ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3643/24
провадження № 2/753/4258/24
28 травня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Котвицького В.Л., за участю секретаря судового засідання Овчар В.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач у лютому 2024 року звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня пред'явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що сторони з липня 2017 року по вересень 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що їх дочка повністю перебуває на утриманні позивача. Відповідач добровільно не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, будь-якої фінансової допомоги не надає.
Вважає, що дитині, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального її розвитку.
Враховуючи те, що відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатний, отримує дохід від підприємницької діяльності, володіє майновими правами на нерухоме майно, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня пред'явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття, просила позов задовольнити з наведених вище підстав.
Ухвалою суду від 27.02.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін..
До суду 14.05.2024 надійшов відзив від відповідача, в якому останній просив суд задовольнити позовні вимоги частково та присудити стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/5 частки всіх видів доходів платника, але не менше, щомісячно з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Зазначив, що є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , про що надано відповідну довідку. Відповідач 31.01.2024 отримав відкритий перелом п'ятого пальця лівої кисті, різано-рвану рану четвертого пальця лівої кисті, у зв'язку з чим з 01.02.2024 по 26.02.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ММР "Міська лікарня №4" та після лікування перебував у відпустці за станом здоров'я для лікування після травми тяжкого ступеню. Вказана травма та подальше відновлення порушених функцій четвертого та п'ятого пальців лівої кисті відповідача потребують постійного медичного огляду, відповідного лікування та подальшої реабілітації для відновлення їх функцій, у зв'язку з чим відповідачем здійснюються постійні витрати на лікування.
Позивач відповіді на відзив до суду не подавала.
У судове засідання сторони не з'явились, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити та заперечувала проти доводів відповідача; відповідач просив розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони з липня 2017 року по вересень 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що позивач несе витрати по утриманню дитини та не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню її потреб.
Як вбачається з поданих пояснень сторін, між сторонами наявні спірні питання щодо розміру та порядку матеріального утримання дитини.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Договори про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно та/або про сплату аліментів між сторонами не укладалися.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 с. 182 Сімейного кодексу України).
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 с. 182 Сімейного кодексу України).
Суд приймає до уваги те, що відповідач є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , про що надано відповідну довідку. Відповідач 31.01.2024 отримав відкритий перелом п'ятого пальця лівої кисті, різано-рвану рану четвертого пальця лівої кисті, у зв'язку з чим з 01.02.2024 по 26.02.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ММР "Міська лікарня №4" та після лікування перебував у відпустці за станом здоров'я для лікування після травми тяжкого ступеню. Вказана травма та подальше відновлення порушених функцій четвертого та п'ятого пальців лівої кисті відповідача потребують постійного медичного огляду, відповідного лікування та подальшої реабілітації для відновлення їх функцій, у зв'язку з чим відповідачем здійснюються постійні витрати на лікування.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати для неї необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації її життя.
Крім цього, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами дітей та з урахуванням матеріального становища сторін, а тому виходячи з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільної дочки у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня пред'явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.
При визначенні вказаного розміру аліментів, суд вважає, що відповідач має можливість надавати таку матеріальну допомогу. При цьому, суд вважає, що позивачем не доведено заявлених вимог в частині стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини відповідного заробітку відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави суми судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 181, 182-184, 191 СК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.06.2024.
Суддя В.Л. Котвицький