Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про встановлення судового контролю
13 червня 2024 року Справа №200/5901/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі №200/5901/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно), а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо оподаткування військовим збором доходів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС) та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації починаючи з 15.04.2019 по 24.02.2022 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 утримане оподаткування у вигляді військового збору з його доходів у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС) та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації починаючи з 15.04.2019 по 24.02.2022 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 грудня 2023 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 р. у справі № 200/5901/23 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 р. у справі № 200/5901/23 - залишено без змін.
Таким чином рішення суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 року набрало законної сили, відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду - 24.04.2024 року.
05 червня 2024 року були видані виконавчі листи.
03 червня 2024 року, від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №200/5901/23, яка обґрунтована тим, що позивач 25.04.2024 року на адресу відповідача направив заяву з проханням виконати вищевказане рішення суду.
Позивач зауважив, що 30.05.2024 відповідачем було надано відповідь №09/02/373, в якій його було повідомлено, що стосовно нарахування та виплати позивачу за рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 року - виплата буде здійснена після цільового фінансування. З цієї відповіді відповідача, позивач дійшов висновку, що в нього відсутній намір виконувати рішення суду по цій справі.
Позивач зазначив, що відповідно до вимог розділу 5 пункту 5.2 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 року №744 керівники структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командири (начальники, керівники) військових частин (установ, організацій), підприємств зобов'язані виконувати судові рішення, які набрали законної сили. Таким чином, виконання рішення суду від 27.12.2023 року по справі №200/5901/23 є обов'язком ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не його правом. Позивач просив зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року по справі №200/5901/23.
Згодом, позивач надав додаткові пояснення по справі з приводу наданої ним заяви про встановлення судового контролю, в яких зазначив наступне.
07 червня 2024 року, позивач через офіційний портал Міністерства юстиції України «Автоматизована система виконавчого провадження» зробив запит щодо кількості виконавчих проваджень відкритих у відношенні ІНФОРМАЦІЯ_1 та по яким він є боржником за період з 01.01.2022 по 07.06.2024 року. Позивач зауважив, що у вищезазначений період органами Державної виконавчої служби відкрито 95 виконавчих проваджень про примусове виконання рішень судів, та за понад два роки відповідачем фактично виконано лише 24 виконавчих провадження, з урахуванням наведеного без виконання залишається 71 рішення суду. Позивач вважає, що вищенаведене свідчить про те, що відповідач як орган який є суб'єктом владних повноважень, в порушення вимог ст.129-1 Конституції України, ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ухиляється від виконання судових рішень, які набрали законної сили. Позивач просив врахувати його додаткові пояснення та задовольнити його заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/5901/23.
Про надходження на адресу суду вищезазначеної заяви від позивача, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна відмітка в графі «статус доставки учасникам процесу» навпроти графи «відповідач (боржник)» зазначене: ІНФОРМАЦІЯ_2 в графі «наявність кабінету ЕС» зазначена відповідна відмітка, в графі «доставлено» наявна відповідна відмітка, дата та час доставки зазначено 03.06.2023 року та позивачем копія заяви була надіслана на адресу відповідача засобами електронного суду від 02.06.2024 року про що свідчить наявна в матеріалах заяви квитанція №1138000 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 про надходження вищезазначеної заяви від позивача був повідомлений належним чином.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, сторони в судове засідання не викликались. Розгляд зазначеного клопотання проводився у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до наявних в матеріалах заяви доказів наданих позивачем разом із заявою про встановлення судового контролю, вбачається.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року у справі №200/5901/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Рішення суду відповідачем було оскаржено до апеляційного суду та відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 року - рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 р. у справі № 200/5901/23 - залишено без змін. З урахуванням наведеного, рішення по справі набрало законної сили 24.04.2024 року.
Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи заяви поданої позивачем від 25.04.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просив виконати рішення суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 року в добровільному порядку.
На свою заяву позивач отримав відповідь від відповідача за №09/02/373 від 30.04.2024 року, в якій було зазначено, що стосовно нарахування та виплати позивачу за рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 року - виплата буде здійснена після цільового фінансування.
Відповідно до вимог розділу 5 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 року №744, передбачено:
- пункт 5.1, судове рішення може бути виконано в добровільному або в примусовому порядку. Примусове виконання судових рішень покладається на органи державної виконавчої службу України. Рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються законодавством України.
- пункт 5.2, керівники структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командири (начальники, керівники) військових частин (установ, організацій), підприємств зобов'язані виконувати судові рішення, які набрали законної сили, та виконавчі документи (далі - судові рішення та виконавчі документи), установлені Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
- пункт 5.3, у разі надходження судових рішень та виконавчих документів до структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, військових частин (установ, організацій), підприємств їх командири (начальники, керівники) зобов'язані забезпечити їх реєстрацію, розгляд та організацію виконання. Для організації безпосереднього виконання судових рішень та виконавчих документів призначаються відповідальні посадові особи. У разі необхідності відповідальним посадовим особам надається довіреність у порядку, визначеному цією Інструкції. Виконавчі документи обліковуються відповідальними посадовими особами в Журналі обліку виконавчих документів (додаток 7).
- пункт 5.5, у разі отримання судового рішення, прийнятого не на користь структурного підрозділу Міноборони, Генерального штабу, військової частини (установи, організації), підприємства, або виконавчих документів за таким рішенням відповідальні посадові особи зобов'язані: користуватися правами і обов'язками сторін та інших учасників виконавчого провадження, визначеними Законом України “Про виконавче провадження”; з'ясувати, чи набрало судове рішення в установленому порядку законної сили; забезпечити облік та зберігання судових рішень та виконавчих документів у порядку, визначеному цією Інструкцією; готувати керівнику структурного підрозділу Міноборони, Генерального штабу, командиру (начальнику, керівнику) військової частини (установи, організації), підприємства письмові пропозиції щодо порядку виконання судового рішення, а також пропозиції щодо можливості його оскарження; вжити заходів щодо виконання судового рішення та недопущення нанесення збитків державному бюджету під час його виконання, а в установлених законодавством випадках - забезпечити апеляційне (касаційне) оскарження судового рішення та зупинення (закриття) виконавчого провадження; після вчинення виконавчих дій, фактичного виконання судового рішення або відкриття, зупинення (закриття) виконавчого провадження забезпечити невідкладне повідомлення органів державної виконавчої служби України про фактичне виконання судового рішення із наданням копій підтверджуючих документів, а також надати доповідь керівнику структурного підрозділу Міноборони, Генерального штабу, командиру (начальнику, керівнику) військової частини (установи, організації), підприємства та відповідної юридичної служби. Доповідь про фактичне виконання судового рішення надається також до юридичної служби апарату Міноборони (через територіальне юридичне управління), якщо стороною у справі є Міноборони.
Суд зауважує, що відповідач був належним чином повідомлений про набрання законної сили - рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5901/23 від 27.12.2023 року, оскільки ним на це рішення була подана апеляційна скарга до Першого апеляційного адміністративного суду.
В той же час, як встановлено судом та підтверджується позивачем відповідно до наданої на адресу суду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, відповідачем у добровільному порядку не було виконано рішення суду по справі №200/5901/23 та як сам відповідач зазначив у своїй відповіді від 30.04.2024 року - виплата позивачу буде здійснена після цільового фінансування.
Ознайомившись з матеріалами заяви та поданими та наявними доказами, суд зазначає.
Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України№11944/05 від 12.05.2011).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.
Окрім цього, суд наголошує, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи те, що до суду не надано доказів виконання рішення суду по справі №200/5901/23, суд вважає за можливе встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) строк для подання звіту.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) протягом 90 днів з дня набрання законної сили цієї ухвали суду подати звіт про виконання судового рішення від 27.12.2023 по справі №200/5901/23.
Копію ухвали направити ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання рішення.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.О. Голошивець