Справа № 344/9922/24
Провадження № 1-кс/344/4199/24
12 червня 2024 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
23 травня 2024 року скаржник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу скаржник обґрунтовує тим, що 18 лютого 2024 року ОСОБА_3 шляхом особистого звернення до працівників Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області повідомив працівників поліції про вчинення кримінального правопорушення, а саме про неправомірні дії з боку експерта Івано-Франківської філії КНДІСЕ ОСОБА_4 , про що просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 162 та ст. 384 Кримінального кодексу України. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Скаржник звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою на бездіяльність працівників поліції.
05 березня 2024 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області було вирішено зобов'язати уповноважену посадову особу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області у строк, визначений частиною першою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене в заяві ОСОБА_3 , що прийнята Івано-Франківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області 18 лютого 2024 року за № ЄО 4985.
Дану ухвалу від 05 березня 2024 року працівниками поліції у повному обсязі не виконано, а саме до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення експертом Івано-Франківської філії КНДІСЕ ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 Кримінального кодексу України, а відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 Кримінального кодексу України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, чим допущено бездіяльність та невиконання судового рішення.
18 травня 2024 року ОСОБА_3 шляхом особистого звернення до працівників Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області повторно повідомив працівників поліції про вчинення кримінального правопорушення, а саме про неправомірні дії з боку експерта Івано-Франківської філії КНДІСЕ ОСОБА_4 , про що просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 Кримінального кодексу України.
Також працівники поліції отримали від скаржника обґрунтоване пояснення, в якому він детально повідомив про обставини вчинення правопорушення та надав відповідні підтверджуючі документи.
Заява та пояснення ОСОБА_3 були прийняті, зафіксовані та його запевнили, що буде проведене відповідне розслідування наведених фактів, а винні будуть притягнені до відповідальності та понесуть заслужене покарання.
22 травня 2024 року ОСОБА_3 особисто звернувся до працівників поліції Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо отримання інформації про хід досудового розслідування, де його повідомили про те, що його заява прийнята та зареєстрована в ЖЄО за вх. №14954, відомості про кримінальне провадження у Єдиний реєстр досудових розслідувань не вносилися, відповідно видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається за можливе.
За таких обставин скаржник просить зобов'язати начальника Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 384 Кримінального кодексу України, за заявами ОСОБА_3 від 18 лютого 2024 року та від 18 травня 2024 року (а.с. 1-3).
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 23 травня 2024 року, дану справу передано слідчому судді ОСОБА_1 (а.с. 19).
Ухвалою суду від 27 травня 2024 року зобов'язано Івано-Франківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надати до суду копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо виконання ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року по справі № 344/3726/24 та матеріали розгляду звернення ОСОБА_3 від 18 травня 2024 року (а.с.24-25).
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у скарзі, просив скаргу задовольнити.
Представник Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.
Враховуючи вимоги частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, оскільки слідчим суддею було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення порушення прав будь-кого з учасників судового провадження, враховуючи те, що заборони розгляду такого роду скарг за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження немає, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд даної скарги з постановленням ухвали на підставі положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до змісту пункту 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 Кримінального процесуального кодексу України ).
Як встановлено слідчим суддею, 18 травня 2024 року ОСОБА_3 звертався до Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області повторно повідомив працівників поліції про вчинення кримінального правопорушення, а саме про неправомірні дії з боку експерта Івано-Франківської філії КНДІСЕ ОСОБА_4 , про що просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 Кримінального кодексу України. Дану заяву було прийнято, про що свідчить талон-повідомлення № 14954 від 18 травня 2024 року (а.с. 4, 16-17).
04 серпня 2023 року було складено висновок експерта № 1414/23-28 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №12023096010000645 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України (а.с.5-12).
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2024 року зобов'язано уповноважену посадову особу Івано-Франківського РУП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в строк, визначений частиною першою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене у заяві ОСОБА_3 , що прийнята Івано-Франківським РУП ГУНП в Івано-Франківській області 18 лютого 2024 року за № ЄО 4985 (а.с. 14-15).
18 травня 2024 року складено протокол прийняття від ОСОБА_3 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.16-17).
18 травня 2024 року відібрані письмові пояснення від ОСОБА_3 (а.с. 18).
22 травня 2024 року Івано-Франківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 була дана відповідь, з якої вбачається, що його звернення було зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області за № 14954 від 18 травня 2024 року. Відомості, викладені у заяві, з приводу надання експертом КНДІСЕ Новошицьким неправдивого висновку до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилося, оскільки згідно висновку Верховного Суду, викладено у постанові від 30 вересня 2021 року «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення…». В ході розгляду заяви та розслідування кримінального провадження № 12023096010000645 відповідних даних не здобуто. Крім того повідомляє, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023096010000645 триває та відповідно до пункту 11 частини першої статті 56 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право знайомитися із відповідними матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого кримінального правопорушення (а.с. 27).
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 березня 2024 року, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України за ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві ОСОБА_3 з приводу незаконного проникнення на його приватну територію (а.с. 28).
