Справа № 149/1116/24
Провадження № 33/801/510/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак М. В.
Доповідач: Рибчинський В. П.
12 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 769022 від 22.03.2024, 22.03.2024 о 17:10 год. в м. Хмільнику по вул. Коцюбинського, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Таврія, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на вимогу водія в КНП "Хмільницька ЦЛ", результат позитивний - 2,04 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову, та ухвалити нову, якою справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року, мотивуючи тим, що про розгляд справи належним чином повідомлений не був, копію оскаржуваної постанови отримав поштовим відправленням 07.05.2024 року.
Разом з тим, в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився.
При цьому, скаржник належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки ОСОБА_1 , яке міститься в матеріалах справи.
Частиною 6 ст. 294 КУпАП передбачено, що неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на викладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року належить задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, однак апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 769022 від 22.03.2024, 22.03.2024 о 17:10 год. в м. Хмільнику по вул. Коцюбинського, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Таврія, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на вимогу водія в КНП "Хмільницька ЦЛ", результат позитивний - 2,04 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до пунктів 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, -лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 13 вказаної вище Інструкції лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Аналогічні положення містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Так, пунктом 7 Розділу І вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 22.03.2024, в якому зазначено, що на підставі огляду вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі складає 2,04 % проміле.
При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Таким чином, відеозаписи у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Твердження апелянта про те, що у зазначені в протоколі час та місце він автомобілем не керував є повністю безпідставними, адже факт керування транспортним засобом зафіксовано на відеозаписі з бодікамери працівника поліції.
Проаналізовані вище докази у своїй сукупності цілком і беззаперечно вказують про правильність висновків суду щодо належного встановлення обставин доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, які давали суду обґрунтоване право притягнути його до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП
Викладені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський