Справа № 620/1374/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК
11 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Голяшкін О.В.,
судді - Заїка М.М., Швед Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року у справі № 620/1374/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівськогосуду окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові провести без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення та її складових, визначених в оновленій довідці від 19.07.2023 року № 9/80, підготовленої Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, без врахування положень передбачених пунктом 10 цієї постанови, нарахування та виплату підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023 року;
- зобов'язати відповідача провести без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення та її складових, визначених в оновленій довідці від 19.07.2023 року № 9/80, підготовленої Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, без врахування положень передбачених пунктом 10 цієї постанови, нарахування та виплату підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023 року з урахуванням проведених виплат.
Позов мотивовано тим, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії протиправно обмежив виплату пенсії максимальним розміром, що на думку позивача, є грубим порушенням його прав.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року без обмеження її максимальним розміром.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити з 01.03.2023 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року у справі № 620/14989/23, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції та доповнити її словами: «виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, без врахування положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, нарахування та виплату підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 (індексацію)».
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року у справі № 620/14989/23 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок позивачу пенсії з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки від 19.07.2023 року № 9/80 про розмір грошового забезпечення, складеної Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області станом на 01.01.2023 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату, виходячи з 80% грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
21.03.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з проханням провести перерахунок та виплату йому пенсії у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» провести без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення без врахування положень передбачених пунктом 10 цієї постанови, нарахування та виплату пенсії шляхом підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,197 починаючи з 01.03.2023 року.
Проте, листом від 19.04.2023 року № 6205-5331/К-02/8-2500/23 відповідач відмовив у проведенні перерахунку, вказавши, що пенсія виплачується в розмірі 20930,00 грн. (в тому числі індексація 2310,36 грн. та 1500,00 грн.).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернуся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам скаржника в апеляційні скарзі та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, на підставі Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме частину 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIІІ) передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Суд зазначає, що частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з дня проголошення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що в Законі № 2262-ХІІ була відсутньою норма частини 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, починаючи з 2017 року стаття 43 Закону № 2262-ХІІ не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом № 1774-VIІІ до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Наведений висновок узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 року у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 року у справі № 522/3049/17 та від 09.11.2020 року у справі № 813/678/18.
Починаючи з 2017 року та до моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року інших змін до частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ не вносилося.
Таким чином, з 20.12.2016 року до моменту ухвалення судом рішення в цій справі обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним.
Підвищення пенсії встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом 2 пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 року до 28.02.2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини 4 статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168) установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2022 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як видно з позовної заяви, на виконання Постанови № 168 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з нарахуванням індексації, внаслідок чого розмір пенсії позивача збільшився.
Втім, незважаючи на підвищення розміру пенсії позивача після проведення індексацій, відповідач здійснює виплату пенсії позивачу з урахуванням її максимального розміру.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент проведення індексації пенсії позивача на виконання вимог Постанови № 168, у чинному законодавстві України не відбулося таких змін, які б надавали відповідачу додаткові правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Отже, виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов'язком відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправні діяння щодо невиплати позивачу пенсії з урахуванням нарахованої індексації, встановленої Постановою № 168, з обмеженням пенсії максимальним розміром.
Суд зазначає, що правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03.06.2014 року у справі «Великода проти України» (заява № 43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрати актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві не вносилися, зокрема положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статті 2 Закону № 3668-VI не змінились.
Верховний Суд вже висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Водночас згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Крім того, суд враховує, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим чвастиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведене пунктом 2 Постанови № 168 положення щодо підвищення пенсій з 01.03.2023 року «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» суперечить приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), а тому не підлягають застосуванню відповідачем.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі № 160/1088/19).
Аналогічна правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі № 520/2098/19.
При цьому, на думку суду, обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України.
У постанові від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Наведені висновки Верховного Суду також мали б бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року.
Суд звертає увагу, що незважаючи на наявність у Постанові № 168 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини 2 статті 19 Конституції України.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що положення абзацу 2 пункту 10 Постанови № 168, згідно яких «розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень» прямо суперечать положенням Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про індексацію грошових доходів населення», Конституції України, в тому числі й тому, що порушує право позивача на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, та як наслідок, призводить до додаткового обмеження максимального розміру його пенсії.
З цього приводу апеляційний суд зазначає таке.
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 Постанови № 168 установлено, що: «розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень».
Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.
Щодо посилань скаржника на положення Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про індексацію грошових доходів населення», колегія суддів зазначає, що дійсно у вказаних законах не передбачено обмеження розміру індексації граничною сумою, тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis ), тобто Закону № 2262-XII та Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а положення Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про індексацію грошових доходів населення» вважати загальними нормами (lex generalis).
Скаржник фактично пов'язує обмеження розміру індексації у 2023 році з обмеженням максимального розміру пенсії, однак, такий підхід є помилковим, оскільки максимальний рівень індексації 1500 грн. закріплено Постановою № 168, виключень щодо неврахування пункту 10 вказаної постанови Уряду під час такого перерахунку пенсії законодавство не містить. Зазначений пункт 10 Постанови № 168 чинний, не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межу розміру збільшення, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.
Отже, посилання скаржника на відповідну практику Верховного Суду та Конституційного Суду України не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, водночас в даному випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії.
Враховуючи те, що пенсія позивача з 01.03.2023 року проіндексована в розмірі 1500 грн., що відповідає пункту 10 Постанови № 168, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії з березня 2023 року, без застосування пункту10 Постанови № 168.
Отже, в цій частині суд першої інстації дійшов правильного висновку про задовлення позовних вимог.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що до проведення позивачу перерахунку пенсії з 01.11.2023 року на підставі судового рішення у цій справи, яким визнано протиправним обмеження максимального розміру пенсії позивача, відсутні підстави беззаперечно стверджувати, що під час такого перерахунку основний розмір пенсії буде визначено нижче ніж 80% сум грошового забезпечення позивача.
Висновки суду першої інстанції згідно з якими, питання визначення відсоткового значення розміру пенсії стосується правовідносин, які можуть мати місце у майбутньому та не стосуються фактично порушених прав позивача відмовою у проведенні перерахунку в цілому, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року у справі № 620/14989/23, яке набрало законної сили та яким було встановлено розмір від грошового забезпечення позивача - 80%.
В силу вимог частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, колегія суддів стверджує, що перерахунок пенсії позивачу має бути проведений виходячи з відсоткового значення розміру пенсії - 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до статтей 315, 317 КАС України - оскаржуване рішення підлягає зміні.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року змінити, виклавши абзац третій в такій редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2023 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення та її складових, визначених в оновленій довідці від 19.07.2023 року № 9/80, підготовленої Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум».
В решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О.В. Голяшкін
Судді М.М. Заїка
Е.Ю. Швед
Повний текст постанови складено 11.06.2024 року