Справа № 713/2061/24
Провадження №1-кс/713/308/24
іменем України
13.06.2024 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12024262060000299 від 12.06.2024 року, відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Путила , Путильського району, Чернівецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, працюючого будівельником ПП АМВ-Сервіс , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-
Слідчий звернувся у суд з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
У клопотанні посилається на те, 11.06.2024 року приблизно о 22 год. 30 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи мікроавтобусом марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 рухався в темну пору доби по автодорозі Т-26-01 сполученням «Чернівці-Вашківці-Вижниця-Кути-Путила-КПП Руська» в межах населеного пункту смт. Путила по вул. Українській Вижницького району Чернівецької області, яка не освітлювалась вуличним електроосвітленням, зі сторони с. Киселиці в напрямку с. Сергії, на швидкості не менше 50 км/год., що перевищує допустиму швидкість в населеному пункті.
Проїхавши будинок АДРЕСА_3 вказаної дороги, водій ОСОБА_4 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, при виборі швидкості руху, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, допустив зіткнення з попутним вантажним автомобілем марки «Урал», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 ,.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажирка мікроавтобуса марки «Opel Vivaro» , номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження з якими була доставлена в лікарню, де в присутності лікарів померла.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 12.4, який безпосередньо перебуває у причинному зв'язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б, д), які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:
п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
12.06.2024 року відомості про вказану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262060000299 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
12.06.2024 року водія ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
12.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження та смерть потерпілій.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки й нього наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може вливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність зазначених ризиків свідчить, що обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не забезпечать його належної процесуальної поведінки і є достатніми підставами для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів без визначення права застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення визначення застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 , просив застосувати до нього міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Захисник у судовому засіданні просив застосувати до його підзахисного міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту . Зазначав , що ризики на які посилається прокурор є необґрунтованими.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника , дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, 11.06.2024 року приблизно о 22 год. 30 хв., водій ОСОБА_4 , керуючи мікроавтобусом марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 рухався в темну пору доби по автодорозі Т-26-01 сполученням «Чернівці-Вашківці-Вижниця-Кути-Путила-КПП Руська» в межах населеного пункту смт. Путила по вул. Українській Вижницького району Чернівецької області, яка не освітлювалась вуличним електроосвітленням, зі сторони с. Киселиці в напрямку с. Сергії, на швидкості не менше 50 км/год., що перевищує допустиму швидкість в населеному пункті.
Проїхавши будинок АДРЕСА_3 вказаної дороги, водій ОСОБА_4 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, при виборі швидкості руху, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, допустив зіткнення з попутним вантажним автомобілем марки «Урал», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 ..
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажирка мікроавтобуса марки «Opel Vivaro» , номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження з якими була доставлена в лікарню, де в присутності лікарів померла.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 12.4, який безпосередньо перебуває у причинному зв'язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б, д), які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:
п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
12.06.2024 року відомості про вказану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262060000299 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
12.06.2024 року водія ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
12.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження та смерть потерпілій.
Копію клопотання з додатками підозрюваний ОСОБА_4 , отримав 12.06.2024 року о 14.56 год.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно даних копії повідомлення про підозру та з доданих до клопотання матеріалів встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.286 ч.2 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Прокурором доведено обставини, передбачені п.2 ч.1 ст.194 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_4 ; може: з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховується від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час досудове розслідування ще триває, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків.
Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів про вчинене кримінальне правопорушення підозрювананим.
Прокурором доведено обставини, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_4 ; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_4 ; може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення , у якому підозрюється та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин: домашній арешт - не доцільно застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Вказані обставини у своїй сукупності виключають застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
За вказаних обставин слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином задовольняючи, клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Так, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрювананого ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 206, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали - до 10 серпня 2024 року включно.
Розмір застави визначити у межах 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 107360 грн. (сто сім тисяч триста шістдесят гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися з АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Вижницького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_9