Справа № 638/12754/21 Головуючий суддя І інстанції Рибальченко Л. М.
Провадження № 22-ц/818/1878/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
05 червня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чернишової Оксани Юріївни на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 березня 2024 року, по справі №638/12754/21, за заявою ОСОБА_2 про заміну стягувача у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,
ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою та просить замінити стягувача у справі №638/12754/21 у виконавчому листі з ОСОБА_3 на правонаступника - ОСОБА_2 , оскільки позивач по справі помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 березня 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Замінено у виконавчому листі з виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2022 року по справі №638/12754/21, провадження №2/638/2218/22, стягувача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 ).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Чернишова О.Ю. посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу, у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
Скарга мотивована тим, що заявником ОСОБА_3 не було надано копію свідоцтва про право на спадщину, видане після смерті ОСОБА_3 , судом не зроблено запит до нотаріальної контори з приводу наявності свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 у заявниці.
Вказує, що заява про заміну сторони була розглянута судом 05.03.2024 року без належного повідомлення сторони боржника про дату та час розгляду заяви, відсутні докази отримання даної заяви відповідачем.
Зауважує, що стороною відповідача 20.03.2024 року подано заяву про скасування заочного рішення по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 - адвокат Гавриленко Н.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
Вказує, що адвокат Чернишова О.Ю. приймала участь у розгляді Харківським апеляційним судом справи №638/12734/21 та саме на підставі її клопотання суд замінив стягувача.
Зауважує, що вся кореспонденція, надіслана на адресу відповідачки, в тому числі і ухвала про призначення заяви до розгляду на 05.03.2024 року існує в матеріалах справи з відміткою про повернення, зв'язку з чим вважається такою, що повідомлена про час і місце розгляду справи.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які повідомлялись про судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції зазначив, що з листа Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л. №176/01-16 від 12.06.2023 вбачається, що 12.02.2022 заведена спадкова справа №45/2022 після смерті ОСОБА_3 17.11.2022 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 , за реєстровими № 1342, №1344, №1346.
Судом встановлено, що виконавчі листи у даній справі стягувачу не видавались.
Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням того, що заявником ОСОБА_2 надані докази того, що вона є правонаступником після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про задоволення заяви на підставі ч.1 ст.55 ЦПК України та необхідності замінити стягувача у виконавчому документі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити частково. Ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 12395,10 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_3 - позивач у справі, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №1037.
З листа Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л. №176/01-16 від 12.06.2023 вбачається, що 12.02.2022 заведена спадкова справа №45/2022 після смерті ОСОБА_3 17.11.2022 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 , за реєстровими № 1342, №1344, №1346.
За правилом ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом припинення юридичної особи кредитора на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.
Оскільки ст. 442 ЦПК України має імперативний характер і у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, при цьому жодних умов чи обмежень для реалізації цього права сторонами виконавчого провадження дана правова норма не містить.
Як зазначено вище, заміна боржника або стягувача пов'язана з наступництвом у матеріальних правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони. Новий кредитор має право вирішувати усі питання щодо виконання судового рішення у встановленому законом порядку, в тому числі з дотриманням положень закону щодо строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчі листи у даній справі стягувачу не видавались, отже правильним є висновок суду про заміну у такому випадку сторони у виконавчому листі.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Отже за змістом наведених положень процесуального закону повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
У справі, яка переглядається, судові повістки про день (05 березня 2024), час та місце розгляду справи судом першої інстанції надіслані на зазначену позивачем у позові (а.с.1) та відповідачем у своїй заяві (а.с.33) адресу ( АДРЕСА_2 ), повернуті до суду з відміткою АТ «Укрпошта» від 29.02.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 72), що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається підтвердженням повідомлення учасника в день проставлення у поштових повідомленнях цієї відмітки.
У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівниками АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у місцевого суду не було підстав не враховувати причини повернення до суду судових повісток під час вирішення питання про належність повідомлення заявника про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції.
Врученням судової повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.
Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції не з'явилась у судові засідання, призначене на 05 березня 2024 року, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явилися.
Аргументи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині ухвали, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди боржника з висновками суду щодо їх оцінки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чернишової Оксани Юріївни залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 березня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 13 червня 2024 року.
Головуючий В.Б. Яцина
Судді колегії І.В.Бурлака
Ю.М.Мальований