ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7491/24
провадження № 2/753/5608/24
"20" травня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У квітні 2024 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , відповідач) про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 19.04.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 20.05.2024.
В судове засідання сторони не з'явилися, від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, а від відповідача - заява про визнання позову.
Вирішуючи вказані заяви сторін, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до положень статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зміст та форма цивільного судочинства повинні відповідати загальним засадам цивільного судочинства, серед яких неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (частина 1 статті 44, частина 4 статті 43 ЦПК України).
За загальним правилом цивільного судочинства суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або обов'язків щодо доказів (частина 7 статті 81 ЦПК України).
Дослідженням поштового відправлення, у якому надійшла заява відповідача про визнання позову, установлено, що його відправником значиться позивачка ОСОБА_1 .
Окрім того, співставлення підписів у заяві про визнання позову та у копії паспорта відповідача дає достатні підстави вважати, що підпис на заяві про визнання позову виконаний не відповідачем.
З огляду на викладене у суду виникли обґрунтовані сумніви у добросовісному здійсненні позивачкою її процесуальних прав, а тому суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову та продовжує судовий розгляд.
Наведені обставини зумовлюють необхідність надання сторонами особистих пояснень щодо предмета спору, у зв'язку з чим їх явка в судове засідання визнається обов'язковою.
Керуючись статтями 206, 223, 259, 260 ЦПК України, суддя
Відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відкласти розгляд справи на 07 серпня 2024 р. на 10-00 год.
Визнати явку сторін в судове засідання обов'язковою.
Роз'яснити сторонам, що у разі їхньої неявки в наступне судове засідання без поважних причин позовна заява може бути залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: