Справа №:755/12906/23
Провадження №: 1-кп/755/239/24
"17" травня 2024 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12023100040001386 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2010 року народження, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.2 ст.146, ч.1 ст.309, ч.3 ст.314 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва на стадії судового розгляду перебуває дане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023100040001386 відносно ОСОБА_3 , за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.2 ст.146, ч.1 ст.309, ч.3 ст.314 КК України (справа №755/12906/23, провадження №1-кп/755/239/24).
В даному судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з письмовим клопотанням про допит малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні, яке обґрунтоване тим, що на думку сторони захисту, на теперішній час суд позбавлений можливості прийняти об'єктивне рішення у зв'язку з тим, що потерпіла ОСОБА_7 під час досудового розслідування надавала непослідовні покази, що суперечили одні іншим.
Так, захисник зазначає, що будучи опитаною, в присутності матері ОСОБА_8 , співробітниками Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві 13.04.2023 року ОСОБА_7 пояснила, що 12.04.2023 року у вечірній час на її телефон в месенджері «Телеграм» написав ОСОБА_9 та запропонував зустрітися з ним в Києві. Вона подумала, що це пише її знайомий ОСОБА_10 , на що вона погодилась та вони домовились зустрітися біля станції метро « Лівобережна ». 12.04.2023 року, приблизно о 13:38 годині, вона вийшла з дому, при цьому своїй матері сказала, що вона поїде до Києва щоб зустрітися зі своїм знайомим ОСОБА_11 , на що мама погодилася. Вийшовши на станції метро «Лівобережна» вона пішла в сторону ринку, де зустрілася з ОСОБА_12 , який підійшов до неї та звернувся до неї назвавши її ім'я. При цьому сказав, щоб вона нічого не боялася, що він нічого їй не зробить, що це він їй писав під ім'ям ОСОБА_11 та показав їхню переписку. На це вона відповіла, що їй потрібно додому, але ОСОБА_13 на її прохання ніяк не реагував, а обняв її та повів до гаражного боксу №70 гаражного кооперативу «Дніпровець», де він ремонтував машину. Це було приблизно о 13.30 годині. Потім вона весь час знаходилась у гаражі, він дав їй телефон своєї дочки і вона там сиділа дивилась «Тік-ток». Мамі вона не повідомляла де знаходилась, так як її телефон був розряджений, а маминого телефону напам'ять вона не знає. Знаходячись в гаражі вона просила ОСОБА_9 щоб відпустив її додому, однак він відмовив та сказав, що він її викрав. ОСОБА_7 також пояснила, що перебуваючи в гаражі вона будь-які алкогольні напої та наркотичні засоби вона не вживала. Приблизно о 00:00 годині вона лягла спати в гаражі, а ОСОБА_9 ще не спав. Через деякий час вона прокинулась через те, що ОСОБА_9 був на ній зверху зі спущеними штанами. Коли вона прокинулась, то ОСОБА_9 почав знімати з неї штани. При цьому вона чинила опір та казала йому щоб він цього не робив, на що він не реагував та продовжував знімати штани. В цей час вона лежала на матраці боком. Потім він зняв з неї труси та здійснив проникнення своїм статевим органом у її задній прохід. Скільки часу тривав статевий акт вона не знає так як була розгублена. Після чого у нього стала сталася еяколяція та вологими серветками витер з її спини сперму. Що було потім вона не пам'ятає.
13.04.2024 вона прокинулась приблизно о 06:00 ранку та помітила, що ОСОБА_9 не спить. Потім ОСОБА_9 сказав, що йому необхідно кудись піти та віддати наркотичні засоби, які саме він їй не казав, вона лише бачила, що це був білий порошок. Вийшовши з гаража ОСОБА_9 пішов по своїх справах, а її зачинив у гаражі. Знаходячись у гаражі вона нікому не могла подзвонити, так як у неї не було засобів зв'язку. Приблизно о 08.00 годині ОСОБА_9 повернувся. Ближче до вечора, точного часу вона не пам'ятає, ОСОБА_9 взяв її з собою на ринок «Лівобережний», щоб придбати якісь деталі до автомобіля, та вона разом з ним на самокаті поїхали на ринок. Коли вони знаходились на ринку йому на мобільний зателефонував чоловік його сестри на ім'я ОСОБА_14 , повних анкетних даних якого вона не знає, та сказав йому, що до нього додому приїхали працівники поліції. Він їй сказав, що поліція шукає її. Потім він їй сказав, щоб вона подзвонила своїй мамі та сказала, що вона знаходиться у гарного чоловіка, що з нею все гаразд, щоб мама забрала з поліції заяву та відпустили ОСОБА_14 . На це вона погодилась та разом з ним пішла на заправочну станцію. Купивши сім карту, він вставив її у свій телефон та дав подзвонити мамі. Мамі вона повідомила, що вона знаходиться у Макдональдсі на другому поверсі. Після цього до них підійшли співробітники поліції та їх забрали. Також пояснила, що ОСОБА_9 її не бив поки вона знаходилась у нього в гаражі. Оральним сексом вона з ОСОБА_9 не займалась.
Будучи допитаною в порядку ст.225 КПК України ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_17 вона знала і до 12.04.2023 року, про зустріч вони домовилися, біля станції метро «Лівобережна», він її не викрадав, а вони ходили гуляли містом, катались на самокаті. Також під час цього допиту вона пояснила, що ОСОБА_13 примусив її вжити психотропну речовину, хоча раніше про це вона ніде не повідомляла.
З відео, яке потерпіла ОСОБА_7 напередодні, а саме 11.04.2023 року, надіслала ОСОБА_18 слідує, що вона «щось трохи вжила».
На думку сторони захисту, з відео можна зробити висновок, що ОСОБА_7 перебуває в стан сп'яніння, що можливо може свідчити про дію на її організм алкогольних чи інших сильно діючих речовин.
Таким чином, на думку захисника, в показах ОСОБА_7 є суттєві розбіжності, які мають бути усунені в ході судового слідства.
У матеріалах справи відсутній висновок експерта про неможливість проведення слідчих (процесуальних) дій за участю потерпілої, а тому, захисник вважає, що медичних підстав для відмови у задоволенні клопотання немає.
Крім того, захисник звернувся до суду з письмовим клопотанням про додатковий допит свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , обґрунтоване тим, що відповідно до медичної довідки від 13.04.2023 року виданої лікарем ОСОБА_20 та її показань під час досудового розслідування слідує, що у потерпілої ОСОБА_7 не виявлено жодних ушкоджень. Також в довідці зазначено, що зі слів матері ОСОБА_21 їй відомо, що ОСОБА_22 стала жертвою насильства.
Захисник вражає, що допитана як свідок в судовому засіданні ОСОБА_20 змінила свої покази та повідомила, що під час огляду ОСОБА_7 вона виявила у останньої якісь зміни анального отвору.
Під час спілкування з ОСОБА_19 захиснику стало відомо, що остання, перебуваючи в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва, в той день, коли вона та раніше невідома їй ОСОБА_20 давали покази в якості свідків, перед судовим засіданням чула розмову прокурора ОСОБА_23 з ОСОБА_20 і чула, що остання повідомляла прокурору, що під час огляду ОСОБА_7 вона не виявила жодних ушкоджень на тілі потерпілої, які б могли свідчити про зґвалтування. Всієї розмови прокурора зі свідком вона не чула.
Враховуючи розбіжності в довідці, показаннях ОСОБА_20 під час досудового розслідування, а також про інформацію, що стала відома ОСОБА_19 і яка не допитана з цього приводу, для встановлення об'єктивної істини у справі, захисник просить суд провести додатковий допит даних свідків.
Обвинувачений ОСОБА_3 думку та клопотання свого захисника підтримав, просив суд їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотань захисника, оскільки допит малолітньої потерпілої було проведено слідчим суддею під час досудового розслідування відповідно до вимог закону, сторона захисту була присутня при допиті потерпілої та не була обмежена в запитаннях, повторний допит є недоцільним, з метою недопущення повторної віктимізації малолітньої потерпілої.
Щодо клопотання захисника про додатковий допит свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 також заперечувала, вважаючи таке клопотання необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника з додатками та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Низка міжнародних договорів, ратифікованих Україною, і документи міжнародних органів, до яких належить Україна, надають особливе значення забезпеченню інтересів дитини під час кримінального процесу. Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до Керівних принципів ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів кожна дитина має право на першочергову увагу якнайкращому забезпеченню своїх інтересів, включаючи право на захист і можливість гармонійного розвитку.
Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, вимагають від Держав-учасниць гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їх найкращим інтересам приділялась першочергова увага в усьому, що стосується або зачіпає їх інтереси.
Пункт (е) частини 1 статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства передбачає, серед іншого, що кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.
Відповідно до пункту 49 Віденських керівних принципів держави повинні перевірити, оцінити і поліпшити, якщо це необхідно, стан доказового і процесуального права, що регулює становище дітей-свідків злочинів, аби у повному обсязі забезпечити захист їхніх прав, і що слід намагатися, наскільки можливо, не допускати прямих контактів між дитиною-жертвою і правопорушником під час процесу розслідування і кримінального переслідування, а також в ході судових слухань. Пункт 50 того ж документу визначає, що Держави мають розглянути питання про внесення змін, якщо в цьому є потреба, до своїх кримінально-процесуальних кодексів, щоб дозволити, зокрема, зняття показань дитини-свідка на відеоплівку і представлення їх до суду як офіційно визнаного доказу. Зокрема, службовцям поліції і прокуратури, суддям слід понад усе враховувати інтереси дитини, наприклад, під час поліцейських операцій і опитування дітей-свідків.
Суд відзначає, що дане клопотання про повторний допит малолітньої потерпілої заявлено захисником більш ніж через рік після події, що є предметом розгляду. У такій ситуації вирішення питання про допит малолітньої потерпілої щодо подій річної давнини є складним і делікатним завданням для кримінальної юстиції, а тим більше враховуючи її перебування за межами країни внаслідок введеного в Україні воєнного стану.
Приймаючи рішення щодо необхідності повторного допиту, суд має враховувати, що провадження стосовно сексуальних злочинів часто стають важким випробуванням для потерпілих, особливо малолітніх. Таким чином, право на повагу до приватного життя потерпілих має братися до уваги.
Суд звертає увагу на важливість припинити розпитувати дитину про події, що мали місце, викривлення у неї об'єктивної інформації через психокорекційну роботу з нею, необхідність запобігти негативному впливу на психічне здоров'я дитини, яка знаходиться у підлітковому віці, та її ретравматизації.
А тому, у виключних обставинах цієї справи, зазначені вище підстави в достатньому ступені виправдовують відмову від повторного допиту дитини в судовому засіданні.
Більш того, з досліджених судом доказів вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 була допитана під час досудового розслідування слідчим суддею в порядку ст.225 КПК України, під час допиту обвинувачений та його захисник в повному обсязі та без будь-яких обмежень скористалися своїм правом на перехресний допит, а тому підстави вважати, що відмова в задоволенні даного клопотання про повторний допит малолітньої потерпілої позначиться на справедливості судового розгляду в цілому і, зокрема, на рівності сторін, а також що суттєво обмежені можливості захисту через додержання суворих процесуальних гарантій, зокрема в оцінці допустимості доказів та застосування стандарту доведення «поза розумним сумнівом», у суду відсутні.
При цьому, оцінку кожному дослідженому доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд надасть в нарадчій кімнаті під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, як того вимагають норми ст.94 КПК України.
Аналогічно суд надасть оцінку вже допитаним в судовому засіданні свідкам ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , підстав для «додаткового» допиту яких суд не вбачає, оскільки викладені в клопотанні захисника обставини не ґрунтуються на вимогах ст.352 КПК України.
Керуючись ст.ст.2, 7, 8, 9, 225, 350, 352, 369-372, суд, -
В задоволенні клопотань сторони захисту про допит малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні, а також додатковий допит свідків - відмовити.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-50 годині 22 травня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1