13 червня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Винту Є.Ю. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2024 року, -
Цією постановою, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп..
Згідно з постановою районного суду, 01.04.2024 року о 01 год. 45 хв. в м. Чернівці по вул. Щербанюка, 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest 6820». Результат огляду - 1,21% проміле. Тест №1819.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.
Адвокат Винту Є.Ю. у своїй апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_1 не згодний із зазначеною постановою суду через порушення норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із винесенням нового рішення.
Справа №727/3490/24 Головуючий у І інстанції: Одовічен Я.В.
Провадження №33/822/411/24 Суддя-доповідач: Станковська Г.А.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Звертає увагу, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, в матеріалах справи є клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю долучити письмові пояснення, так як останній не мав можливості приймати участь у судовому засіданні у зв'язку з службою в Збройних Силах України та участю у захисті Батьківщини.
Згідно довідки від 08.09.2023 №1507/1695 та довідки від 08.02.2023 №1507/366, ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Згідно довідки ВЛК №3721 вч НОМЕР_4 , ОСОБА_1 встановлений діагноз набутої хвороби, яка пов'язана з проходженням військової служби.
Захисник просить Суд врахувати, що порушення ПДР, яке допущене ОСОБА_1 , хоча і містить ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, однак, виходячи з його фактичних обставин, яке не завдало збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам, з урахуванням наведеного вище, дає підстави звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, у відповідності до ст. 22 КУпАП, із закриттям провадження по справі в порядку, передбаченому ч.2 ст. 284 КУпАП.
Індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Просить скасувати постанову районного суду, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, - обмежившись усним зауваженням і закрити провадження у справі відносно нього.
Громадянин ОСОБА_1 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, повідомлявся належним чином, проте повідомлення останньому не доставлено, так як абонент не доступний, будь-яких клопотань до суду не скеровував. Разом з тим, інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Винту Є.Ю., який у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про день і час слухання справи.
За таких обставин, відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката Винту Є.Ю. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Апеляційним судом встановлено, що сторона захисту в своїй апеляційній скарзі не заперечує факту та ознак у діях його підзахисного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, проте ставить питання про закриття адміністративного провадження за малозначністю діяння останнього.
Отже, відповідно до положення ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, повинно бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч доводам апелянта, таких вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Згідно п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9.а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання даної вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно диспозиції статті 130 КпАП України, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджена наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку, яка не викликає сумнівів, а вина останнього доведена поза розумним сумнівом, що також не заперечується стороною захисту.
Що стосується доводів адвоката Винту Є.Ю. про можливість застосування до його підзахисного ст. 22 КУпАП, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Так, відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Проте, згідно примітки до ст. 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених ч.4 ст. 121, ч.5 ст. 122, статтями 122-2, 122-4, ч.3 ст. 123, ч.2-5 ст. 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.
Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості застосувати вимоги ст. 22 КУпАП до правопорушника ОСОБА_1 , як про те апелює сторона захисту в інтересах останнього, оскільки Законом це не передбачено.
Інші посилання в апеляційній скарзі адвоката Винту Є.Ю. мають інформативний характер і не потребують дослідження та спростування.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloranand Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права судом не встановлено.
Рішення районного суду по суті є правильним, порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати його, не встановлено, а тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 22, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу адвоката Винту Є.Ю. - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду Г.А. Станковська