Справа № 645/2049/24
Провадження № 3/645/871/24
13 червня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Сілантьєвої Е.Є., розглянувши матеріали адміністративного провадження, які надійшли від Управління Патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого (зі слів), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
ОСОБА_1 , 13.04.2024 року, приблизно о 16 год. 00 хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_3 вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою, бив ногами. В наслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КпАП України- вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду матеріалу повідомлявся своєчасно та належним чином, викликався у судове засідання за наявними у справі даними та СМС-повідомленнями, про отримання яких є підтвердження в матеріалах справи, однак до суду не з'явився, причини не явки не повідомив. Пояснень, заяв, клопотань від притягуваного не надходило.
Відповідно ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» психологічне насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, страти здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю. Метою домашнього насильства завжди є встановлення контролю над жертвою, коли кривдник намагається бути єдиним «розпорядником» її життя
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно зі ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ст. 34 КУпАП обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відношення до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, тяжкість наступивши наслідків, транспортним засобам була заподіяна матеріальна шкода.
Згідно ст.23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 та його провина повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- протоколом серії ВАБ №986896 від 13.04.2024 року про адміністративне правопорушення - про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №433856 від 13.04.2024 р.
- форма оцінки ризиків від 13.04.2024 р. - рівень небезпеки високий
- заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 13.04.2024р.
- поясненнями притягуваного ОСОБА_1 від 13.04.2024 р.
- Рапортом інспектора вз. №2, роти № 4, бат. №4 УПП в Харківській області ДПП ст. лейтенанта поліції Смирнова Г.
- диском з нагрудних камер під назвою АЛ 3708, ВАБ 986896, 4б на якому відображено події 13.04.2024 та поведінка притягуваного.
При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент надходження справи до суду складало 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 27, 173-2, 248, 252, 268, 284 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП добровільно сплатити суму штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання прокурором на таку постанову - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення та надати квитанцію про сплату штрафу для приєднання до матеріалів справи.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя -