04 червня 2024 року місто Київ
Справа № 759/11222/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11069/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді Желепи О.В.,
суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.
за участю секретаря судових засідань Рябошапка М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Терзі Олександра Сергійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року про призначення експертизи (постановлену у складі судді Ключник А. С., інформація про дату складання повного тексту ухвали відсутня)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, стягнення пені, інфляційних витрат, 3% річних та моральної шкоди
ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра», в якому просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 117 901 грн 50 к., пеню у розмірі 2 358 грн 03 к., 3% річних у розмірі 1 938 грн 11 к., інфляційні втрати у розмірі 19 707 грн 42 к., моральну шкоду у розмірі 14 190 грн 51 к., витрати на проведення оцінки у розмірі 3 000 грн. 00 к.
10 квітня 2024 року у судовому засіданні представником позивача подано заяву про призначення судової інженерно-технічної експертизи.
Заяву обґрунтовано тим, що між сторонами виник спір щодо страхового випадку, що стався 18.01.2022 року близько 23:00 год. за адресою: м. Київ, вул. В.Верховинця, 3, за участю транспортного засобу «Volkswagen СС» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Ford» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Вказує, що заява подана з метою отримання висновку експерта, який є важливим для вирішення спору у цій справі.
Крім того зазначає, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року заяву позивача про призначення судової експертизи задоволено та призначено у цивільній справі судову експертизу, проведення якої доручено експерту в галузі авто техніки та транспортної трасології Півню Владиславу Володимировичу ( АДРЕСА_1 ), який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», 10.4 "Транспортно-Tpacoлoгiчні дослідження», стаж експертної роботи з 1997 року. На вирішення експерта поставлено наступне запитання: чи відповідає дорожня обстановка, зафіксована у наданому відеозапису з місця вчинення пригоди та схемі місця ДТП, поясненням водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині зіткнення між передніми частинами їхніх автомобілів «Ford» д.н.з. НОМЕР_3 та «Volkswagen СС» д.н.з НОМЕР_1 .
Однак постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2024 р. ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року скасовано. Заяву про призначення експертизи повернуто заявнику.
Разом з тим, у постанові апеляційного суду від 25.01.2024 р., судом встановлено, що в даній справі для з?ясування виникнення страхового випадку потрібні спеціальні знання, що є підставою для призначення по справі судової експертизи. Крім того, позивач заперечував ті висновки, які було зроблено в експертному висновку, наданому відповідачем.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року заяву представника позивача Каплі А. С. про призначення судової експертизи задоволено та призначено у цивільній справі № 759/11222/22 судову експертизу, проведення якої доручено експерту в галузі авто техніки та транспортної трасології Півню Владиславу Володимировичу , який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», стаж експертної роботи з 1997 року (свідоцтво №1757, видане МЮ України на підставі рішення кваліфікаційної палати ЦЕКК при МЮ України від 21.12.20212 року, дійсне до 21.12.2024 року, попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
На вирішення експерта поставлене наступне запитання :
Чи відповідає дорожня обстановка, зафіксована у наданому відеозапису з місця скоєння пригоди та схемі місця ДТП, поясненням водія ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині зіткнення між передніми частинами їхніх автомобілів Ford Fusion, д/н НОМЕР_2 та Volkswagen CC, д/н НОМЕР_1 ?
Для проведення даної експертизи направлено експерту копію даної ухвали та матеріали цивільної справи ун.№759/11222/22.
Експертизу провести на підставі наявних матеріалів.
Роз'ясненоучасникам справи вимоги ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 , шляхом направлення повідомлень на адресу та роз'яснено йому вимоги ст. 103, ч. 1 ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
До отримання висновку експертизи - провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись з такою ухвалою Терзі О. С. в інтересах ПрАТ «СК «Саламандра»22 квітня 2024 року подав через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувану ухвалу постановлено з грубим порушенням норм процесуального права.
Вказує, що судом вже було постановлено аналогічну ухвалу, яка була скасована постановою апеляційного суду. У вказаній постанові апеляційний суд зазначив, що позивачем не дотримано вимог закону щодо направлення копії заяви іншим учасникам справи, а також судом не вирішено питання щодо долучення доказу, який було додано до заяви про призначення експертизи і який мав досліджувати експерт.
Однак суд першої інстанції ігноруючи вказані висновки апеляційного суду повторно призначив у справі експертизу без надання відповідачу можливості ознайомитись із заявою про призначення експертизи та доказами, якими вона обґрунтована.
Вказує, що відповідач не має в своєму розпорядженні матеріалів справи та фактично позбавлений можливості висловити свої заперечення та пояснення по суті заяви про призначення експертизи.
Зазначає, що ні в додатках до позовної заяви, ні в інших заявах по суті справи, які б надсилались на адресу відповідача не зазначено такий доказ, як відео з місця ДТП.
Посилається на те, що судом штучно створюються умови для перешкоджання відповідачу участі у справі та для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав. Відповідач позбавлений можливості ознайомлюватись з матеріалами справі, що містяться в «Електронному суді», оскільки судом проігноровані та залишені без задоволення клопотання про надання доступу до підсистеми «Електронний суд».
Також вказує, що в матеріалах справи вже наявний висновок експерта, якому на дослідження ставилось питання по суті події та механізму її виникнення. Судом належним чином не обґрунтовано чому даний висновок викликає сумніви щодо його правильності.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем та третьою особою не подано.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Капля А. С. щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Від представника відповідача 17 травня 2024 року через «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.
Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо страхового випадку, який стався 18.01.2022 року близько 23:00 год. за адресою: м. Київ, вул. В. Верховинця, 3 за участю транспортного засобу «Volkswagen СС» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Ford» д.н.3. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виснував, що для з?ясування виникнення страхового випадку потрібні спеціальні знання, а відтак необхідно призначити судову експертизу проведення якої слід доручити експерту в галузі авто-техніки та транспортної трасології Півню Владиславу Володимировичу (вул. Олега Міхнюка, 27, м. Чернігів, 14013), який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», стаж експертної роботи з 1997 року (свідоцтво № 1757, видане МЮ України на підставі рішення кваліфікаційної палати ЦЕКК при МЮ України від 21.12.20212 року, дійсне до 21.12.2024 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки відповідають обставинам справи, є обґрунтованими та правильними.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що в провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, стягнення пені, інфляційних витрат, 3% річних та моральної шкоди.
Між сторонами виник спір щодо страхового випадку, який стався 18 січня 2022 року близько 23:00 год. за адресою: м. Київ, вул. В. Верховинця, 3 за участю транспортного засобу «Volkswagen СС» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Ford» д.н.3. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються висновками експертів.
Згідно статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про «Судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
В п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмету доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
У даній справі позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування, яке відповідач відмовився сплачувати, оскільки у останнього виникли сумніви щодо достовірності викладених позивачем обставин події та достовірності наданих пояснень.
Отже, для встановлення обставин, що мають значення для справи, а саме для встановлення механізму ДТП та його відповідності наданим учасниками ДТП поясненням та для з'ясування страхового випадку, висновок інженерно-технічної експертизи в цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог. Для з'ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, вбачається необхідність спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про призначення по справі судової інженерно-технічної експертизи відповідає нормам Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК ).
Призначення у вказаній справі судової інженерно-технічної експертизи сприятиме встановленню дійсних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач був позбавлений можливості ознайомитись з клопотанням про проведення експертизи, колегія суддів не приймає до уваги.
З матеріалів справи встановлено, що до клопотання про призначення експертизи представником позивача долучено докази направлення вказаного клопотання на електронну адресу відповідача та його представника.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи вже наявний висновок експерта на вирішення якого ставилось питання по суті ДТП та механізму його виникнення, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки відповідачем заперечуються обставини на які посилається позивач, а наданий відповідачем висновок, робився виключно на замовлення відповідача за вихідними даними, які подавались на розсуд відповідача, призначення у справі судової експертизи відповідає як праву позивача подавати докази на спростування доводів, викладених відповідачем у відзиві на позов так і загальним засадам цивільного судочинства.
Доводи про те, що судом не вирішено питання про прийняття доказу- відеозапису події ДТП, який долучено до клопотання про призначення експертизи , чим порушено норми процесуального права, колегія суддів не приймає з огляду на те, що це не призвело до неправильного вирішення даного процесуального питання про призначення експертизи, оскільки для повного з'ясування всіх обставин справи та правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання, які здобуваються лише під час проведення відповідної експертизи. Крім того відповідач посилаючись на не вирішення питання про приєднання доказу не наводить аргументів, що відео не стосується обставин ДТП, (події, часу, дати, обстановки, не співпадіння автомобілів, водія і т.п.) чи інші доводи, які б унеможливлювали проведення експертизи, в тому числі і з врахуванням відеозапису.
Посилання на скасування аналогічної ухвали апеляційним судом колегія суддів відхиляє, оскільки висновки, викладені в попередній постанові Київського апеляційного суду не є обов'язковими для застосування , відповідно до ЦПК України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Разом з тим, в даній справі проведення судової інженерно-технічної експертизи є правом позивача на подання доказів, для з'ясування обставин, що входять в предмет доказування. Необхідність подачі такого клопотання викликана саме запереченнями відповідача, які висловлені у відзиві на позов, а тому ухвала не є такою, що постановлена помилково.
Щодо посилання скаржника на створення судом штучних перешкод для участі відповідача у справі та реалізації своїх процесуальних прав, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки вони є безпідставні. Посилання відповідача на неможливість ознайомитись з документами в електронному суді, не доводить, що з боку суду має місце будь-яке перешкоджання , оскільки представник відповідача не позбавлений права знайомитись з матеріалами справи безпосередньо в приміщенні суду. Позивач не відноситься до категорії осіб, які обов'язково мають реєструватись в електронному суді. Тому подані ним заяви та клопотання направлялись відповідачу поштою. Крім того, такі посилання не впливають на правильність висновків суду про призначення в даній справі експертизи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо призначення експертизи у справі, скаржником не наведено обґрунтованих доводів які б були підставою для скасування ухвали суду.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Терзі О. С. в інтересах ПрАТ «СК «Саламандра» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Терзі Олександра Сергійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» - залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року про призначення експертизи - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 12 червня 2024 року.
Головуючий О. В. Желепа
Судді О. Ф. Мазурик
О. В. Немировська