Справа №705/6574/23
1-кп/705/702/24
12.06.2024 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Черповоди Уманського району Черкаської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого менеджером ФГ «Хорста», на утриманні має малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 12.11.2023 року, в період часу близько з 01 години 00 хвилин по 02 годину 33 хвилини, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до тимчасової споруди (МАФу), яка перебуває на стадії будівельних робіт, та за допомогою металевої фомки відчинив металопластикові двері, і проник всередину вказаної споруди, звідки таємно викрав бухту пластикової труби для монтування теплої підлоги червоного кольору довжиною 184 м., діаметром 16 мм., вартість якої відповідно до товарної накладної №18729 від 01.11.2023 становить 4500 гривень, яку переніс до автомобіля марки «Renault» моделі «Master», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , який перебуває в його користуванні, та який припаркував неподалік, після чого повернувся до тимчасової споруди та за допомогою викрутки демонтував металопластикові двері коричневого кольору в зборі із вікном, а саме металопластикові двері розміром 850х2000 мм., двокамерний склопакет т4-10-4-10-4і, товщиною 32 мм S= 1,7 м2, вартість яких відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № № 5714/23 від 17.11.2023 становить 11078 гривень 90 копійок та металопластикове вікно розміром 850х300 мм., двокамерний склопакет т4-10-4-10-4і, товщиною 32 мм S=0,255 м2, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 5714/23 від 17.11.2023 становить 1224 гривні, що належать ОСОБА_4 , які аналогічно переніс до вищевказаного автомобіля, тим самим викрав їх, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 16802 гривні 90 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та пояснив, що дійсно 12 листопада 2023 року вночі, близько години ночі, проїжджав на своєму вантажному автомобілі Рено по вулиці Вокзальній в місті Умань, де побачив тимчасову споруду, біля якої зупинився та оглянувши через вікна, що вона недобудована, вирішив викрасти для особистих нужд вхідні двері та наявні будівельні матеріали. Зрозумівши, що нікого поруч немає, за допомогою викрутки вскрив замок, відкрив двері зайшов всередину приміщення звідки взяв пластикову трубу рижого кольору змотану в бухті та переніс її до машини, на який приїхав. Потім повернувся та за допомогою викрутки зняв металопластикові двері, які також переніс до авто. Викраденим мав намір розпорядитися на власний розсуд. Більше нічого не брав із цього приміщення, тому категорично не погоджується із звинуваченнями потерпілого про те, що він нібито здійснив крадіжку і інших речей. Через декілька днів до нього зателефонували працівники поліції, запропонували йому зустрітися та при зустрічі йому було повідомлено, що його незаконні дії зафіксовано. Оскільки викраденим майном розпорядитися не встиг, тому двері та трубу одразу видав працівникам поліції. У вчиненому щиро розкається, розуміє наслідки та незаконність дій, тому просить суд суворо його не карати. Цивільний позов визнає частково, оскільки вважає, що заявлена потерпілим сума завданої його діями моральної шкоди завищена. Враховуючи, що майна ним викрадено приблизно на шістнадцять гривень, та воно повернуто, не заперечує, проти стягнення з нього моральної шкоди у розмірі двадцять тисяч гривень, а також не заперечує проти заявлених потерпілим витрат на правову допомогу у розмірі п'ять тисяч гривень.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що прокурором під час судового розгляду доведено сформульоване обвинувачення, а вищевказані судом обставини підтверджуються безпосередньо дослідженими під час судового розгляду належними та допустимими доказами в їх сукупності, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що 11 листопада 2023 року вдень знаходився у своєму кіоску по АДРЕСА_3 , куди завіз товар, різні будівельні матеріали. На наступний день, 12 листопада 2023 року близько 13 години йому зателефонував знайомий та сказав, що у його кіоску по вул. Вокзальній немає вхідних дверей. Він одразу приїхав на місце та побачив, що дійсно у кіоску відсутні двері, обрізана монтажна піна та викрадені певні будівельні матеріали. Він викликав поліцію, склав опис викраденого майна та надав на дане майно наявні документи. Разом з тим підтвердив, що доказів про викрадення іншого майна, крім зазначеного у обвинувальному акті, немає;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 12023250320001838 від 12.11.2023, за обставинами кримінального правопорушення, а саме: в період часу з 16.00 год. по 13.27 год. 12.11.2023 невідома особа, перебуваючи по АДРЕСА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, в період воєнного стану, таємно викрала шляхом демонтажу металопластикові двері в тимчасовій споруді (МАФІ) та будівельні матеріали з приміщення вказаної споруди, що належать ОСОБА_4 , чим завдано матеріального збитку на загальну суму близько 27000 гривень; заява надійшла від потерпілого ОСОБА_4 12.11.2023;
- рапортом інспектора - чергового ЧЧ СМ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про отримання заяви потерпілого ОСОБА_4 , яка зареєстрована ЄО за № 18438 від 12.11.2023, про вчинення крадіжки будівельних матеріалів із кіоску вартістю приблизно 20000 гривень; подія сталася вночі, камери відеоспостереження поблизу наявні;
- протоколом прийняття заяви старшим слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_6 від 12.11.2023 від потерпілого ОСОБА_7 про викрадення будівельних матеріалів із кіоску по АДРЕСА_4 ;
- заявою ОСОБА_4 на ім'я начальника Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 12.11.2023 про надання дозволу на проведення огляду у належній йому тимчасовій споруді за адресою: АДРЕСА_3 ;
- протоколом огляду місця події від 12.11.2023 проведеного з 14.55 год. до 15.40 год., а саме тимчасової споруди (МАФ), яке розташовується за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого вилучено: змив з пластикової планки та 1 слід візерунку (з фототаблицями);
- заявою обвинуваченого ОСОБА_5 про добровільну видачу працівникам поліції металопластикових дверей коричневого кольору та бухти водяного утеплювача червоного кольору, довжиною 184 м, у якій зазначив про те, що вказані речі він викрав за адресою: АДРЕСА_4 ;
- протоколом отримання виданих предметів від 15.11.2023, складеного ст. слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , а саме металопластикових дверей коричневого кольору із вікном та бухту водяного утеплювача підкату (пластикової труби) червоного кольору довжиною 184 м;
- протоколом огляду предметів від 17.11.2023, згідно якого оглянуто добровільно видані ОСОБА_5 предмети, а саме: металопластикові двері з обрамленням коричнево-білого кольору, у якому вмонтовані два склопакети, розділені між собою планкою та бухту (моток) труби з полімерного матеріалу червоного кольору для монтування теплої підлоги із написом: «RBM, 184 м», з фототаблицями;
- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 17.11.2023 старшого слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , якою визнано по кримінальному провадженню № 12023250320001838 від 12.11.2023, в якості речових доказів металопластикові двері розміром 850х2000 мм з вікном розміром 850х300 мм та бухту труби з полімерного матеріалу червоного кольору довжиною 184 м;
- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 17.11.2023 за № 5714/23, яким визначено вартість досліджуваних об'єктів, станом на 12.11.2023, а саме: металопластикові двері розміром 850х2000 мм, двокамерний склопакет т4-10-4-10-4і товщиною 32 мм - 11078,90 грн., та металопластикове вікно розміром 850х300 мм двокамерний склопакет т4-10-4-10-4і товщиною 32 мм - 1224 грн.;
- рапортом заступника начальника ВКП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , згідно якого, останній доповів, що в ході виконання доручення по кримінальному провадженню № 12023250320001838 від 12.11.2023 по факту крадіжки майна із приміщення кіоску за адресою: АДРЕСА_4 , було встановлено особу, яка вчинила крадіжку вказаного майна. Як доказ по вказаному кримінальному провадженню додає відео із камер відеоспостереження «Безпечна Черкащина», до якої він має офіційний доступ згідно наказу Уманського РУП, а саме факт фіксації автомобіля в с. Томашівка Уманського району 12.11.2023, з додатком: DVD-R-диском із відеозаписом та наказом Уманського РУП;
- протоколом огляду відеозапису від 22.11.2023, складеного старшим слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , згідно якого з початком перегляду увімкнено диск із записом, відеофайлу «с.Томашівка_н_20231112025313_to_20231112025715» із відеозаписом встановлено, що в лівому верхньому куті зазначено дату та час, а саме: 11-12-2023 Sun 02:53:13. В правому верхньому куті наявний напис «nomera». Відеозапис триває 04 хвилини 22 секунди. На відеозаписі видно частину автодороги в темну пору доби. На моменті 02:53:21 в межах огляду відеокамери з'являється автомобіль з увімкненим світлом фар. На автомобілі встановлений номерний знак, перші літери якого починаються на «СА», а також видно цифри «2» та «6». Інших маркувань не видно, у зв'язку з обмеженою видимістю. Окрім цього, у зв'язку з темною порою доби та обмеженою видимістю встановити колір та кузов автомобіля не представляється можливим;
- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 22.11.2023, згідно з яким у ході процесуальної дії встановлено, що проведено зняття показань технічних приладів, що мають функції відеозйомки, а саме скопійовано відеозапис з камери відеоспостереження АЗС ТОВ «Баффер» від 12.11.2023 в період з 02.06 год. по 03.27 год.;
- протоколом огляду відеозапису від 22.11.2023, згідно якого на відеозаписі видно територію АЗС, газові цистерни у верхній частині відеозапису, частину АДРЕСА_3 та автодороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка», по якій періодично проїжджають автомобілі. На момент 02:33:57 видно як на вул. Вокзальну виїжджає автомобіль, який при виїзді вмикає фари. Окрім цього, видно, що автомобіль, схожий на бус, світлого кольору з полосою на боковій частині. На моменті 02:34:08 виїжджає за межі огляду відеокамери;
- протоколом огляду предметів від 20.11.2023, а саме автомобіля марки «Renault» моделі «Master», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 з фототаблицею;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.11.2023, за участю ОСОБА_5 та працівників Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, з метою перевірки та уточнення відомостей щодо крадіжки майна, що мала місце 12.11.2023 у період з 01.00 год. до 02.33 год. за адресою: АДРЕСА_3 з приміщення тимчасової споруди ;
- протоколом прослуховування (перегляду) та перезапису аудіо (відео) запису від 24.11.2023, складеного під час проведення слідчого експерименту від 24.11.2023, за участю підозрюваного ОСОБА_5 зі скриншотами до протоколу;
- постановою прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_9 про виділення матеріалів досудового розслідування, згідно якої, у зв'язку з тим, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, також встановлено ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, які полягають в тому, що допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 зазначив, що окрім бухти пластикової труби для монтування теплої підлоги червоного кольору довжиною 184 м, діаметром 16 мм та металопластикових дверей коричневого кольору, в належній останньому тимчасовій споруді було також викрадено пофарбовані жерстяні планки коричневого та білого кольору для зовнішньої та внутрішньої обшивки споруди загальною вартістю близько 6170 грн. та водостічні ринви з трубами на суму близько 4757 грн. Однак проведеним досудовим розслідування не вдалося встановити причетність ОСОБА_5 саме до крадіжки пофарбованих жерстяних планок коричневого та білого кольору для зовнішньої та внутрішньої обшивки споруди загальною вартістю близько 6170 грн. та водостічних ринв з трубами на суму близько 4757 грн. У зв'язку з чим, вказане кримінальне правопорушення підлягає подальшому досудовому розслідуванню в окремому кримінальному провадженні, так як на цей час в діях ОСОБА_5 недостатньо ознак вчинення кримінального правопорушення.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази взаємопов'язані між собою та в сукупності підтверджують ті обставини, що підлягають доказуванню, а саме ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені в ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази є узгодженими між собою, містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 85, 86 КПК України суд вважає вище перелічені докази, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_5 та визнання його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження та повністю доведена в ході судового розгляду кримінального провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаній з проникненням у інше приміщення, вчиненій в умовах воєнного стану.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 має вік 50 років, осудний, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працевлаштований, на обліку та під наглядом у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та не має судимості, за місцем проживання характеризується позитивно, а саме одружений, користується повагою та авторитетом серед колег по роботі, зауважень, скарг на поведінку ОСОБА_5 до старостату від жителів села не надходило.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, а також з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_5 мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з цим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання та без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався.