03 червня 2024 року ОСОБА_3 надана відповідь Івано-Франківського управління Департаменту внутрішньої безпеку Національної поліції України на його звернення, яке зареєстроване в Івано-Франківському управлінні ДВБ НП України за вх.№ Х-106 від 29 травня 2024 року, адресоване на гарячу лінію національної поліції України з приводу вчинення можливих неправомірних дій окремими працівниками Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. У відповіді вказано, що втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, не допускається. Працівникам інших органів та підрозділів поліції забороняється у будь-який спосіб утручатися в процесуальну діяльність слідчих, у тому числі витребовувати та перевіряти матеріали кримінальних проваджень, давати у них вказівки або оцінку прийнятим слідчим процесуальним рішенням (а.с. 29-30).
Відповідно до частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
За змістом частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та їх перелік визначені частиною п'ятою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити зазначені відомості.
Згідно з частиною першою статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Частинами першою-другою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та статті 2 Кримінального кодексу України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
При цьому чинне кримінальне процесуальне законодавство, в тому числі і стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України, не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Не передбачено такого обов'язку і Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокурора 17 серпня 2023 року № 231).
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Аналіз наведених норм права вказує на необґрунтованість доводів скаржника, що орган, який уповноважений вносити відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язаний вносити виключно всі заяви про вчинення кримінального правопорушення без попередньої оцінки викладених в них відомостей.
При цьому, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно бездіяльність, передбачена пунктом 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Частиною другою статті 21 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
У судовому засіданні встановлено, що 08 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, що надійшла 07 березня 2024 року до Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, по заяві ОСОБА_3 з приводу незаконного проникнення на його приватну територію. Відкрите кримінальне провадження №12024096010000213 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України.
Вислухавши доводи скаржника про те, що посадовими особами Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області кримінальне провадження №12024096010000213 було відкрито лише за ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України, слідчий суддя враховує наступне.
Порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань регламентований статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора 17 серпня 2023 року № 231.
Пунктом 3 Глави 1 «Загальні положення» Розділу I « Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора 17 серпня 2023 року № 231, визначено, що Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Реєстр може використовувати засоби інших інформаційно-комунікаційних систем.
Зміст пункту 2 розділу 4 «Особливості обліку кримінальних правопорушень» Глави II «Порядок формування та ведення Реєстру» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення передбачає, що на етапі внесення даних та створення (збереження) Реєстратором електронної форми «Правопорушення» здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім'я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення.
Отже, здійснюється перевірка наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом саме по фактичним даним, а не по правовій кваліфікації. Метою цього є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під різними номерами.
У пункті 9 Глави 4 «Особливості обліку кримінальних правопорушень» Глави II «Порядок формування та ведення Реєстру» вказаного Положення зазначено, що при встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об'єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор у цьому кримінальному провадженні (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».
У пункті 5 частини п'ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України міститься поняття «попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Таким чином, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить тій особі, яка вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (слідчому, дізнавачу, прокурору), це є їх дискреційними повноваженнями.
За таких обставин слідчий суддя своїм рішенням не може втручатись у повноваження слідчого, дізнавача, прокурора щодо визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.
Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри.
Стаття 277 Кримінального процесуального кодексу України не передбачає вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова Верховного Суду у справі № 578/789/19 від 21 квітня 2021 року).
Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.
Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (частини перша, третя статті 110 Кримінального процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшла висновку, що зміна правової кваліфікації тих же самих фактичних обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, не потребує реєстрації нового кримінального провадження (окремого внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань); Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає можливість зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення щодо підозрюваного шляхом повідомлення про нову підозру (зміну раніше повідомленої підозри), до повідомлення про підозру уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення може відбуватися шляхом прийняття слідчим, прокурором відповідного рішення у формі постанови.
Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру положеннями Кримінального процесуального кодексу України не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Зміна правової кваліфікації тих же самих фактичних обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, не потребує реєстрації нового кримінального провадження (окремого внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань ), що б фактично відбулося за умови задоволення скарги.
Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної статті Кримінального кодексу України та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, слідчий, прокурор не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.
Той факт, що кримінальне провадження № 12024096010000213 зареєстроване, свідчить про можливість (й обов'язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за ст. 384 Кримінального кодексу України, яку заявник вважає правильною.
На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини другої статті 60 Кримінального процесуального кодексу України), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина перша статті 56 Кримінального процесуального кодексу України).
Таким чином, на підставі наведеного та виходячи з того, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено порядку повторного зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора внесення за тими ж самими обставинами відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або змінити формулювання вже здійсненої дії щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підстави для задоволення скарги відсутні.
Також слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023096010000645 за ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України триває.
Статтею 8 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретної за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine) №24465/04, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відтак з урахуванням положень частини другої статті 21 Кримінального процесуального кодексу України, принципу res judicata та зважаючи на те, що за ухвалою слідчого судді від 05 березня 2024 року по справі № 344/3726/24 розглянуто скаргу ОСОБА_3 згідно заяви від 18 лютого 2024 року, подана 18 травня 2024 року скаржником заява про кримінальне правопорушення містить обставини, наведені у заяві від 18 лютого 2024 року, що є також предметом даного розгляду, однак при цьому повторний розгляд скарги порушить принцип правової визначеності.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_3 не позбавлений можливості в рамках вже відкритих кримінального провадження №12024096010000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України, та кримінального провадження № 12024096010000213 від 08 березня 2024 року, в порядку статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, звертатися до слідчого або прокурора із відповідними клопотаннями, зокрема з приводу додаткових або нових відомостей, які, на його думку, стосуються цього провадження.
Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 26, 214, 303, 306-307, 309, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 14 червня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1