Номер провадження: 22-ц/813/1782/24
Справа № 502/1384/22
Головуючий у першій інстанції Березніков О.В.
Доповідач Дришлюк А. І.
14.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою адвоката Валах Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про встановлення юридичних фактів,
06.09.2022 року ОСОБА_2 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області із позовними вимогами про встановлення родинних відносин, встановлення факту правовстановлюючого документа та визнання права власності в порядку спадкування (т. 1, а.с. 4- 25). В частині позовних вимог щодо визнання права власності в порядку спадкування ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 22.05.2023 року було закрито у зв'язку із подання представником позивача ОСОБА_2 - адвокат Спрінчана Миколи Вікторовича заяви про відмови від позовних вимог (т. 1, а.с. 196-197). В обґрунтування вимог щодо встановлення родинних відносин та встановлення факту правовстановлюючого документа, позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке серед іншого складається із земельної ділянки площею 2,83 га, належної померлому відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296453, виданого 13 червня 2005 року Кілійською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 22 листопада 2004 року за № 699. Проте у зазначеному акті невірно зазначено прізвище його власника, померлого ОСОБА_3 , а саме видано на ім'я « ОСОБА_3 », хоча спадкодавець значиться у свідоцтві про смерть як ОСОБА_3 . Крім того, у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_2 в графі «батько» значиться російською мовою « ОСОБА_4 », тобто прізвище при перекладі як « ОСОБА_5 », а померлим є ОСОБА_3 . У зв'язку з різним перекладом прізвища батька у правовстановлюючому документі, свідоцтві про народження позивача та свідоцтві про смерть спадкодавця позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав (т. 1, а.с. 4-25).
16.01.2023 року адвокат Валах Вікторія Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до сузі за зустрічною позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (т. 1, а.с. 61-70). Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 01.03.2023 року зазначену зустрічну позовну заяву було вирішено повернути заявнику (т. 1, а.с. 138).
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено в повному обсязі (т. 1, а.с. 219-224).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Валах Вікторія Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено всіх обставини, що мають значення для справи, оскільки 07 лютого 2023 року представником ОСОБА_1 було заявлено клопотання про виклик свідків під час проведення судового засідання, судом у свою чергу було проігноровано факт наявності вказаного клопотання, тому свідки не були допитані. Однак свідків зі сторони позивача було викликано та належним чином допитано, проте жоден з них не надав підтверджуючого факту щодо споріднення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Під час допиту свідків набув підтвердження факт їх спільного проживання до моменту одруження ОСОБА_3 , після цього їх спілкування перервалося. Також апелянт зазначає, що згідно матеріалів справи та наявними у них відзивами, вбачається, що Кілійська міська рада визначила свою правову позицію у обох справах, а саме у справах № 2369/14/23 та № 502/334/23, як таку, що вона визнає лише позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Кілійської міської ради про визначення додаткового строку про прийняття спадщини, а позовні вимоги ОСОБА_2 щодо встановлення юридичних фактів не визнає, про що суд був проінформований, проте не було враховано наслідки передбачені ст. 200, ст. 206 ЦПК України. Разом з тим, рішення ухвалене із порушенням норм процесуального права, оскільки згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач має можливість на збільшення або зменшення розміру позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного провадження. Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 14 вересня 2022 року підготовче судове засідання було призначене на 20 жовтня 2022 року, однак 07 лютого 2023 року представником позивача - ОСОБА_6 було подано уточнюючу позовну заяву, відповідно до прохальної частини якої, адвокат фактично зменшив позовні вимоги всупереч нормам чинного законодавства, у якій просить суд повернути сплачені ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 993,0 грн, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог. Суд першої інстанції, у свою чергу, протокольною ухвалою прийняв вказане зменшення позовних вимог та постановив повернути сплачені кошти, порушуючи таким чином п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України (т. 2, а.с. 1-7).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.08.2023 року було поновлено пропущений строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження (т. 2, а.с. 30-33). Ухвалою від 26.01.2024 року справу призначено до розгляду (т. 2, а.с. 47).
03.10.2023 року від представника позивача - адвоката Спрінчан М.В. на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначав, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов вірного висновку про задоволення заяви позивача щодо встановлення відповідних фактів, оскільки дані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та іншим шляхом встановлення цих фактів, які необхідні позивачу для оформлення спадщини, неможливо (т. 2, а.с. 41-42).
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися. Позивачем - ОСОБА_2 на адресу суду було направлено відповідну заяву про розгляду справи за його відсутності (т. 2, а.с. 57). 06.06.2024 року на адресу суду надійшла заява від представника апелянта - адвоката Валах В.В. щодо проведення розгляду справи за відсутності апелянта та його представника (т. 2, а.с. 69).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).
Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.
Приймаючи оскаржуване рішення щодо задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із встановлених в судовому засіданні обставин, а саме, що при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №296453 зазначено ім'я власника - ОСОБА_3 , та при видачі свідоцтва про смерть спадкодавця зазначено ім'я померлого як ОСОБА_3 , який є однією й тією ж особою та розбіжність у написанні прізвища виникла у зв'язку з різним перекладом з російської мови на українську мову. Крім того, судом достовірно встановлено, померлий ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_2 . До наведеного висновку суд дійшов з вищевикладених встановлених обставин справи, зокрема й з свідоцтва про право на спадщину від 27.05.2019, зареєстрованих в реєстрі за №469 та №472, з яких чітко вбачається, що їх видано спадкоємцям зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловіку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто спадкодавцю по справі, та сину померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто сину спадкодавця по справі.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 . Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 просив суд встановити факт родинних відносин між ним та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як між сином та батьком; встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296453, виданого 13.06.2005 Кілійською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 22.11.2004 за №699, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010552000605, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Провадження по справі в частині заявлених позовних вимог щодо визнання права власності в порядку спадкування ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 22.05.2023 року було закрито.
Окрім наведеного, з матеріалів справи в свою чергу вбачається, що адвокатом Валах В.В. в інтересах ОСОБА_1 , на ім'я якого померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 974 від 13.09.2018 року, було подано до суду зустрічним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Ухвалою від 01.03.2023 року зустрічну позовну заяву було повернено заявнику.
В подальшому, під час розгляду справи по суті, безпосередньо в судовому засіданні 22.05.2023 року, враховуючи закриття провадження по справі стосовно частини позовних вимог, заявлення представником ОСОБА_1 - адвокатом Валах В.В. клопотання щодо виділення матеріалів справи в окреме провадження із залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості заінтересованої особи, судом першої інстанції вирішено продовжити розгляд справи в порядку позовного провадження та залучити ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. В судовому засіданні були присутніми позивач та його представник, а також представник ОСОБА_1 , яка в свою чергу заперечувала щодо залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити.
При розгляді справ, пов'язаних із спадкуванням, до участі у справі залучаються всі спадкоємці.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись за участю заявників і заінтересованих осіб. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова ВС від 18 жовтня 2023 року по справі № 300/808/19, постанова ВС від 07 грудня 2023 року по справі № 363/2300/20, постанова ВС від 13 грудня 2023 року по справі № 753/8710/21. При цьому, Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 дійшов висновку, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Матеріалами справи в свою чергу встановлено, що померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено заповіт на ім'я ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 974 від 13.09.2018 року (т. 1, а.с. 13). Також наявна заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини, подана приватному нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області 12.01.2022 року, тобто із пропуском встановленого строку для прийняття спадщини, у зв'язку із чим останній звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання додаткового строку (т. 1, а.с.61-70). Тобто, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що в свою чергу вбачається за наявних матеріалів справи, а тому, зважаючи на обставини справи, повинен бути залучений до участі у справі саме в якості відповідача. З огляду на вказане, залучивши ОСОБА_1 в якості третьої особи, судом першої інстанції в даному випадку було порушено відповідні норми процесуального права, що є підставою доля скасування оскаржуваного рішення. При цьому, слід зазначити, що стороною позивача в свою чергу, яка була присутня безпосередньо в судовому засіданні 22.05.2023 року, будь-яких заперечень відносно вчинення судом першої інстанції вказаних дій та/або клопотань щодо залучення ОСОБА_1 в якості відповідача по справі, з огляду на те, що останній є спадкоємцем за заповітом, заявлено не було.
З огляду на неналежний суб'єктний склад, що унеможливлює розгляд справи по суті, а також те, що суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості залучати до справи співвідповідачів, враховуючи при цьому, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються також відповідних спадкових прав ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, апеляційний суд вважає, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Разом з тим, апеляційний суд роз'яснює позивачеві її право на повторне звернення до суду із відповідним позовом, залучивши при цьому всіх спадкоємців до участі у справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки наведені апелянтом доводи знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Кілійського районного суду Одеської області, із ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Валах Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року - скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
С.М. Сегеда
Р.Д. Громік