Справа № 297/4446/23
12 червня 2024 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючогоОСОБА_1 ;
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове подання начальника Берегівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 про приведення у відповідність вироку Берегівського районного суду від 31.01.2024 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,
До Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло подання начальника Берегівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 31.01.2024 вироком Берегівського районного суду Закарпатської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 30 діб. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням відповідно ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України, обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробаціїта повідомляти останніх про зміну місця проживання та навчання.
Однак, 28.03.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» №3342-IX від 23.08.2023 року, яким внесені зміни до ст.ст 60, 309 КК України, що унеможливлюють застосування до особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 31.01.2024 до покарання у виді арешту на строк 30 діб та звільнений від його відбування на підставі ст.ст. 75, 104 КК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо приведення вищезазначеного вироку у відповідність чинному законодавству.
Прокурор в судове засідання не з'явився, однак подав заяву згідно якої просив розглянути подання без його участі та задоволити його.
Представник Берегівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області в судове засідання не прибув, від нього надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі їхнього представника та задоволити подання.
Неповнолітній засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, про причину неявки суду не повідомив.
Законний представник неповнолітнього засудженого, у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Вивчивши подання, яке надійшло з Берегівського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджено вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 31.01.2024 року за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк один місяць, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк два роки. Вирок набрав законної сили 02 березня 2024 року.
28.03.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України, щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023 №3342-IX, яким на підставі п. 89 внесено зміни до Кримінального кодексу України, зокрема до ч. 1 ст. 309 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Цим Законом звужено коло осіб, до яких може бути застосовано покарання у вигляді арешту, та доповнено Кримінальний кодекс більш м'яким видом покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Вказаним законом було внесено зміни до видів покарання, зокрема ст.60 КК України викладена в такій редакції: 1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців; 2. Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років.
Таким чином, арешт, як вид покарання, на теперішній час не може застосовуватись до осіб, які не є військовослужбовцями.
Також, цим законом додано новий вид покарання, а саме ст.59-1 КК України «Пробаційний нагляд», який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Відповідно доч.2ст.104КК України в редакції від 28.03.2024 звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі.
Також в розділі II "Прикінцеві та перехідні положення" Кримінального кодексу України пунктом 23 передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу".
Відповідно до п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 59-1 КК України в редакції від 28.03.2024 покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Також, положенням ст. 59-1 КК України в редакції від 28.03.2024 суд покладає та може покласти на засудженого до пробаційного нагляду відповідні обов'язки, перелік яких є вичерпним.
Пунктом 12 Постанови Пленуму ВСУ №11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» від 21.12.1990 року, суд вправі вирішувати лише ті питання, які не зачіпають суті вироку та не погіршують становище засудженого.
Відповідно до положень ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
На підставі викладеного, призначене ОСОБА_4 покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 31.01.2024 року за ст.ст. 309 ч.1, 75, 76, 104 КК України має бути приведене у відповідність до вимог Кримінального кодексу України, з урахуванням змін внесених Законом України № 3342-IXвід 23.08.2023 року.
Санкція ст. 309 ч.1 КК України в новій редакції Закону, передбачає такі види покарання: штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд на строк до п'яти років, обмеження волі на той самий строк.
Судом прийнято до уваги, що такий вид покарання як обмеження волі не може бути застосований до засудженого, оскільки є більш суворим ніж арешт, а тому погіршує його становище, що є не припустимо з огляду на принципи кримінального судочинства та практику ЄСПЛ. Також, не можуть бути застосовані виправні роботи, оскільки вони призначаються за місцем роботи.
Також, приписи статті 72 КК України не передбачають співвідношення таких видів покарання як арешт та штраф, а навпаки частина третя статті 72 КК України вказує, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Таким чином, приймаючи до уваги, що Закон України № 3342-IXвід 23.08.2023 року скасовує можливість застосування за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України покарання у виді арешту, суд дійшов висновку про необхідність заміни засудженому ОСОБА_4 невідбутої частини покарання у виді арешту на пробаційний нагляд відповідно до ст. 72 КК України, виходячи із співвідношення одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.5,74, 309 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», суд, -
Клопотання начальника Берегівського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області у відношенні ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства - задовольнити.
Привести вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2024 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023 № 3342-ІХ.
Замінити невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 31 січня 2024 року у виді 1 місяця арешту, відповідно до ст. 72 КК України, на покарання у виді 2 місяців пробаційного нагляду.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КПК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
Строк невідбутого покарання у виді пробаційного нагляду засудженому ОСОБА_4 , обчислювати з дня постановлення його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_4 , що в разі ухилення ним від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до частини 3 статті 389 Кримінального кодексу України.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом 7-ми днів із дня проголошення.
Суддя ОСОБА_5