23 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1697/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 ( суддя першої інстанції Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/1697/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 внаслідок неврахування вимог пункту 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням базового місяця березень 2018 року, при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.01.2023 року по 31.07.2023 року;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01.01.2023 року по 31.07.2023 року відповідно до пункту 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням базового місяця березень 2018 року, при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивачу в період з 01.01.2023 року по 31.07.2023 року.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на протиправність непроведення ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.07.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Посилається на те, що сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. Вважає, що непроведення перерахунку та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 31.07.2023 року є протиправним обмеженням його конституційних прав та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 12.07.2022 року № 168 молодший сержант ОСОБА_1 , призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 06.07.2022 року № 39-РС на посаду провідного бухгалтера командування ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС- 900093А, який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ).
З 12 липня 2022 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 12 липня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 3080 гривень на місяць, шпк «старший лейтенант».
31.07.2023 року відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ( по стройовій частині) №212 сержант ОСОБА_1 , провідний бухгалтер командування ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначений наказом начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по особовому складу) від 17.07.2023 року №20-рс курсантом штатним навчального батальйону резерву офіцерського складу факультету післядипломної освіти, вважається, що справу та посаду здав і вибув до нового місця служби.
19.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) з 01.01.2023 року по 31.07.2023 року з урахуванням базового місяця березень 2018 року, відповідно до п. 2 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078.
Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.07.2023 протиправною, звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача щодо відсутності підстав для вчинення відповідних дій.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 статті 9 Закону №2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (Закон №1282-XII, у відповідній редакції).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частиною 1 статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення військовослужбовців.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону№1282-XII.
Як встановлено з матеріалів даної справи, позивачу у 2023 році індексація грошового забезпечення не виплачувалась, що підтверджується відповідачем у справі.
Не нарахування та невиплата індексації грошового забезпечення позивачу була обумовлена саме приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022, яким зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.
Колегія суддів звертає увагу, що вказана норма підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
При цьому ця норма є чинною на даний час та не визнавалась неконституційною.
Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно - правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог ч. 2 ст.6 вказаного Закону також не діє протягом 2023 року.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що непроведення перерахунку та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 31.07.2023 рік є протиправним обмеженням його конституційних прав та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку № 1078 на що суд першої інстанції уваги не звернув, то колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вони не узгоджуються із висновками суду у даній справі.
Колегія суддів враховує посилання скаржника на правові позиції Європейського суду з прав людини, викладену в п.23 рішення від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України", проте зазначає, що дане рішення (постанова) суду не суперечить їм.
Таким чином, відсутнім є факт протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.07.2023.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, то колегія суддів зазначає, що це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX від 03.11.2022, який, як вже зазначалося вище, підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених ОСОБА_1 у позові вимог.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 в адміністративній справі №160/1697/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 травня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 28 травня 2024 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров