Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/8383/2024
м. Київ Справа № 757/21141/22-ц
13 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» Прими Анни Павлівни на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Хайнацького Є.С., у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У серпні 2022 року ПАТ «СК «АРКС» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.08.2018 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № пл246558ак8ф (далі - Договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу ASMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 .
29.01.2020 року у м. Києві на вул. Пирогівський шлях, 34 сталася ДТП за участю транспортних засобів: автомобіля ASMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Порше Лізинг Україна», під керуванням ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), та автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль ASMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований позивачем за Договором страхування.
Згідно з відповіддю НПУ № 3020034321015127 про ДТП та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2020 року у справі № 752/2470/20 вказана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем вимог п.п. 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України (ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)).
Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про ДТП, що є страховим випадком, та заявою на виплату страхового відшкодування за Договором страхування. Повідомлення про подію та на виплату надається страхувальником шляхом телефонного звернення до контакт центру страховика.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX2548593 від 12.03.2020 року та умов Договору страхування розмір страхового відшкодування склав 15 336,50 грн., які позивачем сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно з платіжним дорученням № 651 656 від 13.03.2020 року.
За умовами п. 26.13 Договору страхування при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої договором франшизи.
Франшиза за Договором страхування становить 0,00 грн.
На момент скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_2 , застраховано не було.
Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 990, 993, 1166, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 25-27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся з позовом до суду про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» Прима Анна Павлівна 15 лютого 2024 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності обставин, встановлених п. 38.1.1, п. 38.1, ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Тобто, суд першої інстанції відмовляючи у позові, посилався на ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та вказує на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними оскільки являються регресом.
Суд першої інстанції не вірно зазначив, що позивач не є страховиком відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому позовні вимоги до відповідача це не регрес, а суброгація.
Крім того, зазначає, що позивачем було сплачено страхове відшкодування саме за договором добровільного страхування наземного транспорту №пл246558ак8ф від 20.08.2018 року, а не обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вимоги до укладання договорів майнового характеру регулюються Законом України «Про страхування», а не Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , 29.01.2020 року у м. Києві на вул. Пирогівський шлях, 34, керуючи автобусом «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2 , перед початком руху не впевнився в безпечності, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем ASMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по вул. Пирогівський шлях, що призвело до отримання автомобілями механічних пошкоджень, чим порушив п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2020 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно з копією Свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу AM ASMAN1, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ТОВ «Порше Лізинг Україна».
20.08.2018 року між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті № пл246558ак8ф, предметом якого є страхування транспортного засобу MAN AM ASMAN1, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до копій страхового акту № ARX2548593 від 12.03.2020 року та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту розмір страхового відшкодування становить 15 336,50 грн.; франшиза безумовна за Договором страхування становить 0,00 грн.
Згідно з копією Акту виконаних робіт № KYV_AVGOK-000001260 від 06.04.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп» (далі - ТОВ «Аванті Груп») виконано роботи з ремонту транспортного засобу MAN TGL 8/150, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 15 336,50 грн.
На виконання вимог статті 979 ЦК України, відповідно до копії платіжного доручення № 651 656 від 13.03.2020 року ПрАТ «СК «АРКС» сплатило страхове відшкодування згідно з актом № ARX2548593 ТОВ «Аванті Груп» в розмірі 15 336,50 грн.
Згідно з копією претензії про регресні вимоги від 13.05.2020 року № СУ/008244/4-1 ПрАТ «СК «АРКС» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою протягом семи днів з моменту отримання цієї претензії в добровільному порядку сплатити на рахунок ПрАТ «СК «АРКС» суму боргу в розмірі 15 336,50 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності обставин, встановлених п. 38.1.1, п. 38.1, ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
За змістом статті 993 ЦІК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 27 постанови від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
У вказаній справі право вимоги ґрунтується на суброгації, а не регресі.
Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.
При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим виникло нове правовідношення, пов'язане саме з регресною вимогою
Право регресної вимоги встановлено для страховика за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів до особи, яка заподіяла шкоду, у разі, коли ця шкода заподіяна життю та здоров'ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння тощо.
За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Ці інститути мають різний режим правового регулювання. Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (ст. 1191 ЦК України), а суброгація ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
При цьому суд першої інстанції не звернув уваги, що зобов'язання з відшкодування шкоди, яке виникло у ОСОБА_1 перед ПрАТ «СК «АРКС» збереглося, однак у ньому змінилася сторона і ці правовідносини мають регулюватися ст. 993 ЦК України (суброгація).
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц (провадження № 61-7833св18).
Позивач виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася в порядку суброгації заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завдання шкоди відповідачем.
Отже, страховик відповідача виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.
Суд першої інстанції, допустивши порушення норм матеріального права, не повно встановив обставини у справі та оцінив наявні в ній докази, та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про відмову у позові.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених підстав, апеляційна скарга представника позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» Прими Анни Павлівни, підлягає задоволенню, а заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
За правилом ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даній справі судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду склали 2 481 грн. Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги склали 3 721 грн. 50 коп.
Отже, з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на відшкодування судових витрат підлягає стягненню 6 202 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» Прими Анни Павлівни задовольнити.
Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ПрАТ «СК «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) 15 336 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 202 грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: