Справа № 580/11693/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
12 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ "Авангард" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2023 № 0008160402.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 580/11693/23 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач вважає, що при розгляді справи № 580/11693/23 Черкаським окружним адміністративним судом неправильно застосовано норми Податкового кодексу України, зокрема:
норми пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, яким встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу);
пункти 89 та 90 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, які відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ набрали чинності з 08.02.2023. Нормами вказаних пунктів пом'якшено відповідальність платника на період протягом дії воєнного стану та шести місяців після його завершення за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Позивач не заперечує факту порушення строку реєстрації в ЄРПН податкових накладних, вказаних в податковому повідомленні-рішенні, однак категорично не погоджується із розміром штрафних санкцій, які були застосовані відповідачем щодо податкових накладних, складених до 08.02.2023 (тобто дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ). Натомість, за порушення строку реєстрації таких податкових накладних відповідач застосував до позивача штрафні санкції в розмірі, встановленому пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.
Позивач вважає, що відповідно до норм п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та пунктів 89 та 90 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних, вказаних у податковому повідомленні-рішенні, штрафні санкції мали застосовуватися у меншому розмірі, передбаченому п. 90 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Оскільки, формулювання норми як п. 89, так і п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України наступне: «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано....». На переконання позивача, зазначене формулювання дає підстави стверджувати, що вони поширюються на відносини, що виникли протягом всього воєнного стану (від самого початку його введення). Тобто, така норма має зворотну дію в часі і це безпосередньо в них передбачено.
Позивач звертає увагу, що практично всі зазначені в податковому повідомленні-рішенні податкові накладні, були зареєстровані в квітні 2023 року (а саме, в період з 24 по 26.04.2023), тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ.
Отже, на думку позивача, судом першої інстанції не дано належну оцінку такому факту як дата фактичної реєстрації податкових накладних, зазначених в податковому повідомленні-рішенні. Позивач вказує, що судом першої інстанції допущено помилку щодо того, що такі податкові накладні були зареєстровані «...до внесення змін Законом № 2876- IX...», в той час, як в дійсності є зовсім навпаки - податкові накладні були зареєстровані позивачем в квітні 2023 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ.
Позивач вважає, що судом першої інстанції не вірно враховано позицію Верховного Суду, викладену в Постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.
Так, зокрема, в постанові (яку суд першої інстанції цитує в оскаржуваному рішенні) зазначено: «...розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які буди припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-ІХ) є неможливим...».
Відповідно, якщо податкові накладні не були зареєстровані (лише виписані) до внесення змін Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ, то такі правовідносини припинені не були, а отже, на них має розповсюджуватись дія пункту 90 щодо зменшеного розміру штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.
Відтак, оскільки зазначені в податковому повідомленні-рішенні податкові накладні були зареєстровані позивачем вже після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ, то відповідно до наведеної позиції Верховного Суду, до позивача мали бути застосовані штрафні санкції в розмірі, визначеному п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України.
13.05.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Відповідач вважає, що п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України не може мати зворотною дію в часі, оскільки податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких накладних, складені до 16.01.2023, вже були складені та зареєстровані платниками податків до 16.01.2023, тобто згідно приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.
Натомість, в пункті 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України прямо зазначено, що він застосовується лише щодо порушення тих строків реєстрації ПН/РК, які встановлені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Тобто, це означає, що починаючи з 08.02.2023 застосовуються:
зменшені штрафи, передбачені п. 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених починаючи з 16.01.2023 (адже саме для таких ПН/РК п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України строки реєстрації);
звичайні штрафи, передбачені п. 1201.1 Податкового кодексу України, за порушення строків реєстрації ПН/РК, складених до 16.01.2023.
Відповідач вважає, що контролюючий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0008160402 від 28.08.2023, не порушував п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, у якому зазначено: «Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу)», оскільки розміри штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в період до 16.01.2023, передбачених п. 120.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не були змінені.
Відповідач наголошує, що за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених ТОВ «Авангард» після 16.01.2023 були застосовані штрафні санкції у розмірі, встановленому пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 та 01.05.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.06.2024 об 11 год. 30 хв.
04.06.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
В судове засідання 12.06.2024 сторони у справі не з'явились, були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
12.06.2024 о 11 год 59 хв та 12 год 13 хв до Шостого апеляційного адміністративного суду від представниці позивача надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції власними технічними засобами та поновлення строку подачі такого клопотання. Однак, оскільки такі клопотання надійшли до суду апеляційної інстанції після постановлення ухвали про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження за наслідком неявки сторін в судове засідання, то такі клопотання підлягають залишенню без задоволення.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 14.11.1994, код ЄДРПОУ 21377944, перебуває у відповідача на обліку як платник податків.
За наслідками здійснення камеральної перевірки ТОВ «Авангард», відповідач склав Акт від 21.07.2023 № 791/32-00-04-02-02-06/21377944, в якому (розділі ІІ) контролюючий орган зазначив перелік ПН/РК складених у період липень-грудень 2022 та січень-березень 2023 зареєстрованих з порушенням граничних термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН.
За висновками Акту перевірки позивач порушив вимоги п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 розділу ІІ Податкового Кодексу України та п. 89 підр. 2 розд. ХХ Податкового Кодексу України.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (форма Н) від 28.08.2023 № 0008160402, яким застосував до позивача штраф за порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН у розмірі від 2% до 40% від суми ПДВ зазначеної у ПН, у загальній сумі 2 321 327,75 грн.
Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган застосував розмір штрафу за наступними ставками:
2% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 27 267,22 грн;
5% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 476,67 грн;
10% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 162 714,09 грн;
15% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 246 387,23 грн;
40% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 1 884 482,54 грн.
За наслідками розгляду скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення, відповідач рішенням від 17.11.2023 № 34417/6/99-00-06-03-01-06 залишив таке без змін, а скаргу без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-ІХ (08.02.2023).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На виконання пунктів 201.1 та 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як вірно вказав суд першої інстанції, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Законом України «Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-IX (далі - Закон № 2876-IX) набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як вірно вказує суд першої інстанції, Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX (08.02.2023).
Також, колегія суддів вважає вірним застосування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, зроблені у постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.
Як не заперечується сторонами у справі позивачем допущено вказане порушення з липня 2022 року по квітень 2023 року. Також, як вбачається з розрахунку штрафу, після з лютого 2023 року відповідач застосував зменшений розмір штрафних санкції.
Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що застосування штрафних санкцій у розмірах відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України за весь період допущених порушень, зокрема починаючи із липня 2022 року є безпідставним. Натомість, відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв у відповідності до норм ПК України та таке рішення відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача 2 не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина