Ухвала від 10.06.2024 по справі 161/8594/24

Справа № 161/8594/24

Провадження № 2/161/2865/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про повернення заяви

10 червня 2024 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пахолюк А.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно та визнання права спільної сумісної власності на частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно та визнання права спільної сумісної власності на частину земельної ділянки.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 09.05.2024 року позовна заява залишена без руху і надано строк для усунення зазначених недоліків у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачу було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві.

На адресу суду повернувся конверт з вкладенням, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» від 31.05.2024 року (а.с. 62-63).

Згідно п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Однак, станом на час винесення судом ухвали про повернення позовної заяви позивач жодним чином не повідомила суд про усунення недоліків позовної заяви і не надала про це відповідних доказів, не цікавилась ходом розгляду її справи.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно та визнання права спільної сумісної власності на частину земельної ділянки - слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно та визнання права спільної сумісної власності на частину земельної ділянки - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.М. Пахолюк

Попередній документ
119711890
Наступний документ
119711892
Інформація про рішення:
№ рішення: 119711891
№ справи: 161/8594/24
Дата рішення: 10.06.2024
Дата публікації: 17.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (10.06.2024)
Дата надходження: 03.05.2024
Предмет позову: визнання права власності на спадкове майно
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАХОЛЮК АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ПАХОЛЮК АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ
відповідач:
Нуждов Сергій Олександрович
позивач:
Чорна Англеіна Анатоліївна
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Кравчук Анісія Григорівна