У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 717 гривень 00 копійок (висновок експерта № СЕ-19/124-23/13467-Д від 24.11.2023), які підлягають стягненню з обвинуваченого за правилами ст.124 КПК України, оскільки вони витрачені на доведення його вини.
Потерпілим ОСОБА_4 в ході розгляду кримінального провадження заявлено цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 10427,10 грн., моральної шкоди у розмірі 65000,00 грн. та витрат за надання правничої допомоги в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність), причинний зв'язком між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою виною особи, яка заподіяла шкоду.
Як встановлено в судовому засіданні, злочинними діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 дійсно було завдано майнову шкоду в зв'язку з крадіжкою належного йому майна на суму 16802,90 грн. і вказаний розмір заподіяної шкоди доведений висновком експерта, але враховуючи, що така матеріальна шкода обвинуваченим потерпілому відшкодована повністю, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10427,10 грн., наявність якої від злочинних дій саме обвинуваченого матеріалами справи не доведена.
Розглядаючи заявлений ОСОБА_4 цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст.ст. 56, 62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілих, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, при визначенні розміру моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_4 заявив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 65 000,00 грн., які обґрунтовані тим, що внаслідок дій обвинуваченого він втратив своє майно, що потребує додаткових коштів та часу для його придбання, майно, яке було вилучене та повернуто йому, а саме металопластикові двері пошкоджені. Такі дії обвинуваченого негативно вплинули на моральний стан його здоров'я, призвели до душевних страждань, моральних переживань, порушенні нормальних життєвих зв'язків, сну, що є наслідком протиправної поведінки обвинуваченого.
Цивільне законодавство України під моральною шкодою розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що діями обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 завдано моральну шкоду. З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів провадження, вбачається причинний зв'язок між заподіяною потерпілому моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченого.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та тривалість моральних страждань потерпілого, які він зазнав внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, а тому враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 частково та стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) грн.
Щодо заявленої потерпілим вимоги про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
У пунктах 47, 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», які знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 (справа № 569/10915/17), судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір, доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з висновком, викладеним у постанові від 01.08.2019 (справа № 915/237/18), суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також констатовано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, пункт 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови ВС від 19.02.2020 (справа № 755/9215/15-ц), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20).
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (стаття 91 КПК України).
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.10.2022 (справа № 753/10228/20).
На підтвердження понесених потерпілим ОСОБА_4 витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. суду надано договорі про надання правничої допомоги, укладений 27.11.2023 між потерпілим та адвокатом ОСОБА_10 , розрахунок-опис витрат на правничу допомогу у кримінальному провадженні та квитанцію до прибуткового касового ордеру № б/н від 27.11.2023 про сплату ОСОБА_4 на виконання угоди про надання правничої допомоги від 27.11.2023 - 5000,00 грн.
За вказаних обставин, суд, керуючись принципами справедливості та верховенства права, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин кримінального провадження, враховуючи надану квитанцію та виконані адвокатом дії під час розгляду кримінального провадження, вважає, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню в розмірі 5000,00 грн.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 судом не обирався.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 717,00 грн.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , рнокпп НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень, в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Речові докази:
- металопластикові двері з вікном та бухту труби з полімерного матеріалу червоного кольору довжиною 184 м діаметром 16 мм - повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
- автомобіль марки «Renault» моделі «Master» д.н.з НОМЕР_1 - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ;
- змив з пластикової планки, 1 слід папілярного візерунка, DVD-R диск із відеозаписом з камери відеоспостереження в межах с. Томашівка, Уманського району від 12.11.2023, DVD-R диск із відеозаписом з камери відеоспостереження АЗС ТОВ «Баффер» від 12.11.2023 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1