Справа №:755/9530/24
Провадження №: 1-кс/755/2040/24
"05" червня 2024 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100040001979 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
05.06.2024 року старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100040001979 відносно ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 03.06.2024 року, приблизно о 11 годині 46 хвилин, ОСОБА_5 перебував у дворі багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 зайшов до під'їзду №2 та піднявся на 2 поверх, де наблизився до дверей квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_7 , обравши об'єктом свого злочинного посягання майно, що знаходиться в приміщенні квартири. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_5 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, відчинив вхідні двері шляхом пошкодження механізму замка, таким чином проник в приміщення даної квартири.
Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , впевнившись, що мешканці в квартирі відсутні, таємно викрав наступні речі, що належать ОСОБА_8 , а саме: акумуляторний дриль-шуроповерт ТМ «Дніпро-М», з серійним номером НОМЕР_1 , вартістю 2200 грн., кутову шліфувальну машину ТМ «Дніпро-М», з серійним номером НОМЕР_2 , вартістю 2500 грн., електричний лобзик ТМ «Grand ЛЭ-1050-100», вартістю 2000 грн.
В подальшому, близько 12 години 01 хвилина, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, склавши його до поліетиленового пакету білого кольору, ОСОБА_5 вийшов через вхідні двері з вищевказаної квартири та спустився в двір вищевказаного будинку, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
Після чого, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 6700 гривень.
03.06.2024 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
03.06.2024 року, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий вважає, що на даний час існують ризики, а саме:
1) п.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років;
2) п.3 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місце проживання та роботи останніх, з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні;
3) п.5 ч.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не працює, а свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.
На думку слідчого, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.
В той же час, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і тому вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).
На думку слідчого, наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, вказаний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
- особисту поруку неможливо застосувати у зв'язку з відсутністю осіб, яких сторона обвинувачення вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст.178 КПК України, такі як: п.1 ч.1 ст.178 КПК України - підозра у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами; п.2 ч.1 ст.178 КПК України - тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років; п.3 ч.1 ст.178 КПК України - вік та стан здоров'я підозрюваного (не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров'я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору); п.4 ч.1 ст.178 КПК України - соціальні зв'язки, не одружений, раніше неодноразово судимий; п.7 ч.1 ст.178 КПК України - майновий стан ; п.10 ч.1 ст.178 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; п. 12 ч.1 ст.178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, слідчий вважає, що зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного.
Все вищезазначене, на думку слідчого, дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім того, тяжкість покарання є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду при обранні запобіжного заходу.
Враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував протии клопотання прокурора, посилаючись на необгрунтованість клопотання, а також відсутність ризиків, вказаних в клопотанні. Просив суд застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 думку та клопотання свого захисника підтримав та пояснив суду, що співпрацює зі слідством та розкаюється у вчиненому. Просив суд відмовити у клопотанні прокурора.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, який підтримав дане клопотання з підстав, викладених у ньому, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення клопотання слідчого, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 03.06.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12024100040001979).
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.
03.06.2024 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
03.06.2024 року, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за різними адресами, підозрюється у вчиненні злочину в період воєнного стану, відсутні тісні соціальні зв'язки.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
При цьому наявність даних про особу підозрюваного, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
Із урахуванням вищевикладеного, клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Суд також враховує при вирішенні даного питання, що не можливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку, і будь-які належні докази, які б свідчили про те, що підозрюваний страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Крім того, відповідно до вимог ст.183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме заставу у розмірі сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 182-184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100040001979 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці.
Роз'яснити, що ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 12-00 години 03 червня 2024 року.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику, та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-20 годині 06 червня 2024 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1