Справа № 120/9988/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
13 червня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на суму 13719,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість до бюджету в сумі 13719,72 грн., яка складається із єдиного податку з фізичних осіб в сумі 4149,33 грн., податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 7627,97 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 1942,42 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 13719,72 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що податкові повідомлення-рішення, якими йому нараховано податкове зобов'язання, він не отримував, та не має статусу фізичної особи-підприємця.
До суду надійшла заява представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи №120/4878/23.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/4878/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, предметом позову у якій є стягнення податкового боргу на суму 13 719,72 грн, який виник, зокрема, внаслідок несплати відповідачем податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями: №0031752-5006-0203 від 25.03.2019, №0031753-5006-0203 від 25.03.2019, №0317196-5006-0203 від 29.12.2018, №0317197-5006-0203 від 29.12.2018, № 0100672-5005-0228 від 05.05.2020, № 0031751-5006-0203 від 25.03.2019.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №120/4878/23, яке набрало законної сили 16.10.2023, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області:
- №0031752-5006-0203 від 25.03.2019 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 1768,80 грн;
- №0031753-5006-0203 від 25.03.2019 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 204,77 грн;
- №0317196-5006-0203 від 29.12.2018 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 5067,73 грн;
- №0317197-5006-0203 від 29.12.2018 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 586,67 грн;
- №0100672-5005-0228 від 05.05.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на суму 1026,56 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року поновлено провадження у справі та продовжено апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
28.02.2024 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу на суму 8 654,53 грн. Відповідно до змісту заяви станом на день подання заяви за ОСОБА_1 рахується податковий борг в сумі 5065,19 грн. березня
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року витребувано в Головного управління ДПС у Вінницькій області належним чином завірену копію податкового повідомлення-рішення, на підставі якого ОСОБА_1 нараховано податковий борг в розмірі 5065,19 грн.
Витребувані судом письмові докази надійшли на адресу суду 01 квітня 2024 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року прийнято відмову Головного управління ДПС у Вінницькій області від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 8 654,53 грн; рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року визнати нечинним в частині стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 8 654,53 грн; провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 8 654,53 грн закрито.
Таким чином, апеляційний суд здійснює перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 5065,19 грн
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Вінницькій області про суму податкового боргу встановлено, що станом на 29.11.2022 за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 4149,33 грн (а.с.4).
Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0031751-5006-0203 від 25.03.2019 ОСОБА_1 нараховано податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2018 рік у сумі 915,86 грн (а.с.14).
Вказана заборгованість підтверджується також податковою вимогою форми “Ф” від 16.12.2020 № 23503-13 (а.с.15).
Оскільки заборгованість відповідачем у визначені податковим законодавством строки не сплачена, контролюючий орган звернувся до суду з відповідним позовом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Щодо заборгованості по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 4149,33 грн колегія суддів встановила наступне.
Так, із наявних у справі копії податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця поданої за 2018 рік від 08.02.2019, ОСОБА_1 задекларовано зобов'язання по сплаті єдиного податку в сумі 26941,50 грн. (а.с. 8). Іншою декларацією платника єдиного податку за 1 квартал 2019 року від 08.05.2019, ОСОБА_1 задекларовано зобов'язання по сплаті єдиного податку в сумі 800,15 грн. (а.с. 7).
Відповідно до витягу з облікової картки платника єдиного податку, з урахуванням наявної часткової сплати до бюджету по даному платежу, станом на 02.11.2022 заборгованість ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб становить 4149,33 грн. (а.с. 6).
Як зазначено в п. 295.3 ст. 295 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Отже, враховуючи те, що визначена сума податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб задекларована ОСОБА_1 самостійно згідно з поданими податковими деклараціями платника єдиного податку, однак не сплачена в повному обсязі у визначений ст. 295 ПК України строк, що підтверджується витягом із облікової картки платника податків, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заборгованість по даному платежу в сумі 4149,33 грн. є узгодженим податковим зобов'язанням, тому наявні підстави для її стягнення в судовому порядку.
При цьому, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували вищезазначені висновки суду першої інстанції.
Щодо заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 915,86 грн, колегія суддів встановила наступне.
Порядок нарахування та строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.
Відповідно до п.п. 266.1.1, п.п. 266.2.1 п. 266 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно по п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Як зазначено у п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Вінницькій області № 0031751-5006-0203 від 25.03.2019 на суму 915,86 грн. ОСОБА_1 нараховано податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2018 рік в сумі 915,86 грн.
Однак зазначена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена, що підтверджується даними облікової картки платника податку по зазначеним платежам.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено у п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 16.12.2020 № 23503-13 на суму 7556,93 грн.
При цьому, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 0031751-5006-0203 від 25.03.2019 та податкова вимога форми «Ф» від 16.12.2020 № 23503-13 було надіслано на адресу ОСОБА_1 , яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (а.с.5, 14,15).
Отже, визначена у податковому повідомленні-рішенні сума податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не була сплачена у передбачений п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України строк, тому є узгодженим грошовим зобов'язанням, тобто визнаються податковим боргом.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що податковий орган надсилав податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу на адресу АДРЕСА_1 , хоча з 2019 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , колегія суддів враховує наступне.
Порядок листування з платником податків встановлено ст. 42 ПК України.
Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, встановленому пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Отже, із наведених правових приписів слідує, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги направляються платнику податків за його податковою адресою.
За визначенням, що міститься в п. 51.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з матеріалами справи податковою адресою ОСОБА_1 , за відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи - платника податків, є АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою з Реєстру (а.с. 5).
Порядок формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків визначено в статті 70 ПК України.
Зокрема, п. 70.7 ст. 70 ПК України передбачено, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм законодавства України на платника податків - фізичної особи покладається обов'язок повідомляти контролюючий орган про зміну своїх даних, зокрема податкової адреси. Невиконання цього обов'язку має для платника той наслідок, що усі документи, винесені контролюючим органом, будуть направлятися саме за відомостями існуючої в Державному реєстрі фізичних осіб податковою адресою платника податків.
Водночас, апелянтом не надано доказів, що ОСОБА_1 після зміни свого місця проживання (реєстрації) з 2019 року з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , повідомляв контролюючий орган про зміну в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків реєстраційних даних щодо нової податкової адреси.
Отже, прийняті контролюючим органом податкове повідомлення-рішення № 0031751-5006-0203 від 25.03.2019 та податкова вимога № 23503-13 від 16.12.2020 направлялися платнику податків - ОСОБА_1 рекомендованими листами за його офіційною відомою податковою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями поштових конвертів. А отже, такі рішення вважаються належним чином врученими платнику податків в розумінні п. 42.2. ст. 42 ПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 915,86 грн, є обгрунтовани та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.