16.10.07р.
Справа № А23/315
За позовом Виробничо-будівельного об'єднання "Єдина компанія", м. Кривий Ріг
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Савруцький С.С. - дов. від 30.08.07 №114/03, представник
Величко В.М. - дов. від 30.08.07 №114/02, представник
Від відповідача: Сіренко Л.О. - дов. від 15.10.07 №29645/10/231, начальник юр. відділу
Сігалова М.Є. - дов. від 03.10.07 №28868/10/100, головний держподатінспектор
Позивач звернувся з позовом та просить скасувати податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції від 17.05.07 №0002292301/1, №0002282301/1 про визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 32012,23 грн., по податку на прибуток в розмірі 39550,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновку відповідача, що понесені позивачем транспортні витрати з межах укладеного договору поставки продукції № 06/02-27 від 02.02.06 з ТОВ "Леман-Україна" не є витратами господарської діяльності, не підтверджені відповідними документами. Віднесення позивачем до складу валових витрат транспортних витрат здійснено з урахуванням не тільки залізничних накладних, а і на підставі видаткових накладних на кожну поставку, рахунків-фактур, у зв'язку з чим порушення норм Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" не допущено.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що під час перевірки встановлено, що до складу валових витрат позивачем віднесені транспортні витрати на підставі залізничних накладних, в яких позивач не вказаний ні як одержувач, ні як платник. Крім того, при реалізації придбаного у ТОВ "Леман-Україна" товару транспортні витрати позивачем покупцю не пред'являлись. Вказані обставини свідчать про порушення позивачем п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
17.05.07 Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі (відповідачем) з урахуванням результатів розгляду скарги позивача в порядку ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" винесені податкові повідомлення-рішення:
№ 0002292301/1, яким визначено позивачеві податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 32012,23 грн., із яких 21341,49 грн. -основний платіж, 10670,74 грн. -штрафні (фінансові) санкції;
№ 0002282301/1, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 39550,51 грн., із яких 27625,60 грн. -основний платіж, 11924,91 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Підставою для винесення означених податкових повідомлень-рішень стали результати проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 по 31.12.06, про що складений акт № 75/231/30734890 від 13.04.07.
Відповідачем встановлено, що в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем віднесено до складу валових витрат транспортні витрати, які не підтверджені відповідними документами та не є витратами господарської діяльності, в результаті чого завищено валові витрати за 2006 рік на загальну суму 110502,43 грн., занижено податок на прибуток за 2006 рік на суму 27625,60 грн.
В порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в складі витрат, що не є витратами господарської діяльності, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2006 рік на загальну суму 21341,49 грн.
До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з того, що в межах укладеного позивачем договору від 02.02.06 № 06/02-27 постачальником ТОВ "Леман-Україна" за період березень-грудень 2006 року реалізований ВБО "Єдина компанія" (позивачу) товар -рельси промислові, накладки, підкладки костильного кріплення) за видатковими накладними, в яких окремим рядком визначена кількість, ціна та вартість реалізованого товару, окремим рядком -товарно-транспортні витрати в загальній сумі 110502,43 грн., крім того ПДВ -21341,49 грн.
У відповідних податкових періодах сума 110502,43 грн. -віднесена до складу валових витрат підприємства, сума податку на додану вартість в складі транспортних витрат 21341,49 грн. -до податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ "Леман-Україна" податкових накладних.
На підтвердження товарно-транспортних витрат, які складаються з провізної плати, позивачем подані залізничні накладні, в яких вказано, що відправником товару є ВАТ "МК "Азовсталь", платником -ТОВ "Лемтранс", одержувачем -ТОВ "ЄСК".
Вищевказаний товар позивачем реалізований в повному обсязі ТОВ "ЄСК" на підставі договору поставки № 3/2 від 03.01.06.
Відповідач посилається на те, що відповідно до наданих до перевірки первинних документів (залізничних накладних) транспортні витрати понесені фактично ТОВ "Лемтранс" (платник залізничного тарифу), позивач не брав участі в здійснені господарської операції -транспортуванні товару. Крім того, транспортні витрати при реалізації товару ТОВ "ЄСК" позивачем не пред'являлись, виходячи з того, що в видаткових накладних, за якими товар передавався ТОВ "ЄСК", вказано лише вартість товару, в податкових накладних розділ 2 "товаротранспортні витрати" не заповнений, сума транспортних витрат не вказана.
Суд вважає, що такі висновки відповідача є помилковими, виходячи з наступного.
Умовами договору поставки № 06/02-27 від 02.02.06 між ТОВ "Леман-Україна" (постачальник) та позивачем (покупець) на постачальника покладений обов'язок укласти договір перевезення продукції на звичайних умовах на риск та за рахунок покупця. Станція призначення та реквізити вантажоодержувачів зазначаються в специфікаціях (п.3.2 договору).
Датою поставки при перевезенні залізничним транспортом є дата на штемпелі станції відправлення на залізничній накладній (п.3.4 договору). Продукція переходить у власність покупця після передачі її перевізнику або представнику покупця (п.3.5 договору).
Умови оплати -попередня оплата в розмірі 100% вартості продукції по специфікації на підставі виставленого рахунку.
До договору додані специфікації із зазначенням в них відвантажувальних реквізитів, вантажовідправника - ВАТ "МК "Азовсталь" та вантажоодержувача - ТОВ "ЄСК".
На виконання договору № 06/02-27 від 02.02.06 позивачем на підставі виставлених ТОВ "Леман-Україна" рахунків здійснювалась попередня плата, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких долучені до справи.
Факт поставки оплаченого товару підтверджений рахунками-фактурами, видатковими накладними із зазначенням в них окремими рядками вартості продукції і товаротранспортних витрат. Крім того, зазначені документи містять інформацію про вантажоодержувача -ТОВ "ЄСК", номер залізничної квитанції та номер вагону.
В якості документів в підтвердження факту надання транспортних послуг надані відповідні залізничні накладні із зазначенням в них провізної плати. За даними цих накладних відправник ватажу - ВАТ Меткомбінат "Азовсталь", одержувач -ТОВ "ЄСК", платник -ТОВ "Лем транс". В графі 4 зворотного боку залізничних накладних "заяви та відмітки відправника" зроблені відмітки: вантаж прямує за договором між ВАТ "МК "Азовсталь" і ТОВ "Метінвест Холдінг", між ТОВ "Метінвест Холдінг" і ТОВ "Леман Україна", між ТОВ "Леман Україна" і ВБК "Єдина компанія" (позивач) № 06/02-27 від 02.02.06 (за договором з ТОВ "Леман Україна").
Залізнична накладна згідно положень Статуту залізниць України - це основний перевізний документ установленої форми, обов'язкова двостороння письмова форми угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу, в числі іншої обов'язкової інформації містить суму провізних платежів -плату за перевезення (п.п.1.2, 3.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644).
Виставлені постачальником ТОВ "Леман Україна" в рахунках та сплачені позивачем товаротранспортні витрати відповідають розміру провізної плати на залізничних накладних, за якими обумовлений договором № 06/02-27 від 02.02.06 товар відвантажений на адресу ТОВ "ЄСК".
Підставою для відвантаження товару на адресу ТОВ "ЄСК" є умови укладеного позивачем з ТОВ "ЄСК" договору поставки № 3/2 від 03.01.06, факт виконання якого підтверджений, окрім залізничних накладних, видатковими накладними, підписаними позивачем та ТОВ "ЄСК", податковими накладними, виданими позивачем ТОВ "ЄСК".
Згідно п.3.2 цього договору поставка товару здійснюється на склад замовника - ТОВ "ЄСК" за рахунок виконавця. При поставці залізничним транспортом виконавець використовує станцію отримання замовника.
Ціна товару, як зазначено в п.4.1 договору, складає грошову суму, виражену в національній валюті України, в гривнях за тонну з урахуванням транспортних витрат на доставку на умовах, відображених в рахунках.
Як вбачається з поданих позивачем документів, в ціну реалізованого в межах договору поставки № 3/2 від 03.01.06 товару включені витрати на перевезення цього товару, понесені фактично позивачем в межах договору № 06/02-27 від 02.02.06 з ТОВ "Леман Україна".
Докази, які б спростовували зазначені обставини, а також підтверджували висновок відповідача з цього приводу, останнім, як того вимагає ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не подані, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності транспортні витрати, вартість яких віднесена позивачем до складу валових витрат, сума податку на додану вартість в їх складі -до податкового кредиту, понесені позивачем в межах його господарської діяльності, хоча він, як зазначено відповідачем, і не брав безпосередньої участі в транспортуванні товару на адресу ТОВ "ЄСК".
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п.1.32 ст.1 цього Закону).
До складу валових витрат включаються згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Як зазначено в пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Подані позивачем документи мають всі необхідні реквізити, відповідають всім вимогам первинних документів в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і є достатньою підставою для відображення операції з отримання послуг по транспортуванню належного йому товару в бухгалтерському обліку.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку
При цьому згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Як вже було встановлено судом, підставою для віднесення податку на додану вартість по спірним операціям до складу податкового періоду відповідних податкових періодів є видані позивачу податкові накладні, які складені ТОВ "Леман Україна" у відповідності з вимогами п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" і відповідно до закону дають право позивачу на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість в складі понесених ним транспортних витрат.
Умови, на яких укладений договір № 06/02-27 від 02.02.06 діючому законодавству, предмету діяльності сторін за договором, не суперечать, за межі статутної діяльності обох сторін за цим договором не виходять. Договірні зобов'язання на визначених договором умовах сторонами виконані.
Таким чином, висновок відповідача про непідтвердження оподатковуваних операцій первинними документами, відсутність зв'язку між цими операціями з господарською діяльністю позивача відповідачем у встановленому порядку не доведений, матеріалами справи не підтверджений, внаслідок чого дії відповідача щодо визначення позивачеві оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є неправомірними, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним і підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кривий Ріг від 17.05.07 №0002292301/1, №0002282301/1.
Стягнути з Державного бюджету на користь Виробничо-будівельного об'єднання "Єдина компанія", м. Кривий Ріг, 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
26.11.07
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна