13 червня 2024 року 320/17974/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі також - ГУНП в Київській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області» від 20.01.2023 №26, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 20.01.2023 до дня прийняття судом рішення у справі.
Ухвалою від 14 вересня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Адміністративний позов обґрунтовано безпідставністю застосування до позивача дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників білоцерківського РУН ГУНП в Київській області» від 20.01.2023 №26 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Білоцерківського РУН ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано щодо нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2022 відповідно до «Книги служби нарядів» Білоцерківського РУП ГУ та Дислокації сил та засобів працівників ВРПП вказаного районного управління поліції з обслуговування Білоцерківського району, на чергування у складі групи реагування патрульної поліції «Батут-34» на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander» заступили: поліцейський відділу реагування патрульної поліції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_2 , спільно з поліцейським відділу реагування патрульної поліції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капралом поліції ОСОБА_3 .
У якості чергового чергової служби Білоцерківського РУП ГУ на добове чергування заступив старший інспектор-черговий відділу моніторингу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 , а у якості відповідального від керівництва по районному управлінню поліції, на чергування заступив начальник сектору взаємодії з громадами відділу превенції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 .
На виконання вимог пункту 19 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НП України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, начальник Білоцерківського РУП з ГУНП в Київській області полковник поліції ОСОБА_6 , працівникам поліції, які заступали на чергування провів цільовий інструктаж.
Разом з тим, того ж дня відповідно до «Книги служби нарядів» відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ та графіку чергувань вказаного підрозділу на чергування у складі групи реагування патрульної поліції, у складі екіпажу «Батут-210» на службовому автомобілі марки «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) заступили: старший інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_8 , та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області сержант поліції ОСОБА_9 .
У той же час до складу групи реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ у складі екіпажу «Батут-220» на службовому автомобілі марки «Renault Kangoo» номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні) заступили: старший інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_10 .
У якості чергового чергової служби відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ, на добове чергування заступив старший інспектор-черговий чергової частини відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , а у якості відповідального від керівництва по відділенню поліції, на чергування заступив начальник сектору дізнання відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_12 .
На виконання вимог пункту 19 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах НП України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, начальник відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області підполковник поліції ОСОБА_13 працівникам поліції, які заступали на чергування провів цільовий інструктаж.
Надалі, як встановлено відповідачем у ході проведення службового розслідування та підтверджено вивченням судом відеозаписів з відеореєстраторів поліцейських, того ж дня о 23.20, старший сержант поліції ОСОБА_2 спільно з капралом поліції ОСОБА_3 здійснювали превентивні заходи на території Білоцерківського району, а саме у смт Рокитне, що входить до території обслуговування Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Відповідно до Положення про територіальні (відокремлені) підрозділи - районні управління, відділи, відділення поліції, відділи (сектори) поліцейської діяльності ГУНП в Київські області, затвердженого наказом ГУ від 06.01.2021 № 9, до складу Білоцерківського районного управління поліції увійшли:
відділ поліції № 1 (м. Сквира) Білоцерківського РУП;
відділення поліції № 1 (смт Рокитне) Білоцерківського РУП;
відділення поліції № 2 (м. Тараща) Білоцерківського РУП;
відділення поліції № 3 (м. Тетіїв) Білоцерківського РУП;
відділення поліції № 4 (смт Володарка) Білоцерківського РУП;
відділення поліції № 5 (смт. Ставище) Білоцерківського РУП;
відділ поліцейської діяльності № 1 (м. Узин) Білоцерківського РУП;
Відповідно до розділу III Положення, Білоцерківське районне управління поліції відповідно до покладених на нього завдань:
1. здійснює моніторинг оперативної обстановки на території обслуговування, вивчає, аналізує й узагальнює результати та ефективність поліцейської діяльності управління;
2. забезпечує планування роботи управління, відділу, відділення поліції,
відділу (сектору) поліцейської діяльності;
3. контролює та координує діяльність підпорядкованого відділу, відділення поліції, відділу (сектору) поліцейської діяльності та інше.
Відповідно до виданого Київською військовою адміністрацію Розпорядження «Про запровадження комендантської години на території Київської області» від 16.12.2022 № 968 було запроваджено з 18.12.2022 по 25.12.2022 на території Київської області комендантську годину щодня з 23.00 до 05.00.
Пунктом 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2020 №573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» визначено, що на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) поліція відповідно до покладеній на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Пунктом 3 частиною 1 статті 23 Закону визначено, що поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, за порушення комендантської години по вул. Незалежності в смт Рокитне, Білоцерківського району поблизу АЗС «КЛО» старшим сержантом поліції Діденком Т.М. спільно з капралом поліції ОСОБА_3 , за допомогою включених проблискових маячків було здійснено зупинку автомобіля марки «Audi Q7».
Після зупинки вказаного транспортного засобу, з його салону на вулицю до під'їзду працівників поліції вийшло четверо чоловіків, один з яких був водієм.
Після зазначеного, окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на місце зупинки автомобіля «Audi Q7» номерний знак НОМЕР_3 , на службовому автомобілі марки «Renault Kangoo» номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні) прибули ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .
У своєму поясненні ОСОБА_14 зазначив, що особи, які рухалися на автомобілі «Audi Q7» номерний знак НОМЕР_3 та знаходилися на місці його зупинки, перебували у стані алкогольного сп'яніння.
Незважаючи на вказане, у порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, поліцейські не вжили заходів щодо встановлення водія зупиненого автомобіля, питання щодо документування адміністративного правопорушення особами, які перебували у стані алкогольного сп'яніння не вирішили, а натомість сівши до службових автомобілів поїхали на територію АЗС «КЛО», що призвело до того, що один із чоловіків як встановлено пізніше - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сівши за кермо автомобіля «Audi Q7» номерний знак НОМЕР_3 , розпочав рух та також заїхав на територію вказаної АЗС.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 під час спілкування з громадянами, у порушення вимог пункту 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, відеофіксацію на портативні відеореєстратори (бодікамери) не здійснювали, що унеможливлює у повній мірі встановити обставини і предмет спілкування поліцейських та цивільних громадян.
Як пояснили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи на АЗС "КЛО", яка розташована по вул. Незалежності, 122 у смт Рокитне, вони помітили як на її територію заїжджає автомобіль марки «Audi Q7» номерний знак НОМЕР_3 . Враховуючи викладене було встановлено хто перебував за його кермом.
У подальшому, у працівників поліції виникла підозра на те, що водій автомобіля марки «Audi Q7» номерний знак НОМЕР_3 - ОСОБА_15 , перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим старший сержант поліції ОСОБА_2 підійшов до останнього, який у той час перебував біля входу до приміщення АЗС «КЛО», поблизу припаркованого автомобіля марки «Audi Q7» номерний знак НОМЕР_3 , а поруч біля нього перебував місцевий житель ОСОБА_16 , який являється депутатом VIII скликання Рокитнянської селищної ради. Вказані особи, які перебували на території АЗС порушили комендантську годину запроваджену на території Київської області.
Вказане дає підстави стверджувати, що поліцейські під час попередньої зупинки вищевказаного транспортного засобу, розуміючи, що громадяни, які знаходилися у ньому перебували у стані або ж з ознаками алкогольного сп'яніння, не вжили заходів щодо встановлення особи водія та складення стосовно нього адміністративних матеріалів.
Незважаючи на те, що ОСОБА_16 , як вбачається з матеріалів справи, вчиняв неправомірні дії щодо працівників поліції, в яких них вбачалися ознаки як адміністративного так і кримінального правопорушення, ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_2 зазначеного громадянина відповідно до статті 43 Закону України «Про Національну поліцію» про застосування заходів примусу не попередили та поліцейські заходи примусу визначені статтями 44 та 45 Закону України «Про Національну поліцію» не застосували, а обмежились його супроводженням.
Надалі, у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_16 , капрал поліції ОСОБА_3 здійснив повідомлення на спецлінію « 102» для виклику допоміжних сил.
На місце події прибули ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , які обставини події не з'ясовували, а лише спостерігали за її перебігом.
ОСОБА_16 у присутності поліцейських повідомив: «заробітчани приїхали сюди, тривоги, люби без свєту сидять, своїх мало, ви не справляєтесь, що оці сцикуни підараси приїжджають сюди, щоб оце зароблять гроші!».
Після чого ОСОБА_16 направився у напрямку входу у АЗС «КЛО», а його стримував ОСОБА_2 , якому він повідомив: «руки мені можна помити?»
Разом з тим, у порушення вимог частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ОСОБА_1 поводив себе не стримано, не контролював свої емоції повідомив одному із громадян: «очі не витріщай до мене! ти неадекватний!».
У подальшому, ОСОБА_16 повідомив працівникам поліції: «тільки я сяду у свою машину, повірте я при всіх говорю, свідків дохуя, я блять своїм бампером розбиваю ваші у дребезги, у мене тормоза відкажуть, і нога спорсне з педалі, розїбашу, будете робить», після чого прямував у напрямку свого автомобіля.
Надалі, з метою затримання та не дати змоги залишити місце події, до ОСОБА_16 підійшов ОСОБА_2 взяв його за руку та запитав «куди ви йдете», на що він відповів: «сяду в свою машину щоб роз'їбашить твою машину, сциш сцикун, блядь як би я тебе в 'їбав, щоб ти!».
Під час вказаної розмови був присутній ОСОБА_1 , який лише посміхався та ніяк на погрози зі сторони ОСОБА_16 не відреагував.
ОСОБА_2 почав робити зауваження ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , а також працівникам УПО, які прибули на допомогу, що вони нічого не роблять на місці події та запитав «чого ви стоїте, наче боїтеся його?».
На що ОСОБА_16 відповів: «канешно бояться і ти злякаєшся!», у той же час плюнув в обличчя ОСОБА_2 та повідомив «і ти злякаєшся урод!».
На вказані неправомірні дії ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 належним чином не відреагували, останнього не затримали, після чого він сів за кермо автомобіля марки «Mitsubishi L 200» номерний знак НОМЕР_4 та від'їхав з місця події.
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність народові, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягати вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-УІП визначено, що службова дисципліна це - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 233 7-7111 визначено обов'язки керівника щодо підлеглих:
1) Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
2) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
3) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
4) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
5) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
6) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
7) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
8) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
9) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Пунктом 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 визначено, що поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов'язки.
Так, аналізуючи наявні у матеріалах справи матеріали службового розслідування судом встановлено, що інформація, щодо можливого порушення службової дисципліни позвиачем підтвердилась.
За порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, у не застосуванні безперервної відео фіксації на портативний відеореєстратор під час несення служби, не документуванні адміністративного правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, не наданні допомоги працівникам поліції щодо затримання правопорушника та не затриманні останнього, не здійсненні контролю за своєю поведінкою, почуттями та емоціями під час несення служби, відповідачем було правомірно вирішено звільнити з посади старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; код ЄДРПОУ 40108616) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.