"07" листопада 2007 р.
Справа № 15а/169-3310
16 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
при секретарі судового засідання Суховій Р.М.
Розглянув справу:
за позовом Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод", вул. Ст. Бандери, 2, м. Бучач Бучацького району Тернопільської області
до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, Майдан Волі, 1, м. Бучач Бучацького району Тернопільської області
про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452333/0 від 18.05.2007р.
за участю представників сторін:
позивача: провідний юрисконсульт Вербицький С.І. -доручення № 224 від 14.02.2007р.;
відповідача: головний державний податковий інспектор юридичного сектору Братівник І.В. - довіреність № 5034 від 28.12.2006р.
Суть справи:
Державне підприємство "Бучацький мальтозний завод", вул. Ст. Бандери, 2, м. Бучач Бучацького району Тернопільської області звернулося у господарський суд з позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Свободи, 1, м. Бучач Бучацького району Тернопільської області, про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452333/0 від 18.05.2007р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 59 513 грн.
Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 52, 59 КАС України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452333/0 від 18.05.2007р., винесене на підставі акта перевірки від 07.05.2007р. № 151/23-00375148, яким встановлено факт заниження позивачем податку на додану вартість за листопад 2006р. у розмірі 59 513 грн. (стор. 19 акта), у зв'язку з тим, що підприємством порушено пп. 7.4.1 та пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", із врахуванням ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" при формуванні податкового кредиту при проведенні фінансово-господарської операції з ТОВ ТЕК "ІТЕРА Україна" по придбанню природного газу в 2006р., оскільки між ДП "Бучацький мальтозний завод" та ТОВ ТЕК «ІТЕРА Україна» укладено договір поставки природного газу, державним підприємством одержано належним чином оформлені податкові накладні і відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" одержано право на податковий кредит, тому факт порушення ДП "Бучацький мальтозний завод" вказаних норм законодавства не міг мати місце.
Відповідач у судовому засіданні та запереченні на позов № 3976/10 від 14.08.2007р. вважає, що в задоволенні позову ДП "Бучацький мальтозний завод" слід відмовити, посилаючись на винесення податковою інспекцією рішення у відповідності до норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", оскільки в процесі проведення перевірки встановлено, що отриманий ДП "Бучацький мальтозний завод" від ТОВ ТЕК "ІТЕРА Україна" природний газ є імпортним, разом з тим у його вартість включено ПДВ за ставкою 20 %, що суперечить ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2006р.".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
- з 16.03.2007р. по 26.04.2007р. працівниками податкової служби проведено виїзну планову перевірку ДП "Бучацький мальтозний завод" за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 151/23-00375148 від 07.05.2007 р., у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.2.1 та п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005р. № 3235-ІV, що полягало у заниженні податку на додану вартість за 2006р. у розмірі 59 513 грн., в т.ч. за листопад 2006р. -39 167 грн., за грудень 2006р. -20 346 грн.
На підставі акта перевірки, відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452333/0 від 18.05.2007р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 59 513 грн.
Перевіркою та наданими сторонами доказами встановлено, що:
- на підставі договору постачання природного газу № 000-06-514 від 25 жовтня 2006 року, укладеного між ТОВ "Торгово-енергетична компанія "Ітера Україна" (Постачальник) та ДП "Бучацький мальтозний завод" (Споживач), по Актах прийому-передачі природного газу № Г 1152-06 від 30.11.2006р. та № Г 1302-06 від 31.12.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА Україна" передано, а позивачем прийнято у листопаді 2006 року природний газ в обсязі 350,000 тис. м. куб. на загальну суму 237406,43 грн. (в т. ч. ПДВ -39567,74 грн.); у грудні 2006р. природний газ в обсязі 380,000 тис. м. куб. на загальну суму 257755,55 грн. (в т. ч. ПДВ -42 959,26 грн.)
За наслідками операцій щодо поставки природного газу, позивач як платник ПДВ отримав податкові накладні:
- від 31.10.2006р. № 1475 на суму 60 000,00 грн., в т.ч. 10 000,00 грн. ПДВ;
- від 30.11.2006р. № 1988 суму 313067,00 грн., в т.ч. 52 177,83 грн. ПДВ.
- від 25.12.2006р. № 2137 суму 122093,43 грн., в т.ч. 20 348,91 грн. ПДВ.
- від 28.12.2006р. № 2156 суму 100 000,00 грн., в т.ч. 16 166,67 грн. ПДВ.
Позивачем в повному обсязі проведено оплату придбаного природного газу по вищевказаних податкових накладних, в тому числі ПДВ, що підтверджується Бучацькою МДПІ у акті перевірки № 151/23-00375148 від 07.05.2007 р. (стор. 22-23 акту), у зв'язку з чим згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено до складу податкового кредиту у декларації за листопад 2006 року -39166,67 грн. та у декларації за грудень 2006р. -20245,84 грн..
При реалізації природного газу позивачу, на переконання державної податкової інспекції, ТОВ "Торгово-енергетична компанія "Ітера Україна" безпідставно збільшено його вартість на суму ПДВ за ставкою 20 % - 99193,11 грн., що в свою чергу дало змогу ДП "Бучацький мальтозний завод" включити до податкового кредиту вказану суму податку на додану вартість на підставі накладних № 1475 від 31.10.2006р., № 1988 від 30.11.2006р., № 2137 від 25.12.2006р. та № 2156 від 28.12.2006р. в порушення пп. 7.4.1 та пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, які до того ж не оформлені належним чином, оскільки не містять опис (номенклатуру) товару, що поставляється, не вказано походження і належність природного газу.
Вказані висновки посадових осіб контролюючого органу ґрунтуються на положеннях:
- ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", згідно якої операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
- п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" № 1729 від 27.12.2001 року із змінами і доповненнями, відповідно до яких податкова накладна має містити зазначений окремим рядком опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), в даному випадку із зазначенням інформації щодо належності та походження поставленого газу, яка є невідємним, істотним реквізитом податкової накладної при здійсненні операцій з поставки природного газу.
Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" слід зазначити, що статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. В свою чергу, відповідно до пункту 20 статті 2 Бюджетного кодексу України Закон України про Державний бюджет України являється законом, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду, а не законом з питань оподаткування.
Такої ж думки притримується Конституційний суд України у рішенні від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007, відповідно до якого закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, який має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України -він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР передбачає механізм справляння ПДВ, пільги, обов'язки, права тощо, і внесення змін та доповнень до нього, з огляду на ст.92 Конституції України, ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" може проводитись виключно законами про оподаткування, до яких Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з огляду на п.20 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, ні тим більше Постанова Кабміну України "Про забезпечення споживачів природним газом" від 27.12.2001 р. №1729, не відносяться.
Разом з тим, слід відмітити, що Постанова Кабміну України "Про забезпечення споживачів природним газом" від 27.12.2001 р. №1729 встановлює порядок з приводу забезпечення газом споживачів і не встановлює і не може встановлювати фактів чи явищ, подій в господарських операціях господарюючих суб'єктів, на яких повинні базуватись висновки податкових органів при перевірках. Крім того, вказана постанова Кабміну, як і Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не передбачає наслідків в разі продажу газу українського видобування господарюючим суб'єктам-промисловцям чи імпортованого газу населенню.
Крім того, пунктом 11.2 статті 11 Закону № 168/97-ВР передбачено, що до приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд враховує також положення пункту 11.4 статті 11 Закону № 168/97-ВР, яким визначено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.
Відповідно із пунктом 6.1 статті 6 Закону № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону (згідно із пунктом 3.1.1 статті 3 Закону спірні операції віднесені до числа тих, що являються об'єктом оподаткування), за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом (до числа тих, що звільнені від оподаткування чи тих, що оподатковуються за нульовою ставкою фінансово - господарські операції між державним підприємством та ТОВ "Торгівельно-енергетичною компанією "Ітера Україна" Законом не віднесені) оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до акта перевірки (ст. 26 - 27) природний газ, поставлений позивачу ТОВ "Торгівельно-енергетичною компанією "Ітера Україна" отриманий останнім від вітчизняної газотрейдерної компанії ТОВ "Укрзакордонвидобування" та оплачений з врахуванням ставки оподаткування податком на додану вартість 20 відсотків.
У судовому порядку спірні господарські зобов'язання між ДП "Бучацький мальтозний завод" та його контрагентами, недійсними не визнавались.
Відповідно до положень п. 1.7, 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно із змістом пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в редакції чинній станом на час здійснення господарських операцій, податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносились суми податку, сплачені (нараховані) в ціні товару при їх придбанні, у разі їх подальшого використання у своїй господарській діяльності.
Підпункт 7.5.1 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
1/ або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
2/ або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до акта перевірки № 151-23/00375148 від 07.05.2007р., при проведенні перевірки податковим органом не ставиться під сумнів факт поставки природного газу, його оплати з врахуванням податку на додану вартість та подальше використання у господарській діяльності. Дані обставини представником відповідача не заперечено і в суду не виникає сумніву щодо їх достовірності.
Як свідчать матеріали справи, на поставлений газ, ТОВ "Торгівельно-енергетичною компанією "Ітера Україна" видано податкові накладні, які є звітними податковими і одночасно розрахунковими документами (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР), а відтак, отримавши податкові накладні, відповідно до пп. 7.5.1, 7.4.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, позивач набув права на включення сум ПДВ до свого податкового кредиту.
Доводи інспекції щодо неправомірності включення позивачем сплачених ним сум ПДВ до податкового кредиту на підставі вищезазначених податкових накладних, оскільки вони складені з порушенням пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: належним чином не вказано опис (номенклатуру) товару, що поставляється та не вказано походження і належність газу, судом до уваги не приймаються, оскільки всі обов'язкові реквізити, визначені п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, заповнені, та з огляду на положення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про № 168/97-ВР, як випливає із матеріалів справи та підтверджено сторонами, спірні податкові накладні містять дійсні дані про фактично сплачені суми податків, з яких формується податковий кредит відповідно до п. 7.4.1 названого Закону, зазначені господарські операції знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку позивача, що дає право останньому на формування податкового кредиту згідно Закону № 168/97-ВР.
Крім того, порушення податкового законодавства контрагентами постачальника, в даному випадку щодо обкладення імпортованого природного газу за ставкою ПДВ 20 %, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
У відповідності до п. 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України 17.03.2001р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.
Жодних допустимих доказів, які вказували б на порушення ТОВ "Торгово-енергетична компанія "Ітера Україна" вимог Закону при формуванні своїх податкових зобов'язань по спірній операції із позивачем, а відтак і задекларованих ДП "Бучацький мальтозний завод" сум податкового кредиту, контролюючим органом суду не представлено.
Таким чином, доводи контролюючого органу з приводу того, що позивач завищив суму податкового кредиту з податку на додану вартість за фінансово -господарськими операціями із ТОВ "Торгово-енергетична компанія "Ітера Україна" на положеннях законодавства з питань оподаткування не ґрунтуються.
Приписи статей 6, 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язують суб'єктів владних повноважень приймати свої рішення на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
При цьому, судом враховано і положення статті 71 КАС України, згідно із якою в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені, суд задовольняє в повному обсязі.
У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 89, 94 -98, 156, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
1. Адміністративний позов задоволити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000452333/0 від 18.05.2007р..
3. Повернути з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого державного мита на користь Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод", Ст. Бандери, 2, м. Бучач Бучацького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375148.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя Г.Б. Бучинська