Справа № 320/45493/23
про залишення апеляційної скарги без руху
13 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Голяшкіна О.В., суддів Заїки М.М., Шведа Е.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року у справі № 320/45493/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року.
Апеляційна скарга не відповідає встановленим законом вимогам, зокрема направлена на електронну пошту суду апеляційної інстанції та не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Здійснення правосуддя з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки або інших засобів електронної ідентифікації вчиняється в порядку, встановленому законом.
У свою чергу положення ч. ч. 1, 4, 12 ст. 18 КАС України передбачають, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд», що є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 16 лютого 2022 року у справі № 640/19572/20 (адміністративне провадження № К/990/4934/22).
Колегія суддів зазначає, що апеляційну скаргу подано позивачем не у письмовій формі та без використання підсистеми «Електронний суд».
Разом з тим, апеляційна скарга направлена на електронну адресу суду, а в матеріалах скарги відсутні відомості про її формування у підсистемі «Електронний суд», що свідчить про використання скаржником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з апеляційною скаргою.
Як встановлено п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, та ставки 0,4, у даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги становить 1610,4 грн. (2684 х 0,4 х 150 % ).
Крім того, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому, положення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відноситься до фізичних осіб та на юридичних осіб (в тому числі суб'єктів владних повноважень) не поширюється, а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані за майновим критерієм, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 02.06.2022 року у справі № 640/28106/20 звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень від сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір. Окрім того, зазначено, про те що відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.
У свою чергу, щодо оцінки майнового критерію для цілей звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, суд апеляційної інстанції приймає до уваги висловлену Верховним Судом позицію, про те, що у питаннях сплати судового збору держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж (постанови від 15.05.2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07.06.2018 року по справі № 822/276/17). Якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (постанова Верховного Суду від 10.09.2018 по справі № 357/12145/16-а).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
За вказаними обставинами суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відстрочення/розстрочення чи звільнення скаржника - суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору.
За правилами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовується положення статті 169 цього Кодексу.
За вказаних обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості скаржнику усунути недоліки та надати до суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали документ про сплату судового збору та належним чином надіслану апеляційну скаргу.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030101, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог про усунення недоліків апеляційної скарги вона буде повернута скаржнику.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325 КАС України колегія суддів,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати документ про сплату судового збору та належним чином надіслану апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Голяшкін
Судді М.М. Заїка
Е.Ю. Швед