 20.10.2014 року (Т2 а.с.203-204) постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.10.2014 року (Т2 а.с.229-231), залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13.01.2015 року за апеляційною скаргою ОСОБА_4 (Т3 а.с.50-52), її було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності. Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.10.2014 року ОСОБА_4 отримала 20.10.2014 року, що підтверджується її розпискою (Т2 а.с. 232).
Крім цього судом встановлено, що постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2013 року справу приватного обвинувачення ОСОБА_6 щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України направлено прокурору Долинського району Кіровоградської області для провадження досудового слідства (Т1 а.с.223).
Згідно витягу з кримінального провадження, 06.11.2013 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12013120150001106 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за фактом того, що 07.10.2012 року ОСОБА_4 під час сварки в с. Олександрівка Долинського району Кіровоградської області, спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 (Т1 а.с.227).
Постановою слідчого СВ Долинського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 07.04.2014 року кримінальне провадження №12013120150001106 від 06.11.2013 року за скаргою ОСОБА_6 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України, та будь-якого іншого правопорушення, передбаченого КК України (Т1 а.с.296-298).
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16.04.2014 року скасовано постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2013 року, якою справу приватного обвинувачення ОСОБА_6 щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, направлено прокурору Долинського району Кіровоградської області для провадження досудового слідства, а матеріали кримінальної справи повернуто на новий судовий розгляд у той же суд (Т2 а.с.69-71).
Відповідно до копії ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2019 року по справі №393/1157/13-к (Т4 а.с.7-8), залишеної без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14.01.2020 року (Т4 а.с.9-15), задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12012120150000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.186 КК України закрито.
Звертаючись із заявою про перегляд постанови суду, ОСОБА_4 вказує, що нововиявленими обставинами зокрема є те, що їй не було відомо про винесення постанови слідчого від 07.04.2014 року про закриття кримінального провадження №12013120150001106 від 06.11.2013 року.
Суд вважає, що зазначена обставина не є нововиявленою, оскільки ОСОБА_4 неодноразово знайомилась з матеріалами справи, в тому числі під час її розгляду Бобринецьким районним судом Кіровоградської області, про свідчать її заяви від 21.05.2014 року, 09.07.2014 року, 01.08.2014 року, 15.08.2014 року (Т2 а.с.78, 117, 127, 138), а тому була обізнана про винесення вказаної постанови слідчого, яка міститься в Т1 справи, до винесення постанови суду, яку просить переглянути за нововиявленими обставинами.
Посилання ОСОБА_4 на те, що кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі ст.284 КПК України 2012 року, оскільки існує нескасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, суд відхиляє як помилкові, так як така підстава для закриття кримінального провадження виникла лише з набранням чинності 07.12.2017 року Законом №2213-VIII від 16.11.2017 року, якою частину першу статті 284 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, доповнено пунктом 10 наступного "10) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності", тобто на час винесення постанови суду від 20.10.2014 року п.10 ч.1 ст.284 КПК України не існував.
Крім того, кримінальна справа №403/547/14-к відносно ОСОБА_4 розглядалась за правилами Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України 1960 року), а тому правила ст.284 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року до неї не застосовувались.
При цьому, суд зазначає, що підставою для внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120150001106 від 06.11.2013 року, за результатом досудового розслідування якого слідчим винесена постанова від 07.04.2014 року про закриття кримінального провадження, стала постанова Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2013 року про направлення справи прокурору Долинського району Кіровоградської області для провадження досудового слідства, яка скасована ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16.04.2014 року за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , тобто правова підстава внесення відомостей про злочин до ЄРДР за №12013120150001106 від 06.11.2013 року, подальшого здійснення досудового розслідування та винесення вказаної постанови слідчого, на яку посилається заявник, як на нововиявлену обставину, відпала.
Отже, постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 07.04.2014 року винесена поза межами стадії досудового розслідування, тобто з порушенням вимог процесуального закону, що свідчить про те, що вона не створює юридичних наслідків, оскільки підлягала виконанню ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 16.04.2014 року, якою матеріали кримінальної справи повернуто на новий судовий розгляд у той же суд.
