Єдиний унікальний номер 552/2491/22
Номер провадження 22-ц/818/2464/24
про залишення апеляційної скарги без руху
12 червня 2024 року суддя Харківського апеляційного суду Мальований Ю.М., розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2024 року в складі судді Грінчук О.П. у справі №552/2491/22 за позовом Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обласна військова адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятниченко Ірина Вікторівна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гнилицька Тетяна Вікторівна, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акту, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2024 року позовну заяву Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обласна військова адміністрація), Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятниченко Ірина Вікторівна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гнилицька Тетяна Вікторівна, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акту, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено. Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2024 року.
15 травня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сайтарли Антон Петрович, безпосередньо до Харківського апеляційного суду на вказане судове рішення подала апеляційну скаргу.
20 травня 2024 року ухвалою судді-доповідача витребувано з Ленінського районного суду м.Харкова цивільну справу №552/2491/22, яка надійшла до Харківського апеляційного суду 23 травня 2024 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2024 року залишено без руху з підстав несплати судового збору.
31 травня 2024 року до Харківського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвокат Сайтарли А.П. про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано скрутним майновим станом, оскільки розмір судового збору перевищує 5 % її доходу за 2023 рік.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 червня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року залишено без руху.
07 червня 2024 року до Харківського апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сайтарли А.П. про зменшення судового збору, яке мотивовано скрутним майновим станом та неможливістю сплатити судовий збір, оскільки його розмір становить 64% від розміру її річного доходу.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для зменшення розміру судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
Звертаючись з клопотанням про зменшення від сплати судового збору, ОСОБА_1 до заяви долучено Відомості з Державного реєстру фізичний осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1 кварталу 2023 ріку по 1 квартал 2024 року, згідно з якої розмір її доходу становить 41,15 грн, а також довідки про доходи, відповідно до яких заявник перебуває на обліку в Лубенському об'єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком у загальному розмірі за 2023 рік - 32565,12 грн, у2024 році - 14460 грн.
Надані докази не є достатніми та беззаперечно не свідчать про неможливість сплати судового збору. Між тим, дотримуючись принципу цивільного судочинства щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, суд вважає за можливе зменшити заявниці розмір судового збору, що підлягає сплаті при оскарженні рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 03 квітня 2024 року до 15000 грн.
Реквізити рахунку для сплати судового збору:
рахунок отримувача: UA398999980313161206080020661; отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат) ; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходу бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
До апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для сплати судового збору та подання оригіналу платіжної інструкції/ квитанції.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року з 20840,40 грн до 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог ухвали суду, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.М. Мальований