Справа № 713/726/24
Провадження №1-кп/713/89/24
іменем України
13.06.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання прокурора Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024263060000024 від 27.01.2024 року про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянство України, не працюючого, не одруженого, пенсіонера за вислугою років, раніше не судимого,
у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_4 , 27.01.2024 року, біля 12.00 год., перебував за місцем спільного проживання з батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 . Раптово, між ОСОБА_4 та його батьком ОСОБА_7 виник словесний конфлікт на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин. Далі, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 , тримаючи в правій руці інструментальний гайковий ключ трищітку та несподівано для останнього наніс один удар вказаним ключем в лобну ділянку зліва. Внаслідок цього потерпілому ОСОБА_7 було завдано тілесні ушкодження, які згідно висновків судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечного діяння за обставин, викладених у клопотанні прокурора. Вважав за необхідне клопотання задовольнити, оскільки перебування ОСОБА_4 в житловому будинку створить небезпеку для його здоров'я та життя.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 підтримав. Вважав доведеними наданими доказами вчинення протиправних дій у стані неосудності.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та законний представник ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру не заперечували.
Суд, дослідивши та вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши надані сторонами кримінального провадження кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України підтверджується сукупністю доказів, наданих прокурором та безпосередньо досліджених судом, а саме:
- витягом з ЄРДР №12024263060000024 від 27.01.2024 року за ч.2 ст.125 КК України;
- протоколом прийняття заяви у ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.01.2024 року, ЄО №520;
- протоколом огляду речей від 28.01.2024 року з додатком - компакт-диском з надписом ALERUS DVD-R;
- постановою СД Вижницького РВП ОСОБА_8 від 28.01.2024 року, якою компакт-диском з надписом ALERUS DVD-R визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024263060000024 від 27.01.2024 року та прилучено до матеріалів даного кримінального провадження;
- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_7 від 08.02.2024 року з компакт-диском з надписом ALERUS DVD-R;
- протоколом огляду речей від 09.02.2024 року з фототаблицею;
- постановою дізнавача СД Вижницького РВП ОСОБА_8 від 09.02.2024 року інструментальний гайковий ключ трищітку з надписом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 ;
- висновком експерта №29 від 13.02.2024 року, згідно якого: на підставі проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , 1948 року народження, приходить до наступного:
1. ОСОБА_7 , 1948 року народження, знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Вижницька БЛІЛ» з 27.01.2024 року по 28.01.2024 року з діагнозом: Забійно-рвана рана чола.
28.01.2024 року ОСОБА_7 виписаний нагляд сімейного лікаря.
2. При проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_7 наявні наступні тілесні ушкодження: рана на лобній ділянці зліва.
Виявлене на тілі ОСОБА_7 і зазначене в пункті 2. дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження виникло не менш ніж від одноразової травмуючої дії твердого тупого предмету, або при співударянні з таким, можливо в термін вказаний в фабулі постанови про призначення дійсної експертизи і, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров'я.
Беручи до уваги характеристику та локалізацію, особливості та індивідуальні ознаки виявленого на тілі ОСОБА_7 , і зазначеного в пункті 2. дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження вважає можливим його виникнення в результаті нанесення удару твердим тупим предметом - кулаками, взутими ногами та іншим тупими твердими предметами.
3. Беручи до уваги характеристику та локалізацію, особливості та індивідуальні ознаки виявленого на тілі ОСОБА_7 , і зазначеного в пункті 2. дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження, вважає малоймовірним його виникнення в результаті падіння з положення стоячи із прискоренням чи без такого з подальшим ударянням об тверду поверхню (каміння, землю, та ін.)
4. Виявлене на тілі ОСОБА_7 і зазначене в пункті 2. дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження розташоване в межах досяжності власних рук.
5. При формуванні відповіді на питання №7 «Постанови» не виключає можливості виникнення ушкоджень на тілі ОСОБА_7 за умов вказаних ним в ході проведення його допиту в якості потерпілого від 08.02.2024 року;
- висновком експерта №35-Д від 22.02.2024 року, згідно якого: на підставі додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , 1948 року народження, приходить до наступного:
1. ОСОБА_7 , 1948 року народження, знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Вижницька БЛІЛ» з 27.01.2024 року по 28.01.2024року з діагнозом: Забійно-рвана рана чола.
28.01.2024 року ОСОБА_7 виписаний під нагляд сімейного лікаря.
2. При проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , наявні наступні тілесні ушкодження: рана на лобній ділянці зліва.
3. Виявлене на тілі ОСОБА_7 , і зазначене в пункті 2. дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження виникло не менш ніж від одноразової травмуючої дії твердого тупого предмету, або при співударянні з таким, можливо в термін вказаний в фабулі Постанови про призначення дійсної експертизи і, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвело до короткочасного розладу здоров'я.
4. Беручи до уваги характеристику та локалізацію, особливості та індивідуальні ознаки виявленого на тілі ОСОБА_7 , і зазначеного в пункті 2. Дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження вважає можливим його виникнення в результаті нанесення удару твердим тупим предметом - кулаками, взутими ногами та іншим тупими твердими предметами.
5. Беручи до уваги характеристику та локалізацію, особливості та індивідуальні ознаки виявленого на тілі ОСОБА_7 , і зазначеного в пункті 2. дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження, вважає малоймовірним його виникнення в результаті падіння з положення стоячи із прискоренням чи без такого з подальшим ударянням об тверду поверхню (каміння, землю, та ін.).
6. Виявлене на тілі ОСОБА_7 , і зазначене в пункті 2. дійсних «Підсумків» тілесне ушкодження розташоване в межах досяжності власних рук.
7. При формуванні відповіді на питання №7 «Постанови» не виключає можливості виникнення ушкоджень на тілі ОСОБА_7 , за умов вказаних ним в ході проведення його допиту в якості потерпілого від 08.02.2024 року.
8. При формуванні відповіді на питання №8 «Постанови» не виключає можливості виникнення ушкоджень на тілі ОСОБА_7 , за умов вказаних ним в ході проведення слідчого експерименту в якості потерпілого від 08.02.2024 року.
Зазначені докази суд визнає належними, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, та є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином факт вчинення підозрюваним ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, підтверджений сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Судом установлено, що згідно висновку судово-психіатричного експерта №288 від 05.03.2024 року:
1. ОСОБА_4 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі хронічного маячного розладу. Наявні зміни психіки на даний час позбавляють його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.
2. На період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 виявляв ознаки психічного захворювання у формі хронічного маячного розладу. За своїм психічним станом він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
3. Враховуючи характер та ступінь вираженості наявних клінічних симптомів, а також ступінь його небезпечності відносно себе та оточуючих, до ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання стаціонарної психіатричної допомоги в примусовому порядку, тобто поміщення в спеціальний лікувальний заклад з надання психіатричної допомоги з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Статтею 92 КК України визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно з п.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч.1 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
А відповідно до ч.2 та ч.3 ст.94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Частинами 1 та 2 ст.512 КПК України передбачено, що судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
А частиною 2 ст.513 КПК України передбачено, що визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
За рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом;
3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Виходячи з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Суд, при визначенні виду примусових заходів медичного характеру, враховує характер душевного захворювання ОСОБА_4 та рекомендації експерта, тяжкість вчиненого суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального проступку.
Вислухавши учасників судового провадження, з урахуванням ст.19 КК України, враховуючи висновки судово-психіатричної експертизи №288 від 05.03.2024 року, суд вважає, що:
суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.125 КК України, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, з приводу якого відкрито кримінальне провадження, мало місце та є доведеним дослідженими у судовому засіданні доказами;
вчинене ОСОБА_4 у стані неосудності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Судових витрат немає.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід, передбачений п.2 ч.1 ст.508 КПК України, у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги, а саме у Чернівецьку обласну психіатричну лікарню ( АДРЕСА_2 ) в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строком до 26.07.2024 року.
Водночас згідно листа Чернівецької обласної психіатричної лікарні №10/16/24 від 07.06.2024 року, даний заклад відповідно до наказу МОЗ України від 24.10.2023 року №1847 «Про внесення змін до Переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомога», виключений з вказаного Переліку, і не є закладом в якому застосовуються примусові заходи медичного характеру стаціонарних видів, такі як госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим та суворим наглядом. У закладі також не можуть перебувати особи, до яких застосовано запобіжний захід - поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку (ст.508 КПК України). Оскільки, відповідно до п.7 Порядку затвердженого постановою КМУ від 24.04.2024 р. № 467, психіатрична допомога надається у спеціальних закладах з надання психіатричної допомоги, перелік яких затверджений МОЗ України.
Враховуючи агресивну поведінку ОСОБА_4 стосовно батька ОСОБА_7 під час судових засідань, суд вважає, що до набрання ухвалою суду законної сили ОСОБА_4 необхідно залишити обрану міру запобіжного заходу, передбаченого п.2 ч.1 ст.508 КПК України, у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 93, 94 КК України, ст.19 ЗУ «Про психіатричну допомогу», ст.ст.369, 372, 503-505, 508, 513 КПК України, Суд,
Визнати, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України у стані неосудності.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
До набрання ухвалою законної сили ОСОБА_4 залишити обрану міру запобіжного заходу, передбаченого п.2 ч.1 ст.508 КПК України, у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Копію ухвали направити для виконання начальникові Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області (м. Вижниця, вул. Шухевича, 4).
Речовий доказ - компакт-диском з надписом ALERUS DVD-R, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12024263060000024 від 27.01.2024 року - залишити при матеріалах судового провадження.
Речовий доказ - інструментальний гайковий ключ трищітку з надписом «CHROME VANADIM», переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 - залишити за ним.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Вижницький районний суд.
Суддя ОСОБА_9