Справа № 645/1618/24
Провадження № 2/645/1199/24
13 червня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шевченко Г.С.,
за участю секретаря судових засідань - Пастушенко К.Р.,
ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коробова Інна Григорівна про встановлення факту відсутності постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд встановити факт відсутності постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини та судові витрати покласти на відповідача.
12.06.2024 р. стороною позивача подано до суду заяву про забезпечення доказів, в якій позивач просив суд: забезпечити докази шляхом витребування у військової частини НОМЕР_1 інформації щодо того чи проходив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , військову службу протягом останніх шести місяців до дати смерті у військовій частині НОМЕР_1 . Якщо так, то чи проживав (перебував) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно у пунктах постійної чи тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 протягом останніх шести місяців до дати смерті.
Як вбачається з прохальної частини клопотання, позивач просить суд забезпечити докази по справі, шляхом витребування інформації.
Дослідивши надану заяву, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 116, 117 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та(або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 02.05.2019, під час розгляду справи №3д/9901/2/19, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів згодом або засіб доказування може бути втрачений.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).
Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.
Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення доказів визначені ч. 1 ст. 117 ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Однак, у порушення п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України подана заява не містить обґрунтування необхідності забезпечення доказів у виді вказаної інформації, оскільки позивачем не наведено обставин на підтвердження того, що цей засіб доказування може бути втрачений у майбутньому чи подання його до суду стане для нього згодом неможливим чи утрудненим.
Фактично позивачем ставиться питання про витребування доказу, хоча поняття «витребування» та «забезпечення» доказів не є тотожними.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, враховуючи, що заяву про забезпечення доказів подано позивачем без додержання вимог ст.ст. 116, 117 ЦПК України, то дана заява підлягає поверненню позивачу, оскільки позивач ставить перед судом вимогу про забезпечення доказів.
Разом з цим, суд роз'яснюює, що згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116-118, 258-260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Коробова Інна Григорівна про встановлення факту відсутності постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Г. С. Шевченко