Крім іншого, ОСОБА_4 , як на нововиявлену обставину посилається на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2019 року по справі №393/1157/13-к, залишеної без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14.01.2020 року, якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих підстав, та закрито кримінальне провадження по факту однієї події. Однак, вказана обставина, не є нововиявленою у розумінні ст.459 КПК України 2012 року, оскільки не існувала станом на 20.10.2014 року, тобто не була відома суду при ухваленні постанови від 20.10.2014 року. При цьому суд зауважує, що існування по двом вищевказаним кримінальним провадженням (справам) постанов про звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав саме по собі або разом із раніше виявленими обставинами не доводять неправильність постанови суду, що належить переглянути.
Посилання ОСОБА_4 на зміст ст. 90 КПК України 2012 року, згідно якої рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, суд відхиляє так як не застосовується до спірних правовідносин.
До того ж, суд вважає, що зазначені ОСОБА_4 обставини самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами не доводять неправильність постанови суду про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття провадження, оскільки судом під час постановлення постанови від 20.10.2014 року не повинні були встановлюватись.
Відповідно до ч.1 ст.11-1 КПК України 1960 року суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Статтею 2 КПК України 1960 року визначено, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Таким чином, виходячи із завдань кримінального судочинства, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням (заявою) про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має розглянути таке клопотання (заяву), до розгляду якого ухвалення вироку по суті обвинувачення неможливе так як порушить права обвинуваченого (підсудного).
Пунктом 1 ч.1 ст.49 КК України (в редакції Закону №1183-VII від 08.04.2014 року) було передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш сурове ніж обмеження волі.
Отже, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд мав перевірити лише чи є на це згода обвинуваченого, визначити тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, та розмір санкції за його вчинення, перевірити чи минув строк, передбачений ст.49 КК України.
При цьому, законодавство не вимагає встановлювати винність чи невинність особи у інкримінованому їй злочині, перевіряти докази наявності події такого злочину чи оцінювати докази на предмет належності та допустимості під час розгляду заяви особи про звільнення її від кримінальної відповідальності із закриттям провадження (справи) у зв'язку із закінченням строків давності, адже обвинувачення по суті суд вирішує в судовому рішенні у формі вироку.
Твердження ОСОБА_4 про те, що суд мав ухвалити виправдувальний вирок на підставі постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 07.04.2014 року, є помилковими, оскільки із звільненням від кримінальної відповідальності кримінальну справу відносно ОСОБА_4 провадженням закрито у зв'язку із закінченням строків давності.
Суд критичної також оцінює твердження ОСОБА_4 про надання нею згоди на закриття справи за її заявою у зв'язку із закінченням строку давності та звільнення від кримінальної відповідальності під тиском правоохоронної системи України, так як існування такої обставини ОСОБА_4 не доведено та доказів здійснення на неї тиску матеріали справи не місять. Суд зауважує, що з моменту закриття судом справи 20.10.2014 року пройшло більше дев'яти років, протягом яких ОСОБА_4 про тиск по даній справі не повідомляла, що також свідчить про його надуманість.
Згідно з ч.1 ст.467 КПК України 2012 року суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Отже, повноваження суду наведені в ч.1 ст.467 КПК України, яка не передбачає відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами та проведення розслідування за результатами якого направити справу у встановленому порядку до суду, що свідчить про безпідставність таких вимог.
Таким чином, заява ОСОБА_4 не містить і судом при її розгляді не встановлено обставин, які є нововиявленими в розумінні положень ст.459 КПК України та тягли за собою скасування постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.10.2014 року, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Оскільки ОСОБА_4 посилається на наявності обставин, які підтверджують її невинуватість перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено, а тому поновленню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 459, 467 КПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_4 про перегляд постанови Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.10.2014 року за нововиявленими обставинами, відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами та проведення розслідування за результатами якого направити справу у встановленому порядку до суду - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1